Взаємозв’язок між тектонічними структурами, формами рельєфу і корисними копалинами прослідковується наступним чином:
Объяснение:
Платформа (тектоніка) – рівна та стійка ділянка земної кори. На поверхні їй відповідають рівнинні форми рельєфу, сформовані денудацією (руйнуванням). Тому в межах таких ділянок переважають акумулятивні (накопичені) корисні копалини – нафта, газ, вугілля. Якщо в межах платформи на поверхню виходить кристалічний щит – тоді переважають магматичні (мінеральні) корисні копалини – руди чорних, кольорових та дорогоцінних металів.
Геосинклинальний (сейсмічний) пояс - на поверхні йому відповідають гірські форми рельєфу. Тут переважають мінеральні копалини – метали, кварцити тощо.
1) Меридианы расположенны вертикально, а параллели - горизонтально 2) Параллели не пересекаются между собой (отсюда и название), они параллельны экватору; а меридианы пересекаются на полюсах 3) По параллелям широта определяется от 0° до 90° северной и южной широты (полюса), а долгота по меридианам от 0° до 180° восточной и западной долготы 4) Все меридианы имеют одинаковую длину (20004276 м), а длина параллелей уменьшается от экватора к полюсам. 5) Длина одного градуса по меридиану всегда одинакова (111,134 км), а по параллелям - максимальная на экваторе (111,319 км) и уменьшается к полюсам.
Взаємозв’язок між тектонічними структурами, формами рельєфу і корисними копалинами прослідковується наступним чином:
Объяснение:
Платформа (тектоніка) – рівна та стійка ділянка земної кори. На поверхні їй відповідають рівнинні форми рельєфу, сформовані денудацією (руйнуванням). Тому в межах таких ділянок переважають акумулятивні (накопичені) корисні копалини – нафта, газ, вугілля. Якщо в межах платформи на поверхню виходить кристалічний щит – тоді переважають магматичні (мінеральні) корисні копалини – руди чорних, кольорових та дорогоцінних металів.
Геосинклинальний (сейсмічний) пояс - на поверхні йому відповідають гірські форми рельєфу. Тут переважають мінеральні копалини – метали, кварцити тощо.
2) Параллели не пересекаются между собой (отсюда и название), они параллельны экватору; а меридианы пересекаются на полюсах
3) По параллелям широта определяется от 0° до 90° северной и южной широты (полюса), а долгота по меридианам от 0° до 180° восточной и западной долготы
4) Все меридианы имеют одинаковую длину (20004276 м), а длина параллелей уменьшается от экватора к полюсам.
5) Длина одного градуса по меридиану всегда одинакова (111,134 км), а по параллелям - максимальная на экваторе (111,319 км) и уменьшается к полюсам.
№ 4) и 5) - это, в общем-то одно и то же...