Нужно! (к завтрашнему дню ) : практическая работа номер 6; (7 класс) установление связи между тектоническим строением, рельефом и полезными ископаемыми по тектонической и картам ! (на примере северной америки)! 1. какие формы рельефа соответствуют платформам ? какие формы рельефа соответствуют складчатым поясам ? 2. заполните таблицу. установление связи между тектоническим строением, рельефом и полезными ископаемыми по тектонической и картам (! на примере северной америки! )тектоническая структура/форма рельефа/полезные ископаемые/происхождение1) древняя платформа (плита) 2) древняя платформа (щит) 3) складчатая область 3. сделайте выводы, дополнив предложения. в пределах платформенных областей сформировались в основном полезные ископаемые происхождения. например: это объясняется следующими причинами: в пределах складчатых поясов сформировались в основном полезные происхождения. например: это объясняется следующими причинами: ​

Анотація. Розглянуто соціально-економічні наслідки міжнародної трудової міграції, позитивні та негативні наслідки.

Визначені основні правові норми регулювання міжнародними трудовими відносинами: основні завдання та види регулювань міграційних процесів.

Ключові слова: міграційні процеси, трудова міграція, Міжнародна організація праці, Міжнародна конвенція, Міністерство праці та соціального захисту населення.

Міграційні процеси відбуваються по всьому світу і мають багатовекторну спрямованість. Вони представляють собою рух працездатного населення на міждержавному та міжконтинентальному рівні, тобто міграція на найвищих рівнях. Такий вид міграції потребує широкого вивчення та повинен мати високий інтерес як зі сторони країни, з якої мігрує конкретна особа, так і зі сторони держави, в яку мігрує дана особа.

Постановка задачі.

Міжнародні міграційні процеси тісно взаємопов’язані з чинниками, які впливають на процес трудової міграції. Регулюванням даного виду міграції займаються державні органи влади з однієї сторони та міжнародні організації з іншої. Взаємозв’язок даних організацій спрямований на легалізацію такого процесу, як трудова міграція. Задача полягає у визначенні основних показників та чинників трудової міграції взагалом, та визначення розвитку міграційної політики та соціального захисту трудових мігрантів за межами України.

Результати дослідження. На світовому ринку трудових ресурсів склалися чітко визначені центри, куди в основному стікаються трудові ресурси.

·         США, Канада – постійно працює 5% іммігрантів (5-12млн.чол.) від загальної кількості всього працюючого населення.

·         Західна Європа – кількість працюючих іммігрантів 4-7млн.чол. Найбільше їх у Люксембурзі, Швейцарії, ФРН, Франції.

·         Близький Схід – в середньому тут працює 3-5млн. іммігрантів. Найбільше іноземців працює в Об’єднаних Арабських Еміратах, Катарі, Кувейті, Саудівській Аравії.

·         Латинська Америка – число іммігрантів 3-8млн. Найпривабливішими країнами є Аргентина та Венесуела.

·         Австралія – це традиційний центр міграції, котрий стягує на роботу 2-3% іммігрантів від кількості всього числа працівників.

·         Азіатсько-Тихоокеанський регіон – основними імпортерами робочої сили тут є Японія, Південна Корея, Гонконг, Малайзія, Таїланд, Сінгапур.

Соціально-економічні наслідки міжнародної трудової міграції мають як позитивні, так і негативні сторони. Кожна держава сама оцінює наслідки для своєї країни, але можна виділити основні, які притаманні практично для всіх.

Так, країни-імпортера трудових ресурсів отримують наступні позитивні наслідки:

- країни отримали дешеву, молоду робочу силу. Особи, які прямують на заробітки та прибувають у чужу країну виконують ту роботу, яку їм пропонують і за ту зарплатню, яку надають. Роботодавці зацікавлені у такій робочій силі, тому що економлять на оплаті праці, зсилаючись на те, що особа є іммігрантом. Особа погоджується на такі умови, так як заробітна плата є більшою, ніж у країні, звідки вона прибула. Мігрують в основному молоді люди, що не взмозі задовільнити свої потреби у власній країні за ті кошти, які отримують.

- отримують готових спеціалістів. Країни-імпортери завжди з радістю приймали на високооплачувану роботу молодих спеціалістів з усіх країн світу. Це сприяло їх як економічному, так і науковому розвитку, та виведенню держави на новий рівень розвитку.

- у таких країнах прискорюється економічне зростання, зростає державний бюджет. Молоде покоління спеціалістів спрямоване на розвиток наукового та економічного показників. Робоча сила спрямована на збільшення виробництва, що в свою чергу приводить до збільшення видатків у бюджет, тим самим і наповнення бюджету.

Виграш країни- експортера трудових ресурсів полягає у наступному:

- отримують валютні перекази іммігрантів своїм сім’ям (осідає в банках валюта). Заробітчани отримані кошти, як правило, переказують своїм рідним, тим самим збільшуючи валютну масу ринку, що в свою чергу призводить до позитивних зрушень у даній державі.

- експорт трудових ресурсів ослаблює проблему безробіття. Даний показник являється одночасно як позитивним, так і негативним. З однієї сторони, в основі експорту трудових ресурсів є контингент, який не має місця проживання, а з іншої сторони, країну покидає активне населення - в основному молодого віку, тим самим створюючи ефект старіння нації.

- підвищується кваліфікація іммігрантів, які повернулись назад. Окрема частка іммігрантів повертається на батьківщину. Це може бути пов’язано з тим, що склалася позитивна тенденція в розвитку країни, покращилась екологія, сімейні обставини, економічна стабільність, фінансова стабільність та багато іншого. Іммігранти, які працювали по спеціальності за кордоном, повернувшись на батьківщину, приносять позитивний результат, пов'язаний з тим, що отримали досвід роботи за кордоном. Держава повинна максимально використовувати дану перевагу.

Объяснение:

Территория Ростовской области расположена в пределах Русской и Предкавказской платформ. Климат умеренно-континентальный с сочетанием избытка тепла и недостатка влаги. Большая часть области характеризуется недостаточным и неустойчивым увлажнением. Среднегодовая температура колеблется в пределах 29–31оС.

Наиболее холодный месяц январь. Температура понижается с юго-запада на северо-восток с -4,7оС до -8,8оС. Абсолютный минимум на севере и юго-востоке – 43оС. Малая мощность снежного покрова вызывает промерзание почв на 28 см на юге и 52 см на севере, а в отдельные годы более 1 м.

Продолжительность периода с температурой воздуха ниже 0оС на севере области 127-130 дней, на юге – 101–104 дней. Устойчивые морозы на юге области заканчиваются в первой, на севере во второй декаде марта.

Переход среднесуточной температуры воздуха через 5оС является важным периодом развития озимых культур. В Ростовской области это происходит в конце марта – первой декаде апреля. Но заморозки могут возникать до середины-конца мая.

Вследствие нарастания температур происходит активное таяние снега, интенсивные сток воды на склонах и возможность развития плоскостной эрозии.

Длительной вегетации продолжительный период с температурой свыше 5оС. На северо-востоке области он длится 197 дней, на юге 220 дней. С большой продолжительностью вегетационного периода связано возделывание ценных сельскохозяйственных культур: озимой пшеницы, технических культур.

В сельскохозяйственном производстве важна характеристика особенностей климата, сумма температур, продолжительность основного периода вегетации с температурой выше 10 оС (таблица 1).