1. Чем отличаются природные комплексы друг от друга?
1 По размерам:
-глобальные (географическая оболочка)
-крупные (материки)
-зональные (природные зоны)
-локальные (лес,овраг,озеро).
2 По характеру почв (каштановые,чернозёмы,тундрово-глеевые).
3 По характеру растительности (хвойные леса,смешанные леса,вечно-зелёные леса).
4 По характеру рельефа (равнинный,горный).
5 По характеру климата (тропический,арктический).
2. На примере любого природного комплекса расскажите о взаимосвязи между его компонентами. Возьмём к примеру пустыню.Она расположена в основном в тропических зонах.Это очень жаркие и засушливые места,с равниной поверхностью,влаги почти нет,следовательно растительность очень скудная,а значит животный мир очень беден.Раз растительность скудная,значит и почвы очень бедны питательными веществами.Отсюда вывод,что все природные компоненты находятся в сложном взаимодействии и зависят друг от друга.
3. Почему нельзя определить точные границы географической оболочки?Потому что она состоит из различных агрегатных состояний (твёрдого,жидкого и газообразного),которые проникают друг в друга,происходит круговорот веществ и энергии в природе,что затрудняет прослеживанию чёткой границы географической оболочки.
Ще античні вчені висловлювали припущення щодо існування поляр ного материка в Південній півкулі. Однак тільки з XVIII ст. розпочалися його пошуки. Так, англійський мореплавець Джеймс Кук під час другої навколосвітньої експедиції (1772-1775) перетнув Південне полярне коло, але пробратися крізь льоди до суходолу так і не зміг.
Лише в 1820 р. експедиція, яку очо лювали Фадей Беллінсгаузен і Михайло Лазарев, на суднах «Мирний» та «Вос ток» відкрила материк.
Першими вглиб континенту дістали ся норвежець Руал Амундсен і англі єць Роберт Скотт. Р. Амундсен досяг Південного полюса 14 грудня 1911 року, а Р. Скотт — 17 (18) січня 1912 року. Повертаючись, Р. Скотт та його товариші загинули. На честь загиблих спорудили пам'ятний хрест, на якому вигравірувано напис «Боротися, шукати, знайти і не здаватися». Систематичні дослідження Антарктиди розпочалися лише в середині ХХ ст. у 1959 р. 12 країн (Аргентина, Австралія, Бельгія, Чилі, Франція, Японія, Нова Зеландія, Норвегія, Південно-Африканський Союз, СРСР, Велика Британія, США) підписали Договір про Антарктику, де було проголошено свободу наукових досліджень і заборонено господарську та військову діяльність. Тому в Антарктиді не видобувають корисних копалин та не споруджують промислових підприємств. Нині на терито рії континенту діють понад 40 наукових станцій, у тому числі й україн ська — «Академік Вернадський» (до 1996 р. належала Великій Британії й мала назву «Фарадей»).
1. Чем отличаются природные комплексы друг от друга?
1 По размерам:
-глобальные (географическая оболочка)
-крупные (материки)
-зональные (природные зоны)
-локальные (лес,овраг,озеро).
2 По характеру почв (каштановые,чернозёмы,тундрово-глеевые).
3 По характеру растительности (хвойные леса,смешанные леса,вечно-зелёные леса).
4 По характеру рельефа (равнинный,горный).
5 По характеру климата (тропический,арктический).
2. На примере любого природного комплекса расскажите о взаимосвязи между его компонентами. Возьмём к примеру пустыню.Она расположена в основном в тропических зонах.Это очень жаркие и засушливые места,с равниной поверхностью,влаги почти нет,следовательно растительность очень скудная,а значит животный мир очень беден.Раз растительность скудная,значит и почвы очень бедны питательными веществами.Отсюда вывод,что все природные компоненты находятся в сложном взаимодействии и зависят друг от друга.
3. Почему нельзя определить точные границы географической оболочки?Потому что она состоит из различных агрегатных состояний (твёрдого,жидкого и газообразного),которые проникают друг в друга,происходит круговорот веществ и энергии в природе,что затрудняет прослеживанию чёткой границы географической оболочки.
Дослідження Антарктиди
Ще античні вчені висловлювали припущення щодо існування поляр ного материка в Південній півкулі. Однак тільки з XVIII ст. розпочалися його пошуки. Так, англійський мореплавець Джеймс Кук під час другої навколосвітньої експедиції (1772-1775) перетнув Південне полярне коло, але пробратися крізь льоди до суходолу так і не зміг.
Лише в 1820 р. експедиція, яку очо лювали Фадей Беллінсгаузен і Михайло Лазарев, на суднах «Мирний» та «Вос ток» відкрила материк.
Першими вглиб континенту дістали ся норвежець Руал Амундсен і англі єць Роберт Скотт. Р. Амундсен досяг Південного полюса 14 грудня 1911 року, а Р. Скотт — 17 (18) січня 1912 року. Повертаючись, Р. Скотт та його товариші загинули. На честь загиблих спорудили пам'ятний хрест, на якому вигравірувано напис «Боротися, шукати, знайти і не здаватися». Систематичні дослідження Антарктиди розпочалися лише в середині ХХ ст. у 1959 р. 12 країн (Аргентина, Австралія, Бельгія, Чилі, Франція, Японія, Нова Зеландія, Норвегія, Південно-Африканський Союз, СРСР, Велика Британія, США) підписали Договір про Антарктику, де було проголошено свободу наукових досліджень і заборонено господарську та військову діяльність. Тому в Антарктиді не видобувають корисних копалин та не споруджують промислових підприємств. Нині на терито рії континенту діють понад 40 наукових станцій, у тому числі й україн ська — «Академік Вернадський» (до 1996 р. належала Великій Британії й мала назву «Фарадей»).