Світовим лідером наукового локомотиву є США, які витрачають по $1276 в перерахунку на одну людину. «Фабрика світу» – Китай – показує значно скромніші результати – усього $248. Але загалом, завдяки великій кількості населення в обох, виходить, що ці дві держави вкладають у науку стільки ж грошей, скільки 70 інших розвинутих країн та країн, що розвиваються.
США недалеко відійшли від Японії, кожен громадянин якої вкладає в науку по $1260, а також Люксембурга, в якому витрачають на учених по $1250 з кожного жителя. За ними йдуть Швеція ($1233) та Фінляндія ($1155).
Проте цифри в перерахунку на кожного громадянина мало про що кажуть – більш наочною буде загальна сума та частка від бюджету країни. Тут ситуація зовсім інша, хоча США знову будуть лідером із показником у 2,7%, що дорівнює $405 млрд. За ними йде Китай, який витрачає щороку по 2,08% ($338 млрд) свого ВВП на дослідження та експерименти. Уполовину менше грошей на учених є в Японії – там наука обходиться в $160 млрд, хоча це 3,67% від бюджету. Удвічі менше за японців на науку витрачаються німці з показником у $70 млрд або 2,3%. А ось Південна Корея витрачає на дослідження найбільше за всіх, якщо рахувати в частці від бюджету, – 4,36%. Проте в абсолютному виразі це близько $65 млрд.
Швеція та Фінляндія, які в перерахунку з кожного громадянина збирають на науку одні з найбільших сум у світі, у загальному рейтингу витрат опинилися далеко в його кінці. Хоча вони вкладають по 3,3% та 3,1% свого бюджету, на фоні лідерів виходять смішні суми – по $12 та $6 млрд відповідно. Росії, наприклад, із показником 1% від ВВП вдається витрачати на науку $33 млрд, або по $241 на кожного її громадянина.
Мексика => Мехико (геокоординаты:19° 26' 13" (19° 26' 40) северной широты
99° 7' 49" (99° 7' 75) западной долготы)
Канада => Оттава (геок.: Широта: 45°24′40″ с. ш. Долгота: 75°41′53″ з.)
Чили => Сантьяго (геок.:Широта: 33°27′24″ ю. ш. Долгота: 70°38′53″ з. д.)
Венесуэла => Каракас (геок.:10,488 северной широты и 66,8792 западной долготы на высоте 893 метра над уровнем моря)
Чад => Нджамена (геок.:12°06′59″ с. ш. 15°04′20″ в.)
Замбия => Лусака (геок.:15°25′ ю. ш. 28°17′ в)
Австрия => Вена (геок.:Широта: 48°12′30″ с. ш. Долгота: 16°22′19″ в.)
Монголия => Улан-Батор (геок.:Широта: 47°54′27″ с. ш. Долгота: 106°52′59″ в. д.)
Индия => Нью-Дели (геок.:Широта: 28°38′08″ с. ш. Долгота: 77°13′28″ в. д)
Индонезия => Джакарта (геок.:6°10′ ю. ш. 106°48′ в.)
Світовим лідером наукового локомотиву є США, які витрачають по $1276 в перерахунку на одну людину. «Фабрика світу» – Китай – показує значно скромніші результати – усього $248. Але загалом, завдяки великій кількості населення в обох, виходить, що ці дві держави вкладають у науку стільки ж грошей, скільки 70 інших розвинутих країн та країн, що розвиваються.
США недалеко відійшли від Японії, кожен громадянин якої вкладає в науку по $1260, а також Люксембурга, в якому витрачають на учених по $1250 з кожного жителя. За ними йдуть Швеція ($1233) та Фінляндія ($1155).
Проте цифри в перерахунку на кожного громадянина мало про що кажуть – більш наочною буде загальна сума та частка від бюджету країни. Тут ситуація зовсім інша, хоча США знову будуть лідером із показником у 2,7%, що дорівнює $405 млрд. За ними йде Китай, який витрачає щороку по 2,08% ($338 млрд) свого ВВП на дослідження та експерименти. Уполовину менше грошей на учених є в Японії – там наука обходиться в $160 млрд, хоча це 3,67% від бюджету. Удвічі менше за японців на науку витрачаються німці з показником у $70 млрд або 2,3%. А ось Південна Корея витрачає на дослідження найбільше за всіх, якщо рахувати в частці від бюджету, – 4,36%. Проте в абсолютному виразі це близько $65 млрд.
Швеція та Фінляндія, які в перерахунку з кожного громадянина збирають на науку одні з найбільших сум у світі, у загальному рейтингу витрат опинилися далеко в його кінці. Хоча вони вкладають по 3,3% та 3,1% свого бюджету, на фоні лідерів виходять смішні суми – по $12 та $6 млрд відповідно. Росії, наприклад, із показником 1% від ВВП вдається витрачати на науку $33 млрд, або по $241 на кожного її громадянина.