Опишите Тайгу используя план "приложения"
ПЛАН:
1 название природного района.
2 физико-географическое положение района.
3 особенности геологического строения.
4 особенности рельефа территории.
5 особенности климата территории.
6 почвы территории.
7 внутренние воды.
8 растительный и животный мир.
9 хозяйственное освоение территории
Плюсы:
1. Россия обладает крупнейшими в мире запасами минерального сырья
2. Россия обладает крупнейшими в мире запасами пресной воды
3. Выход в океан с разных сторон света
4. Граничит с большинством стран
5. Крупные реки судоходству
6. Россия граничит с многими государствами, некоторые из которых наиболее развиты и с которыми у нас идёт активная торговля
7. В нашей стране большое разнообразие полезных ископаемых, лесных и водных ресурсов
8. Россия имеет открытый выход в море и океан, что развитию рыболовства и других отраслей
9. На реках России построено много ГЭС, что является огромным плюсом в электроэнергетике
10. На юге страны построено множество курортов, которые известны во всём мире
11.В России много лесов, что развитию мебельной промышленности и т. п.
12. В азиатской части России большие запасы топливных ресурсов, которые обеспечить саму Россию на множество лет
13. Россия имеет огромнейшее преимущество, так как с Севера граничит с Северным ледовитым океаном. Она закрывает доступ к богатейшим запасам энергоресурсов в шельфовой части материка почти для всех государств
Минусы:
1. Климатические и почвенные условия на большей её территории не благоприятствуют ведению сельского хозяйства. Зона рискованного земледелия охватывает около 95% территории.
2. Управляемость большой территории более сложная, чем маленькой
3. Необходимо строительство большого количества дорог (проблемы транспорта)
4. Вечная мерзлота (районы Сибири и Дальнего Востока) занимает 65 % территории России.
«Северность» России накладывает существенные ограничения на освоение территории. Громадные издержки страна несет из-за необходимости обогрева зданий, увеличения объемов конструкционных материалов, производства теплой одежды и обуви, строительства и поддержания дорожно-транспортной сети, укрепления инженерных сооружений и т. д.
5. Большая протяженность, поэтому возникают проблемы с доставкой грузов, что влияет на экономику
6.Страна находится на севере материка и климат России суровый. Особенно сложными, суровыми и экстремальными климатическими условиями характеризуются районы Крайнего Севера и приравненные к нему территории, занимающие более 2/3 площади современной России. Страна с самым холодным в мире климатом - велико влияние его на здоровье человека, на все стороны жизни, на удорожание хозяйственной деятельности, на характер расселения населения.
Люди, що населяли долину Тигру і Євфрату, будували храми зі східчастими вежами, або зиккуратами. Поховальні споруди грали в їх архітектурі набагато меншу роль, оскільки мешканці Месопотамії не пов'язували досягнення безсмертя з збереженням тіла покійного. В Дворіччя було багато глини, а камінь і дерево доводилося доставляти здалеку, тому будівлі зводили в основному з цегли.
Розвиток найдавнішої в Передній Азії цивілізації - Месопотамії відноситься до IV - III тис. До н.е. Басейн річок Тигру і Євфрату - Месопотамія - був найбільш родючої територією Передньої Азії і разом з тим тут був головний шлях, який пов'язував між собою примикають гірські і пустельні країни.
При майже повній відсутності місцевого каменю і лісу основним будівельним матеріалом тут завжди була глина, переважно у вигляді цегли-сирцю, що укладався на асфальті. З кінця IV тисячоліття до н.е. зрідка зустрічається обпалена цегла, але його значення зростало повільно. До вжитку цегла, а потім і обпалена цегла - перші штучні будівельні матеріали.
Судячи з дійшли до нас, цеглу готували з річкового глинистого мулу, що видобувається відрами з Тигра або Євфрату. Додавали дрібну гальку і рубану солому для зменшення усушки при висиханні і для збільшення міцності (перший композитний матеріал). Отриману суміш, глинобетон, набивали в дерев'яні форми-рамки, які потім знімали. Розміри цегли - 38 ? 14 ? 11 см. В Ассирії цеглу клали один на інший в сирому вигляді і вони склеювалися в моноліт.
Поряд з самана в державах Месопотамії - Шумері, Ассирії та Вавілoніі - був в ходу і обпалена цегла, що застосовувався не стільки завдяки підвищеній міцності, скільки заради більшої довговічності. Його з'єднували з самана, а також поєднували з цеглини-сирцю з каменем.
Розвиток будівництва та архітектури будівель з цегли-сирцю - головний внесок найдавнішої Месопотамії в світову архітектуру. Обмазаний глиною тростинний тин широко застосовувався і в якості конструктивної основи стін житлового будинку. Дерево місцевої породи (пальма) і привізна (кедр, сосна) цінувалося дуже високо і в основному застосовувалося для перекриттів, деталей дверей, вікон і для обробки.
При переході від палеоліту до неоліту в передгір'ях з'являються глинобитні будинки, як би виліплені з самого грунту. Такі споруди кінця VI або початку V тисячоліття до н.е. Будинки складаються вже з чотирьох-п'яти приміщень. У неправильно розбитих стінах помітна тенденція до прямокутного зображенню плану. Ці споруди означають важливу фазу в розвитку житла, перехід від печерного до збудованого з глини.
Прагнення селитися якомога ближче до річок викликало масове будівництво з тростини. На початку IV тисячоліття до н.е. по всій долині з'являються поселення з хатин, вирубаних в самих заростях очерету, висота якого сягає тут 4-5 м.
Зрубаний очерет укладали на землю і, покриваючи шаром глини, трамбували; так виходив підлогу. Крайні, що залишилися несрубленнимі стебла зв'язувалися над головою і перепліталися зрубаними стеблами. Виходив каркас гостроверхою хатини круглої або овальної в плані форми; його обмазували глиною.
Релігія стала провідною формою складалася ідеології. Як в північній, так і в південній Месопотамії храми і храмові центри з'явилися раніше зародження держави. Культові споруди зазвичай зводилися з цегли-сирцю, т. Е. В техніці більш передової, ніж глинобитні і очеретяні будинки. Дуже рано, з першої половини IV тисячоліття, в храмах ігається прагнення до монументальності і симетрії.
Уже на початку IV тисячоліття склалася схема прямокутного храму з головним приміщенням витягнутої в плані форми, в якому знаходилися вівтар і жертовник. Розроблений за цією схемою тип храму з двома рядами менших приміщень по його сторонам виявився надзвичайно вдалим і стійким; він застосовувався в різних варіантах протягом тисячоліть.
Вхід був на короткій стороні, а перед святині мав подовжню спрямованість. Надалі, з виділенням храму в окрему будівлю, вхід зазвичай влаштовувався в глибокій ніші (айвaне) між масивними бічними виступами.
Храми виконувалися також з плоских серцевих цегли прямокутної форми на глиняному розчині; розміри цегли росли з удосконаленням техніки виготовлення. Цеглини дозволяли створити перев'язку в чергуються рядах кладки і утворити на поверхні стін складну систему відступів і виступів. Необпаленої цегла застосовувався рідко, головним чином як облицювальний матеріал. В якості сполучного і водоизоляционного матеріалу широко використовувався бітум (гірська смола). Розчин кладки з цегли-сирцю зазвичай складався з глини, іноді з домішкою золи і бітуму. Вапняний розчин починає застосовуватися пізніше, приблизно з середини І тисячоліття до н.е.
Объяснение: