Амазо́нська низовина́, Амазонія ― найбільша низовина у світі (площею близько 5,5 млн км2) в екваторіальній зоні Південної Америки.
Простягається на схід від гірського масиву Анд до Атлантичного океану. По краям обмежена Гвіанським плоскогір’ям (на півночі) і Бразильським плоскогір’ям (на півдні).
Розташована у басейні Амазонки ― найбільшої річкової системи світу. Амазонія займає величезний прогин поверхні кристалічного фундаменту (синеклізу) Південно-Американської докембрійської платформи. Кристалічний фундамент платформи залягає в центральній частині на глибині близько 3 км і до 10–11 км поблизу Анд, заповнений переважно морськими (палеозойськими) і континентальними (мезозой-кайнозойськими) відкладами, між виходами на земну поверхню кристалічного фундаменту в межах Гвіанського й Бразильського щитів.
Амазонська низовина утворилася в неоген-четвертинний час унаслідок накопичення (акумуляції) алювіальних (див. Алювій) відкладів річки Амазонки та її численних приток в умовах екваторіального (на заході) і субекваторіального (на сході) жаркого й вологого клімату: середня температура повітря коливається від +27,9 °C (сухий сезон ― від серпня до вересня) до +25,8 °C (сезон дощів ― від травня до червня), відносна вологість, відповідно, від 77 % до 88 %, а опадів випадає 1500–3000 мм/рік (і більше). У межах низовини відкрито родовища нафти й газу природного, золота, корисних копалин.
Рельєф
Через особливості рельєфу Амазонську низовину зазвичай поділяють на Західну й Східну Амазонію. Західна Амазонія (розташована у межах Бразилії, Перу, Болівії, Колумбії, Еквадору й Венесуели) є дуже широкою (до 1 600 км), плоскою й низькою рівниною (заввишки до 200 м над рівнем моря), де каламутні річки (з великою кількістю зваженого матеріалу) течуть повільно в слабо врізаних дуже звивистих широких долинах, утворюючи межиріччя з плоскою поверхнею, укриті волого-екваторіальними лісами (сельва, гілея, амазонські джунглі) на опідзолених латеритних ґрунтах.
У долинах амазонських річок вирізняють ландшафти високих не щорічно затоплюваних заплав (варзеа, де поширені пальма, гевея, сейба, бавовняне дерево і шоколадне дерево тощо) і низьких місяцями вкритих річковими водами заплав (ігапо, зі специфічною бідною рослинністю ― характерна швидко зростаюча імбауба-цекропія).
Східна Амазонія (розташована майже виключно в межах Бразилії ― східніше гирл амазонських приток Ріу-Негру і Тапажос) значно вужче (до 350 км). В осьовій частині вона зазнала геологічно недавніх опускань, через що має сильніше розчленовану поверхню з останцями-височинами (заввишки до 320 м), глибше врізані та прямолінійніші річища з багатьма порогами й прозорішою водою та естуаріями в гирлах.
Амазо́нська низовина́, Амазонія ― найбільша низовина у світі (площею близько 5,5 млн км2) в екваторіальній зоні Південної Америки.
Простягається на схід від гірського масиву Анд до Атлантичного океану. По краям обмежена Гвіанським плоскогір’ям (на півночі) і Бразильським плоскогір’ям (на півдні).
Розташована у басейні Амазонки ― найбільшої річкової системи світу. Амазонія займає величезний прогин поверхні кристалічного фундаменту (синеклізу) Південно-Американської докембрійської платформи. Кристалічний фундамент платформи залягає в центральній частині на глибині близько 3 км і до 10–11 км поблизу Анд, заповнений переважно морськими (палеозойськими) і континентальними (мезозой-кайнозойськими) відкладами, між виходами на земну поверхню кристалічного фундаменту в межах Гвіанського й Бразильського щитів.
Амазонська низовина утворилася в неоген-четвертинний час унаслідок накопичення (акумуляції) алювіальних (див. Алювій) відкладів річки Амазонки та її численних приток в умовах екваторіального (на заході) і субекваторіального (на сході) жаркого й вологого клімату: середня температура повітря коливається від +27,9 °C (сухий сезон ― від серпня до вересня) до +25,8 °C (сезон дощів ― від травня до червня), відносна вологість, відповідно, від 77 % до 88 %, а опадів випадає 1500–3000 мм/рік (і більше). У межах низовини відкрито родовища нафти й газу природного, золота, корисних копалин.
Рельєф
Через особливості рельєфу Амазонську низовину зазвичай поділяють на Західну й Східну Амазонію. Західна Амазонія (розташована у межах Бразилії, Перу, Болівії, Колумбії, Еквадору й Венесуели) є дуже широкою (до 1 600 км), плоскою й низькою рівниною (заввишки до 200 м над рівнем моря), де каламутні річки (з великою кількістю зваженого матеріалу) течуть повільно в слабо врізаних дуже звивистих широких долинах, утворюючи межиріччя з плоскою поверхнею, укриті волого-екваторіальними лісами (сельва, гілея, амазонські джунглі) на опідзолених латеритних ґрунтах.
У долинах амазонських річок вирізняють ландшафти високих не щорічно затоплюваних заплав (варзеа, де поширені пальма, гевея, сейба, бавовняне дерево і шоколадне дерево тощо) і низьких місяцями вкритих річковими водами заплав (ігапо, зі специфічною бідною рослинністю ― характерна швидко зростаюча імбауба-цекропія).
Східна Амазонія (розташована майже виключно в межах Бразилії ― східніше гирл амазонських приток Ріу-Негру і Тапажос) значно вужче (до 350 км). В осьовій частині вона зазнала геологічно недавніх опускань, через що має сильніше розчленовану поверхню з останцями-височинами (заввишки до 320 м), глибше врізані та прямолінійніші річища з багатьма порогами й прозорішою водою та естуаріями в гирлах.