Водохранилище снабжает технической водой ТЭЦ-3 и шестнадцать предприятий города. Отклонение от проектного режима эксплуатации Чижовского водохранилища, а также нерегламентированный сброс недостаточно очищенных сточных вод привели к снижению водообмена, изменению гидрохимического и теплового режимов, повышению концентрации загрязняющих веществ. Сильно загрязнен ил, содержание бензопирена превышает предельно допустимую концентрацию (ПДК) в 40 - 50 раз, фенолов - в тысячу. Во многих пробах зафиксировано превышение ПДК по тяжелым металлам, по хрому, в частности, в тысячу раз.
Група 2:Українці успадкували риси населення доби Русі[1]. Ранньосередньовічний відлік етногенезу майбутньої нації, котрий обґрунтували зокрема Грушевський, Бжеський та Залізняк, є переважаючим у науковому середовищі XXI ст.
У той же час, на думку окремих істориків, зокрема, Смолія, котрий (услід за тезами Погодіна) зазначив, що варто відрізняти етногенез від формування української нації, яке відбулося у XVI столітті з української народності[2][3].
За визначенням соціолога О. В. Нельга, етногенез — це сукупність соціально-історичних та духовно-культурних процесів, що призводять до виникнення етнічного як явища і зумовлюють його подальший розвиток[4]. Вік народу визначається тривалістю його безперервного етнокультурного розвитку[5].
Водохранилище снабжает технической водой ТЭЦ-3 и шестнадцать предприятий города. Отклонение от проектного режима эксплуатации Чижовского водохранилища, а также нерегламентированный сброс недостаточно очищенных сточных вод привели к снижению водообмена, изменению гидрохимического и теплового режимов, повышению концентрации загрязняющих веществ. Сильно загрязнен ил, содержание бензопирена превышает предельно допустимую концентрацию (ПДК) в 40 - 50 раз, фенолов - в тысячу. Во многих пробах зафиксировано превышение ПДК по тяжелым металлам, по хрому, в частности, в тысячу раз.
Група 2:Українці успадкували риси населення доби Русі[1]. Ранньосередньовічний відлік етногенезу майбутньої нації, котрий обґрунтували зокрема Грушевський, Бжеський та Залізняк, є переважаючим у науковому середовищі XXI ст.
У той же час, на думку окремих істориків, зокрема, Смолія, котрий (услід за тезами Погодіна) зазначив, що варто відрізняти етногенез від формування української нації, яке відбулося у XVI столітті з української народності[2][3].
За визначенням соціолога О. В. Нельга, етногенез — це сукупність соціально-історичних та духовно-культурних процесів, що призводять до виникнення етнічного як явища і зумовлюють його подальший розвиток[4]. Вік народу визначається тривалістю його безперервного етнокультурного розвитку[5].