При строительстве водохранилищ преследуются цели обеспечения населения запасами питьевой воды, так же создание водохранилищ является наиболее действенным борьбы с наводнениями: талые снеговые воды или чрезмерные осадки задерживаются водохранилищем, и речной сток в течение года распределяется более равномерно.
К отрицательным последствиям созданий водохранилищ относят затруднение стока грунтовых вод, снижение природной дренированности, подтопление территорий, изменение ландшафта . речных долин. После создания водохранилиша активно развиваются процессы переформирования рельефа береговой зоны: размыв, обрушение, оползание на одних участках и аккумуляция материала на других.
Водні ресурси України формуються з місцевого стоку рік на своїй території, а також стоку, що надходить із суміжних територій Дунаєм, Дніпром і його притоками, Сіверським Дінцем. Річки України живляться переважно атмосферними опадами, частка підземних вод у їхньому живленні становить 10—20 %. У середньому на території України випадає 609 мм опадів. Із них лише 83 мм перетворюються на річковий стік; решта вологи — 526 мм — випаровується.
За розрахунками гідрологів, середнього за водністю року ресурси місцевого стоку України складають 50 км3. Із суміжних з нею територій припливає 159 км3 води. Тому загальні її ресурси оцінюються в 209 км3. Основна кількість водних ресурсів поверхневих вод припадає на басейн Дніпра — 53,5 км3 середнього за водністю року. Значні водні ресурси формуються в басейнах інших річок. Особливістю формування водних ресурсів України є те, що притік води з суміжних з нею територій набагато більший за місцевий стік. Так,
Объяснение:
Кілійським гирлом Дунаю надходить 123 км2 води. Отже, Україна має значні сумарні водні ресурси. Але їх велика частина не може бути використана для господарських потреб, тому основними є місцеві водні ресурси. За їх запасами на одного жителя Україна є однією з найменш забезпечених країн (1 тис, м3 на рік) . Запаси водних ресурсів також змінюються з року в рік, нерівномірно розподілені по території України. Найбільші вони на заході, а найменш забезпечені місцевим стоком південні райони Донецької, Запорізької, Херсонської, Одеської областей. Це вимагає дбайливого ставлення до водних об'єктів, потребує раціонального використання водних ресурсів, охорони їх від забруднення.
При строительстве водохранилищ преследуются цели обеспечения населения запасами питьевой воды, так же создание водохранилищ является наиболее действенным борьбы с наводнениями: талые снеговые воды или чрезмерные осадки задерживаются водохранилищем, и речной сток в течение года распределяется более равномерно.
К отрицательным последствиям созданий водохранилищ относят затруднение стока грунтовых вод, снижение природной дренированности, подтопление территорий, изменение ландшафта . речных долин. После создания водохранилиша активно развиваются процессы переформирования рельефа береговой зоны: размыв, обрушение, оползание на одних участках и аккумуляция материала на других.
Объяснение:
Водні ресурси України формуються з місцевого стоку рік на своїй території, а також стоку, що надходить із суміжних територій Дунаєм, Дніпром і його притоками, Сіверським Дінцем. Річки України живляться переважно атмосферними опадами, частка підземних вод у їхньому живленні становить 10—20 %. У середньому на території України випадає 609 мм опадів. Із них лише 83 мм перетворюються на річковий стік; решта вологи — 526 мм — випаровується.
За розрахунками гідрологів, середнього за водністю року ресурси місцевого стоку України складають 50 км3. Із суміжних з нею територій припливає 159 км3 води. Тому загальні її ресурси оцінюються в 209 км3. Основна кількість водних ресурсів поверхневих вод припадає на басейн Дніпра — 53,5 км3 середнього за водністю року. Значні водні ресурси формуються в басейнах інших річок. Особливістю формування водних ресурсів України є те, що притік води з суміжних з нею територій набагато більший за місцевий стік. Так,
Объяснение:
Кілійським гирлом Дунаю надходить 123 км2 води. Отже, Україна має значні сумарні водні ресурси. Але їх велика частина не може бути використана для господарських потреб, тому основними є місцеві водні ресурси. За їх запасами на одного жителя Україна є однією з найменш забезпечених країн (1 тис, м3 на рік) . Запаси водних ресурсів також змінюються з року в рік, нерівномірно розподілені по території України. Найбільші вони на заході, а найменш забезпечені місцевим стоком південні райони Донецької, Запорізької, Херсонської, Одеської областей. Це вимагає дбайливого ставлення до водних об'єктів, потребує раціонального використання водних ресурсів, охорони їх від забруднення.