2Интрузивті тау жыныстары - магмалардың Жер қыртысында суып, кристалдануынан түзілген тау жыныстары.
Эффузиялық Тау Жыныстары (грек. effusіo – төгілу), жанартаулық тау жыныстары, вулканиттер – лаваның Жер бетінде немесе Жер қыртысының жоғары қат-қабаттары арасында суынуынан түзілген түзілімдер
3Кристалл [1] ( гр. Krystallos— мұз; мөлдіртас) — атомдары, иондары не молекулалары кеңістіктік жақтар мен кристалдык торлардың геометриялық заңдылықтарына сәйкес реттеле орналасқан қатты дене
4)Минералдық ресурстар - өндірістік пайдалану үшін қол жетімді және жарамды планетаның қойнауында табылған барлық минералдар жинағы. Бұл санатта пайдалы жер ресурстарын, сонымен қатар мұхит қабатында табылды сол ғана емес, бар.
1. Отын-энергетикалық ресурстар. Біріншіден, ол мұнай мен табиғи газ, сондай-ақ көмір, мұнай тақтатас ғой. Уран рудасы соңында ғана 20-шы ғасырдың болат минералдар өнеркәсіптік маңыздылығы. Енді олар да осы санатқа жатады. ол қазір ол емес бар өнеркәсіптік маңыздылығы болып табылады, дегенмен Тарихи, бұл топ, шымтезек қолданылады. Бұл минералдар шөгінді шығарылған. Әдетте, олар Edge және ішкі деформациялар, ескі платформалар қақпақтарын ұштастырылған.
2. руда:
- қара металдар. Бірінші кезекте, темір және ванадий, марганец және хром;
түсті металдар мен қорытпалардың. Бұл алюминий кені (т.б. боксит, alunite, нефелин-апатит және.), Мыс рудасы, никель, қорғасын, мырыш, вольфрам, молибден, т.б..;
- бағалы металл (алтын-күміс, платина).
Кенді немесе қорының және ежелгі платформалардың қалқандары сүйемелдеуімен, немесе терең шақтар өзінің шығуымен міндетті жиі металлогениялық белдеуін қалыптастыру бүктелген аймақтардың, орайластырылып отыр.
3. Бағалы және жартылай бағалы минералдар (гауһар, корунд және оның сорттары, шпинель, изумруд, Нефрит, кварц, және басқа да көптеген түрлері).
4. Тау-кен және химия минералдық ресурстар. Бұл топ химия өнеркәсібі үшін шикізат болып табылады тас, калий тұзы және магний, фосфориттер мен apatites, күкірт және оның қосылыстары, барит, флюорит, бор кені және басқа да пайдалы қазбалар, кіреді.
5өнеркәсіптік шикізат металл емес тегі (және т.б. кварц, графит, асбест, слюда, тальк,).
6. Құрылыс материалдары (мәрмәр, саз, шифер, гранит, габбро, диабаз әктас, шыны, цемент шикізат, т.б.).
(Жылу және курорттық емдеу пайдаланылатын, оның ішінде таза және минералданған жер асты сулары) 7. Hydromineral ресурстар.
металл емес пайдалы қазбалар кенорындарын платформаларда және есе жерлердегі орын.
жиі түрлі секторлар бірдей шикізатты пайдалануға болады, өйткені Бұл жіктеу, орнына шартты болып табылады. Сондай-ақ, құрылыста - Мысалы, апатит немесе әк металлургия және химия өнеркәсібі, және әктас пайдалануға болады.
Минералды ресурстар (- тас немесе, мысалы, кейбір дәуірдің атауында көрсетіледі өркениет, бері адам қолданылған Қола ғасыры). Қазіргі уақытта, академик А. Е. Ферсмана, Менделеев адамзаттың аяғына бүкіл жүйенің сөзбен. Қазіргі заманғы өнеркәсібінде, минералдық ресурстар 200-ден астам сорттары тартылған. Олардың барлығы дерлік жаңартылмайтын санатына тиесілі, сондықтан қазіргі заманғы экология ең маңызды бағыттарының бірі ресурс дағдарыстың алдын алу бойынша іс-шаралар кешенін әзірлеу болып табылады.
Територія Євразії простягається через усі кліматичні пояси Північної півкулі, через це природно-кліматичні умови відрізняються між собою так, як ніде більше на планеті.
Основними причинами неоднорідності клімату є неоднакова кількість сонячної радіації, що надходить на поверхню в різних частинах Євразії, а також різні типи атмосферної циркуляції та надзвичайно різноманітний рельєф.
На більшій частині Євразії переважає західне перенесення повітряних мас, що особливо посилюється взимку, коли над поверхнею Європи панують циклони Атлантики. Це призводить до того, що зимові температури північних і південних областей тут мало відрізняються між собою. Влітку зональний розподіл температур стає більш відчутним.
Через переважаючий вплив західного перенесення повітряних мас та гористий рельєф вплив Тихого та Індійського океанів на клімат Євразії обмежується відносно невеликими ділянками на сході і півдні. Над акваторіями цих океанів влітку утворюються області підвищеного тиску, що спричиняють рух вологих повітряних мас із океанів на суходіл. Так утворюються вологі та теплі літні мусони, вплив яких поширюється на території південної та південно-східної Азії.
Внаслідок послаблення впливу західного перенесення повітряних мас та мусонів в напрямку від узбереж до внутрішніх областей, а також домінування тут сухих континентальних повітряних мас, середньорічна кількість опадів зменшується з просуванням до центральних областей материка. Зимове охолодження суходолу спричиняє формування над північними і центральними районами Азії з листопада по березень області високого тиску – Азіатського антициклону. Звідси холодні і сухі повітряні маси рухаються в усіх напрямках, утворюючи на узбережжях Тихого та Індійського океанів стійкі холодні вітри (континентальні зимові мусони).
Загалом, велетенські розміри Євразії є причиною переважання в більшості кліматичних поясівконтинентальних типів клімату. І хоча в цілому для континентального клімату характерними є значна амплітуда температурних коливань і невелика кількість опадів, існують значні відмінності як у межах одного кліматичного поясу, так і між різними поясами в температурному режимі та зволоженні. Так, дляпомірно - континентального клімату помірногопоясу притаманні відносно холодна зима і тепле літо. У внутрішніх районах Євразії клімат змінюється на континентальний (помірного поясу) і різко континентальний (субарктичногопоясу) з незначною кількістю опадів, теплим, часом спекотним літом і суворою зимою. Через вкрай низькі зимові температури тут виникають найбільші на планеті коливання температур. Так, в районі міста Оймякон (Росія) різниця між абсолютним максимумом і абсолютним мінімумом температур становить 103°С.
Континентальний клімат тропічного ісубтропічного поясів характеризується спекотним літом (температури в пустелі до 52°С) і прохолодною зимою, під час якої температури у гірській місцевості нерідко набувають від'ємних значень.
Внаслідок існування величезних гірських країн значного поширення набув на материку гірськийтип клімату із значними коливаннями температур впродовж доби.
1магмалық,шөгінді,метаморфтық
2Интрузивті тау жыныстары - магмалардың Жер қыртысында суып, кристалдануынан түзілген тау жыныстары.
Эффузиялық Тау Жыныстары (грек. effusіo – төгілу), жанартаулық тау жыныстары, вулканиттер – лаваның Жер бетінде немесе Жер қыртысының жоғары қат-қабаттары арасында суынуынан түзілген түзілімдер
3Кристалл [1] ( гр. Krystallos— мұз; мөлдіртас) — атомдары, иондары не молекулалары кеңістіктік жақтар мен кристалдык торлардың геометриялық заңдылықтарына сәйкес реттеле орналасқан қатты дене
4)Минералдық ресурстар - өндірістік пайдалану үшін қол жетімді және жарамды планетаның қойнауында табылған барлық минералдар жинағы. Бұл санатта пайдалы жер ресурстарын, сонымен қатар мұхит қабатында табылды сол ғана емес, бар.
1. Отын-энергетикалық ресурстар. Біріншіден, ол мұнай мен табиғи газ, сондай-ақ көмір, мұнай тақтатас ғой. Уран рудасы соңында ғана 20-шы ғасырдың болат минералдар өнеркәсіптік маңыздылығы. Енді олар да осы санатқа жатады. ол қазір ол емес бар өнеркәсіптік маңыздылығы болып табылады, дегенмен Тарихи, бұл топ, шымтезек қолданылады. Бұл минералдар шөгінді шығарылған. Әдетте, олар Edge және ішкі деформациялар, ескі платформалар қақпақтарын ұштастырылған.
2. руда:
- қара металдар. Бірінші кезекте, темір және ванадий, марганец және хром;
түсті металдар мен қорытпалардың. Бұл алюминий кені (т.б. боксит, alunite, нефелин-апатит және.), Мыс рудасы, никель, қорғасын, мырыш, вольфрам, молибден, т.б..;
- бағалы металл (алтын-күміс, платина).
Кенді немесе қорының және ежелгі платформалардың қалқандары сүйемелдеуімен, немесе терең шақтар өзінің шығуымен міндетті жиі металлогениялық белдеуін қалыптастыру бүктелген аймақтардың, орайластырылып отыр.
3. Бағалы және жартылай бағалы минералдар (гауһар, корунд және оның сорттары, шпинель, изумруд, Нефрит, кварц, және басқа да көптеген түрлері).
4. Тау-кен және химия минералдық ресурстар. Бұл топ химия өнеркәсібі үшін шикізат болып табылады тас, калий тұзы және магний, фосфориттер мен apatites, күкірт және оның қосылыстары, барит, флюорит, бор кені және басқа да пайдалы қазбалар, кіреді.
5өнеркәсіптік шикізат металл емес тегі (және т.б. кварц, графит, асбест, слюда, тальк,).
6. Құрылыс материалдары (мәрмәр, саз, шифер, гранит, габбро, диабаз әктас, шыны, цемент шикізат, т.б.).
(Жылу және курорттық емдеу пайдаланылатын, оның ішінде таза және минералданған жер асты сулары) 7. Hydromineral ресурстар.
металл емес пайдалы қазбалар кенорындарын платформаларда және есе жерлердегі орын.
жиі түрлі секторлар бірдей шикізатты пайдалануға болады, өйткені Бұл жіктеу, орнына шартты болып табылады. Сондай-ақ, құрылыста - Мысалы, апатит немесе әк металлургия және химия өнеркәсібі, және әктас пайдалануға болады.
Минералды ресурстар (- тас немесе, мысалы, кейбір дәуірдің атауында көрсетіледі өркениет, бері адам қолданылған Қола ғасыры). Қазіргі уақытта, академик А. Е. Ферсмана, Менделеев адамзаттың аяғына бүкіл жүйенің сөзбен. Қазіргі заманғы өнеркәсібінде, минералдық ресурстар 200-ден астам сорттары тартылған. Олардың барлығы дерлік жаңартылмайтын санатына тиесілі, сондықтан қазіргі заманғы экология ең маңызды бағыттарының бірі ресурс дағдарыстың алдын алу бойынша іс-шаралар кешенін әзірлеу болып табылады.
Основними причинами неоднорідності клімату є неоднакова кількість сонячної радіації, що надходить на поверхню в різних частинах Євразії, а також різні типи атмосферної циркуляції та надзвичайно різноманітний рельєф.
На більшій частині Євразії переважає західне перенесення повітряних мас, що особливо посилюється взимку, коли над поверхнею Європи панують циклони Атлантики. Це призводить до того, що зимові температури північних і південних областей тут мало відрізняються між собою. Влітку зональний розподіл температур стає більш відчутним.
Через переважаючий вплив західного перенесення повітряних мас та гористий рельєф вплив Тихого та Індійського океанів на клімат Євразії обмежується відносно невеликими ділянками на сході і півдні. Над акваторіями цих океанів влітку утворюються області підвищеного тиску, що спричиняють рух вологих повітряних мас із океанів на суходіл. Так утворюються вологі та теплі літні мусони, вплив яких поширюється на території південної та південно-східної Азії.
Внаслідок послаблення впливу західного перенесення повітряних мас та мусонів в напрямку від узбереж до внутрішніх областей, а також домінування тут сухих континентальних повітряних мас, середньорічна кількість опадів зменшується з просуванням до центральних областей материка. Зимове охолодження суходолу спричиняє формування над північними і центральними районами Азії з листопада по березень області високого тиску – Азіатського антициклону. Звідси холодні і сухі повітряні маси рухаються в усіх напрямках, утворюючи на узбережжях Тихого та Індійського океанів стійкі холодні вітри (континентальні зимові мусони).
Загалом, велетенські розміри Євразії є причиною переважання в більшості кліматичних поясівконтинентальних типів клімату. І хоча в цілому для континентального клімату характерними є значна амплітуда температурних коливань і невелика кількість опадів, існують значні відмінності як у межах одного кліматичного поясу, так і між різними поясами в температурному режимі та зволоженні. Так, дляпомірно - континентального клімату помірногопоясу притаманні відносно холодна зима і тепле літо. У внутрішніх районах Євразії клімат змінюється на континентальний (помірного поясу) і різко континентальний (субарктичногопоясу) з незначною кількістю опадів, теплим, часом спекотним літом і суворою зимою. Через вкрай низькі зимові температури тут виникають найбільші на планеті коливання температур. Так, в районі міста Оймякон (Росія) різниця між абсолютним максимумом і абсолютним мінімумом температур становить 103°С.
Континентальний клімат тропічного ісубтропічного поясів характеризується спекотним літом (температури в пустелі до 52°С) і прохолодною зимою, під час якої температури у гірській місцевості нерідко набувають від'ємних значень.
Внаслідок існування величезних гірських країн значного поширення набув на материку гірськийтип клімату із значними коливаннями температур впродовж доби.