Поверхность земного шара выглядела бы настоящим полигоном для бомбометания, изрытым многочисленными воронками разных размеров, не будь она защищена газовой оболочкой. Столкновения Земли с крупными небесными телами километрового диаметра происходят в среднем раз в миллион лет. Частицы же размером от пылинок до небольшого булыжника сыплются на нашу планету практически непрерывно. Влетая в атмосферу со скоростью в десятки километров в секунду, они нагреваются от трения о воздух и сгорают, не достигнув поверхности Земли. Такова судьба более 99% космических обломков. Лишь самые крупные из них долетают до поверхности, образуя кратеры, которые сравнительно быстро разрушаются эрозией. Поэтому на нашей планете известно не так уж много метеоритных кратеров — всего около 170.
Більша ж частина Північної Африки зайнята великою пустелею Сахара, яка уздовж північного узбережжя Середземного моря. Саме тут, в Сахарі, була зафіксована найбільша на Землі температура у затінку — 59° С. Однак при виключно високій температурі в денний час, ночі тут холодні, і люди одягають щільний вовняний одяг, щоб не змерзнути. Найнеобхідніша для людини тварина пустелі — верблюд, здатний долати великі відстані без води. Саме завдяки верблюдам в пустелі існують племена туарегів і берберів. Опади в Сахарі не випадають по декілька років поспіль, але іноді трапляються потужні зливи, які можуть викликати повінь. Правда, тривалість цих катастроф дуже невелика: вода швидко стікає або всотується в пісок. Там, де підземні води підходять близько до поверхні, в пустелі зустрічаються зелені оази. Саме в них зосереджене основне населення пустельної зони. Найбільша кількість води зосереджена в долині Нілу.
Відповідь:
Поверхность земного шара выглядела бы настоящим полигоном для бомбометания, изрытым многочисленными воронками разных размеров, не будь она защищена газовой оболочкой. Столкновения Земли с крупными небесными телами километрового диаметра происходят в среднем раз в миллион лет. Частицы же размером от пылинок до небольшого булыжника сыплются на нашу планету практически непрерывно. Влетая в атмосферу со скоростью в десятки километров в секунду, они нагреваются от трения о воздух и сгорают, не достигнув поверхности Земли. Такова судьба более 99% космических обломков. Лишь самые крупные из них долетают до поверхности, образуя кратеры, которые сравнительно быстро разрушаются эрозией. Поэтому на нашей планете известно не так уж много метеоритных кратеров — всего около 170.
Пояснення:
єто насчет природных явлений
Більша ж частина Північної Африки зайнята великою пустелею Сахара, яка уздовж північного узбережжя Середземного моря. Саме тут, в Сахарі, була зафіксована найбільша на Землі температура у затінку — 59° С. Однак при виключно високій температурі в денний час, ночі тут холодні, і люди одягають щільний вовняний одяг, щоб не змерзнути. Найнеобхідніша для людини тварина пустелі — верблюд, здатний долати великі відстані без води. Саме завдяки верблюдам в пустелі існують племена туарегів і берберів. Опади в Сахарі не випадають по декілька років поспіль, але іноді трапляються потужні зливи, які можуть викликати повінь. Правда, тривалість цих катастроф дуже невелика: вода швидко стікає або всотується в пісок. Там, де підземні води підходять близько до поверхні, в пустелі зустрічаються зелені оази. Саме в них зосереджене основне населення пустельної зони. Найбільша кількість води зосереджена в долині Нілу.