1. Агроклиматические ресурсы — свойства климата, обеспечивающие возможность ведения сельскохозяйственного производства: свет, тепло И влага. Эти свойства во многом определяют размещение растениеводства. Развитию растений благоприятствуют достаточная освещенность, теплая погода, хорошее увлажнение.
Распределение света и тепла определяется интенсивностью солнечной радиации. Кроме степени освещенности на размещение растений и их развитие влияет длина светового дня. Растения длинного дня — ячмень, лен, овес — требуют более продолжительной освещенности, чем растения короткого дня — кукуруза, рис и т.д.
Важнейший для жизни растений фактор — температура воздуха. Основные жизненные процессы у растений протекают в интервале от 5 до 30 °С. Переход средней суточной температуры воздуха через 0 °С при ее повышении свидетельствует о начале весны, при понижении — о наступлении холодного периода. Промежуток между этими датами — теплый период года. Безморозный период — это период без заморозков. Вегетационным называется период года с устойчивой температурой воздуха выше 10 °С. Его продолжительность примерно соответствует безморозному периоду.
Большое значение имеет сумма температур вегетационного периода. Она характеризует ресурсы тепла для сельскохозяйственных культур. В условиях России этот показатель в основных сельскохозяйственных районах находится в пределах 1400-3000 °С.
2. Главной особенностью сельского хозяйства является то, что это практически единственная отрасль хозяйства, практически полностью зависящая от условий природной среды. Так как природные условия нашей страны очень разнообразны, то для сельского хозяйства характерна зональная специализация.
В зоне тундры и лесотундры из всех сельхозугодий представлены только оленьи пастбища. Оленеводство — главная отрасль специализации.
Придніпровський металургійний район простягся вздовж Дніпра від Кременчука до Нікополя. Цьому сприяло географічне положення на великій водній магістралі на перетині транспортних шляхів і майже на півдорозі між величезними запасами залізної руди Криворіжжя і коксом Донбасу.
До складу Придніпровського металургійного району входять п'ять великих вузлів виробництва: Дніпропетровський, Запорізький, Криворізький, Нікопольський і Кременчуцький. (Знайдіть на карті ці вузли. Поміркуйте, які із них, на вашу думку, мають кращі умови для дальшого розвитку.) З 32 великих металургійних підприємств України в Придніпров'ї розміщено 14.
Виділені вузли чорної металургії утворені окремими центрами цієї галузі. Так, до складу Дніпропетровського вузла належать комбінати і заводи Дніпропетровська, Дніпродзержинська і Новомосковська. У Дніпропетровську і Дніпродзержинську на металургійних заводах виплавляють чорні метали, є прокатне виробництво. У Новомосковську і Дніпропетровську виробляють також труби. (Пригадайте, в яких галузях господарства і виробництвах використовуються труби.)
Запорізький вузол чорної металургії сформувався переважно на основі сприятливого географічного положення міста, використання води Дніпра та дешевої електроенергії Дніпровської ГЕС. Тут знаходяться найефективніші в Україні підприємства: металургійний комбінат «Запоріжсталь», електросталеплавильний комбінат «Дніпроспецсталь», феросплавний завод.
До складу Запорізького металургійного вузла крім виробництв, що виплавляють метал, входять і коксохімічні заводи, підприємства, які постачають вогнетриви, велика кількість допоміжних і обслуговуючих заводів та фабрик.
Потужним і компактно розміщеним територіально є Криворізький вузол. Він об'єднує величезні кар'єри, глибокі залізорудні шахти, шість великих гірничозбагачувальних комбінатів, кілька агломераційних фабрик, найбільший коксохімзавод в Україні, найпотужніший металургійний комбінат «Криворіжсталь». На ньому працює найбільша у світі доменна піч об'ємом 5000 м куб.
Нікопольський вузол складається з підприємств Нікополя і Марганця. В Нікополі знаходяться Південнотрубний та феросплавів заводи. Навколо міст сформувався потужний комплекс марганцеворудної промисловості: великі кар'єри, шахти, збагачувальні фабрики, а також допоміжні і обслуговуючі підприємства.
Не до кінця сформований Кременчуцький вузол. Основою його розвитку є залізорудний кар'єр і Полтавський гірничозбагачувальний комбінат. Звідси руда надходить до металургійних підприємств Придніпров'я і Донбасу.
1. Агроклиматические ресурсы — свойства климата, обеспечивающие возможность ведения сельскохозяйственного производства: свет, тепло И влага. Эти свойства во многом определяют размещение растениеводства. Развитию растений благоприятствуют достаточная освещенность, теплая погода, хорошее увлажнение.
Распределение света и тепла определяется интенсивностью солнечной радиации. Кроме степени освещенности на размещение растений и их развитие влияет длина светового дня. Растения длинного дня — ячмень, лен, овес — требуют более продолжительной освещенности, чем растения короткого дня — кукуруза, рис и т.д.
Важнейший для жизни растений фактор — температура воздуха. Основные жизненные процессы у растений протекают в интервале от 5 до 30 °С. Переход средней суточной температуры воздуха через 0 °С при ее повышении свидетельствует о начале весны, при понижении — о наступлении холодного периода. Промежуток между этими датами — теплый период года. Безморозный период — это период без заморозков. Вегетационным называется период года с устойчивой температурой воздуха выше 10 °С. Его продолжительность примерно соответствует безморозному периоду.
Большое значение имеет сумма температур вегетационного периода. Она характеризует ресурсы тепла для сельскохозяйственных культур. В условиях России этот показатель в основных сельскохозяйственных районах находится в пределах 1400-3000 °С.
2. Главной особенностью сельского хозяйства является то, что это практически единственная отрасль хозяйства, практически полностью зависящая от условий природной среды. Так как природные условия нашей страны очень разнообразны, то для сельского хозяйства характерна зональная специализация.
В зоне тундры и лесотундры из всех сельхозугодий представлены только оленьи пастбища. Оленеводство — главная отрасль специализации.
Придніпровський металургійний район
Придніпровський металургійний район простягся вздовж Дніпра від Кременчука до Нікополя. Цьому сприяло географічне положення на великій водній магістралі на перетині транспортних шляхів і майже на півдорозі між величезними запасами залізної руди Криворіжжя і коксом Донбасу.
До складу Придніпровського металургійного району входять п'ять великих вузлів виробництва: Дніпропетровський, Запорізький, Криворізький, Нікопольський і Кременчуцький. (Знайдіть на карті ці вузли. Поміркуйте, які із них, на вашу думку, мають кращі умови для дальшого розвитку.) З 32 великих металургійних підприємств України в Придніпров'ї розміщено 14.
Виділені вузли чорної металургії утворені окремими центрами цієї галузі. Так, до складу Дніпропетровського вузла належать комбінати і заводи Дніпропетровська, Дніпродзержинська і Новомосковська. У Дніпропетровську і Дніпродзержинську на металургійних заводах виплавляють чорні метали, є прокатне виробництво. У Новомосковську і Дніпропетровську виробляють також труби. (Пригадайте, в яких галузях господарства і виробництвах використовуються труби.)
Запорізький вузол чорної металургії сформувався переважно на основі сприятливого географічного положення міста, використання води Дніпра та дешевої електроенергії Дніпровської ГЕС. Тут знаходяться найефективніші в Україні підприємства: металургійний комбінат «Запоріжсталь», електросталеплавильний комбінат «Дніпроспецсталь», феросплавний завод.
До складу Запорізького металургійного вузла крім виробництв, що виплавляють метал, входять і коксохімічні заводи, підприємства, які постачають вогнетриви, велика кількість допоміжних і обслуговуючих заводів та фабрик.
Потужним і компактно розміщеним територіально є Криворізький вузол. Він об'єднує величезні кар'єри, глибокі залізорудні шахти, шість великих гірничозбагачувальних комбінатів, кілька агломераційних фабрик, найбільший коксохімзавод в Україні, найпотужніший металургійний комбінат «Криворіжсталь». На ньому працює найбільша у світі доменна піч об'ємом 5000 м куб.
Нікопольський вузол складається з підприємств Нікополя і Марганця. В Нікополі знаходяться Південнотрубний та феросплавів заводи. Навколо міст сформувався потужний комплекс марганцеворудної промисловості: великі кар'єри, шахти, збагачувальні фабрики, а також допоміжні і обслуговуючі підприємства.
Не до кінця сформований Кременчуцький вузол. Основою його розвитку є залізорудний кар'єр і Полтавський гірничозбагачувальний комбінат. Звідси руда надходить до металургійних підприємств Придніпров'я і Донбасу.
в