Построен 3
Рассмотрите рисунки изображением климатограмм,
метеонаблюдений в разных частях Земли, и выполните задания.
3.1. Определите, какому климатическому поясу соответствует каждая климатограмма.
Подпишите название климатического пояса под соответствующей климатограммой.
3
2
ММ
мм
°C
50
1
°C
мм
500
40
-450
30
-400
20
-350
10
300
0
-250
-10
200
-20
150
-30
100
-40
158
50
-50
lalalalo
я фмамииа сонд
°C
50
40
30
20
10
0
-10
-20
-30
-40
-50
500
-450
-400
-350
+300
-250
- 200
150
100
130
50
0
я фмамииа сонд
50
40
30
20
10
0
-10
-20
-30
-40
-500
-450
-400
-350
-300
-250
-200
529
150
- 100
-50
0
я фмамииа сонд
-50
До негативних наслідків короткострокової трудової міграції можна віднести: зменшення споживчого попиту, зменшення податкових надходжень і соціальних внесків, інфляцію заробітних плат, соціальне розшарування суспільства. Натомість серед позитивних – зменшення безробіття та бідності, приплив грошових переказів, більші стимули інвестувати у освіту.
Мігранти привозять чи переказують в Україну зароблені за кордоном кошти, що становлять щороку 7,6-8,4% ВВП. Ця сума перевищує увесь обсяг прямих іноземних інвестицій в нашу країну. Наприклад, у 2015-2017 роках ці кошти до утримати сальдо поточного рахунку платіжного балансу близьким до нуля.
Серед негативних наслідків міграції – дефіцит робочої сили, який стає особливо помітним із виходом економіки зі кризи. Трудові мігранти залишають країну заради вищої зарплати. Щоб конкурувати із іноземними працедавцями розміром зарплатні та при цьому не втрачати конкурентоспроможності, українські підприємства мусять інвестувати в підвищення продуктивності праці.
Українці, які працюють за кордоном, як правило, не сплачують податки зі своїх доходів, але часто отримують субсидії та соціальні виплати від держави. У 2015-2016 рр. трансферти від держави складали 27% від сукупних ресурсів домогосподарств, більше 40% українських родин отримували субсидії. Можна припустити, що частину цих коштів отримали українці, які не могли би претендувати на них, якщо б декларували доходи, отримані за кордоном.
В Атлантическом океане представлены все виды хозяйственной деятельности человека на морских акваториях. Среди них наибольшее значение имеют морской транспорт, затем - подводная добыча нефти и газа, только потом - вылов и использование биологических ресурсов.
На берегах Атлантики размещается более 70 приморских стран с населением свыше 1,3 млрд. человек. Через океан проходят многие трансокеанические маршруты с крупными объемами грузовых и пассажирских перевозок. На побережьях океана и его морей расположены наиболее значительные по грузообороту порты мира.
Уже разведанные минеральные ресурсы океана - значительны (примеры приведены выше) . Однако интенсивно разрабатываются в настоящее время нефтегазовые месторождения на шельфе Северного и Карибского морей, в Бискайском заливе. Многие страны, ранее не имевшие значительных запасов этих видов минерального сырья, испытывают сейчас экономический подъем за счет их добычи (Англия, Норвегия, Нидерланды, Мексика и др.) .
Биологические ресурсы океана давно и интенсивно используются. Однако, в связи с переловом ряда ценных промысловых видов рыб, в последние годы Атлантика уступает Тихому океану по добыче рыбы и морепродуктов.
Интенсивная хозяйственная деятельность человека на акватории Атлантического океана и его морей вызывает заметное ухудшение природной среды - как в океане (загрязнение вод, воздуха, уменьшение запасов промысловых видов рыб) , так и на побережьях. В частности, ухудшаются рекреационные условия на берегах океана. С целью предотвращения дальнейшего и уменьшения существующего загрязнения природной среды Атлантического океана разрабатываются научные рекомендации и заключаются международные соглашения по рациональному использованию ресурсов океана.
Объяснение: