План характеристики материка Северная Америка по плану 1. Географическое положение материка: а) положение по отношению к экватору и нулевому
меридиану; б) крайние точки и их координаты; в) положение относительно других материков и океанов,
островов, заливов, проливов.
2. Преобладающие формы рельефа (горы, равнины): а) положение на материке (указать, в какой части
материка находятся); б) протяжённость (указать, в каком направлении протягиваются); в) высшие и низшие
точки, амплитуда высот на материке.
3. Особенности климата: а) набор климатических поясов; б) преобладающие воздушные массы;
В) среднегодовое количество осадков, их распределение по территориям и сезонам; г) господствующие
ветры.
4. Крупнейшие реки и озёра: а) положение на материке (указать, в какой части материка находятся);
б) направление течения рек; в) принадлежность рек к бассейнам океанов (или области внутреннего стока);
г) происхождение озёрных котловин; д) связь рек и озёр с климатом и рельефом.
5. Природные зоны и свойственные им типы почв, растительный и животный мир.
6. Природные ресурсы материка.
7. Основные полезные ис�опаемые.
8. Крупнейшие страны материка.
9. Население материка: а) плотность (максимальная и минимальная); б) особенности народов: их язык,
религии, культура, быт и традиции; в) основные занятия.

Грунтовые воды образуют первый водоносный горизонт на первом от поверхности земли водоупорном слое. В оврагах и балках грунтовые воды естественным образом выходят наружу в виде родников и источников. Такая вода несет в себе следы всего того, что растворено в почве.
Межпластовые воды разделены водоупорными горизонтами. Вода, которая оказалась здесь долгий процесс естественной фильтрации. Такую воду можно получить из артезианских скважин, нередко она поступает под большим давлением. Такая вода заметно чище по многим показателям.

ури. З мал.  видно, що чим вища температура, тим більше пари в може міститься в 1 м3 повітря. Наприклад, 1 м3 повітря при +200 С  може містити будь-яку кількість пари, але не більше 17 г води. Якщо повітря увібрало максимально можливу за даної температури кількість пари, його називають насиченим. Частіше повітря буває ненасиченим, тобто воно містить водяної пари менше, ніж могло б. Наприклад, над степами і пустелями повітря завжди сухе, ненасичене, оскільки випаровування там невелике.Мал. Залежність кількості водяної пари в насиченому повітрі від його температуриАбсолютна й відносна вологість повітря. Абсолютна вологість – це кількість водяної пари (у грамах), що міститься в 1 м3 повітря. Наприклад, якщо кажуть: абсолютна вологість повітря дорівнює 15 г/м3, це означає, що в 1 м3 повітря міститься 15 г пари. Найменша в світі абсолютна вологість повітря в Антарктиді – соті долі г/м3, найбільша на екваторі – 23 г/м3. Найменша в Україні в січні – близько 3 г/м3.Для ненасиченого повітря вказують відносну вологість. Це – відношення (у відсотках) кількості водяної пари, що міститься у повітрі, до тієї її кількості, що може міститися в повітрі за даної температури. Так, якщо в повітрі міститься 3 г/м3 пари, а за даної температури найбільш можливий її вміст становить 5 г/м3, то відносна вологість повітря буде 3 : 5 х 100 % = 60 %. Це означає, що повітря вміщує тільки 60 % тієї кількості водяної пари, яку воно могло б вмістити за даної температури.Відносна вологість повітря завжди висока (85 %) в екваторіальних широтах. Це тому, що там цілий рік висока температура і велике випаровування з поверхні. Так само висока відносна вологість повітря і в полярних районах, але вже через низькі температури (для насичення холодного повітря не потрібно багато вологи). В помірних широтах відносна вологість взимку вища, ніж влітку. Наприклад, в Україні взимку вона перевищує 80 %, а влітку зменшується до 60–70 %. Особливо низька відносна вологість в пустелях – 50 % і нижче. Повітря, що має вологість 30 %, вважається дуже сухим.Для вимірювання відносної вологості використовують прилад гігрометр.Утворення хмар. Як відомо, з висотою температура повітря знижується. Випаровуючись, вода переходить у повітря. Тепле повітря піднімається уверх і досягає такого рівня, де воно охолоджується і відносна вологість його стає 100 %, тобто повітря стало насиченим.При подальшому зниженні температури насичене повітря вже не може втримати в собі попередню кількість водяної пари. Певна її частина виявиться зайвою. Тоді відбувається перехід “надлишкової” водяної пари в рідкий стан –конденсація. Іноді водяна пара може перейти й у твердий стан – перетворитися на кристалики льоду. Отже, при охолоджені насиченого водяною парою повітря виділяються краплинки води. При їх скупченні на значній висоті над землею утворюються хмари. Кожна краплинка в хмарах у мільйон разів менша за горошину. Саме тому їх падіння на землю дуже повільне. Ці міні-краплинки, подібно пушинкам, зависають у повітрі.