Лісосте́п — перехідна природна зона Північної півкулі між зонами мішаних лісів та степу, на якій чергуються ділянки лісу і степу.
У Євразії лісостепи протягуються суцільною смугою із заходу на схід від східних передгір'їв Карпат до Алтаю. У Росії кордон з лісовою зоною проходить через такі міста, як Курськ і Казань. Захід і на схід цієї смуги безперервне простягання лісостепу порушено впливом гір.
Окремі ділянки лісостепів розташовуються в межах Середньодунайської рівнини, ряду міжгірських улоговин Південного Сибіру, Північного Казахстану, в Монголії і на Далекому Сході, а також займають частину рівнини Сунляо на північному сході Китаю.
У Північній Америці лісостепу простягаються з півночі на південь, через Великі рівнини, до 38 ° пн.ш.
Клімат лісостепу помірний, зазвичай з помірно жарким літом і помірно прохолодною зимою. Випаровування трохи переважає над опадами.
Лісостеп при русі на південь поступово містить все менше дерев і все більше степових ділянок, клімат стає спекотніше, опадів — менше, і лісостеп переходить в степ. При русі на північ відбуваються зворотні процеси, опадів стає більше, клімат — прохолодніше, і лісостеп переходить в лісову зону. Дерева які можна побачити: дика груша, дуб, осика, бук,вільха, граб, клен, липа.
Градусная сетка — это система пересекающихся линий — параллелей и меридианов, которые нанесены на глобус или географическую карту.Градусная мера окружности составляет 360°.
С градусной сетки определяют географические координаты точек на земной поверхности: географическую широту и географическую долготу.
Все точки, лежащиев Северном полушарии, имеют северную широту (с. ш.), а точки, лежащие в Южном полушарии, — южную широту (ю. ш.).
Географическая широта — это величина дуги меридиана в градусах от экватора до заданной точки.
Все точки, лежащие на одном меридиане, имеют одинаковую долготу. Поскольку географическую долготу отсчитывают от начального (Гринвичского) меридиана, его долгота — 0° д. Поэтому этот меридиан часто называют нулевым. Значения долготы изменяются от 0 до 180°.
Все точки, находящиеся к востоку от начального (нулевого) меридиана, имеют восточную долготу (в. д.), а точки, лежащие к западу от него, — западную долготу (з. д.)
Лісосте́п — перехідна природна зона Північної півкулі між зонами мішаних лісів та степу, на якій чергуються ділянки лісу і степу.
У Євразії лісостепи протягуються суцільною смугою із заходу на схід від східних передгір'їв Карпат до Алтаю. У Росії кордон з лісовою зоною проходить через такі міста, як Курськ і Казань. Захід і на схід цієї смуги безперервне простягання лісостепу порушено впливом гір.
Окремі ділянки лісостепів розташовуються в межах Середньодунайської рівнини, ряду міжгірських улоговин Південного Сибіру, Північного Казахстану, в Монголії і на Далекому Сході, а також займають частину рівнини Сунляо на північному сході Китаю.
У Північній Америці лісостепу простягаються з півночі на південь, через Великі рівнини, до 38 ° пн.ш.
Клімат лісостепу помірний, зазвичай з помірно жарким літом і помірно прохолодною зимою. Випаровування трохи переважає над опадами.
Лісостеп при русі на південь поступово містить все менше дерев і все більше степових ділянок, клімат стає спекотніше, опадів — менше, і лісостеп переходить в степ. При русі на північ відбуваються зворотні процеси, опадів стає більше, клімат — прохолодніше, і лісостеп переходить в лісову зону. Дерева які можна побачити: дика груша, дуб, осика, бук,вільха, граб, клен, липа.
Объяснение:
Градусная сетка — это система пересекающихся линий — параллелей и меридианов, которые нанесены на глобус или географическую карту.Градусная мера окружности составляет 360°.
С градусной сетки определяют географические координаты точек на земной поверхности: географическую широту и географическую долготу.
Все точки, лежащиев Северном полушарии, имеют северную широту (с. ш.), а точки, лежащие в Южном полушарии, — южную широту (ю. ш.).
Географическая широта — это величина дуги меридиана в градусах от экватора до заданной точки.
Все точки, лежащие на одном меридиане, имеют одинаковую долготу. Поскольку географическую долготу отсчитывают от начального (Гринвичского) меридиана, его долгота — 0° д. Поэтому этот меридиан часто называют нулевым. Значения долготы изменяются от 0 до 180°.
Все точки, находящиеся к востоку от начального (нулевого) меридиана, имеют восточную долготу (в. д.), а точки, лежащие к западу от него, — западную долготу (з. д.)