Підзонамішаних лісів займає здебільшого Поліську низовину. Її поверхня майже плоска, з невеликим похилом до Дніпра і Прип’яті. Її абсолютні висоти рідко перевищують 200 м, найвищою ділянкою є Словечансько-Овруцький кряж (понад 300 м). На рельєфі позначився вплив льодовика: він приніс з півночі відшліфовані камені-валуни, залишив відклади у вигляді піщаних полів, моренних горбів та валів (Волинське пасмо). Перевіяні вітром піски утворюють дюни завдовжки до 5 км і заввишки до 18 м.
Широколисті ліси вкривають височини –Волинську, Розточчя, Гологоро-Кременецькийкряж, Подільську, Хотинську. Височини зазнали тектонічного підняття наприкінці кайнозойської ери, що спричинило врізання річкових долин, поширення водно-ерозійних форм поверхні. Внаслідок цього рельєф у багатьох місцях є горбогірним, висоти нерідко перевищують 400 м над рівнем моря. Водночас на вододільних ділянках Подільської височини трапляються плоскі височини – плато. Подільська височина і Прут-Дністровське межиріччя – найбільше в Україні скупчення карстових форм рельєфу. Там зосереджено понад 100 печер у гіпсових відкладах. Серед них і найдовші в світі – Оптимістична (понад 200 км), Попелюшка (80 км), а також Озерна, Кришталева, Млинки та інші).
Доща́ник (также досчаник, дощан) — плоскодонное несамоходное деревянное речное судно небольшого размера с палубой (или полупалубой) и одной мачтой, использовавшееся, главным образом для транспортных целей, на большинстве рек России. Грузоподъемность от 7 до 200 т.
В устьях рек и мелководных портах применялись «догрузные» дощаники, основное предназначение которых была погрузка и разгрузка судов, стоящих на рейде. Приводились в движение парусами, вёслами, шестами или при буксира.
Впервые суда такого типа появились в древнем Новгороде в XII—XIV вв. и получили своё название по причине постройки полностью из досок, в отличие от обычной для того времени выдолбленной из дерева основы.
Дощаники и прочие суда строили мастера из Архангельска, с Беломорья, Волжских городков.
Широколисті ліси вкривають височини –Волинську, Розточчя, Гологоро-Кременецькийкряж, Подільську, Хотинську. Височини зазнали тектонічного підняття наприкінці кайнозойської ери, що спричинило врізання річкових долин, поширення водно-ерозійних форм поверхні. Внаслідок цього рельєф у багатьох місцях є горбогірним, висоти нерідко перевищують 400 м над рівнем моря. Водночас на вододільних ділянках Подільської височини трапляються плоскі височини – плато. Подільська височина і Прут-Дністровське межиріччя – найбільше в Україні скупчення карстових форм рельєфу. Там зосереджено понад 100 печер у гіпсових відкладах. Серед них і найдовші в світі – Оптимістична (понад 200 км), Попелюшка (80 км), а також Озерна, Кришталева, Млинки та інші).
В устьях рек и мелководных портах применялись «догрузные» дощаники, основное предназначение которых была погрузка и разгрузка судов, стоящих на рейде. Приводились в движение парусами, вёслами, шестами или при буксира.
Впервые суда такого типа появились в древнем Новгороде в XII—XIV вв. и получили своё название по причине постройки полностью из досок, в отличие от обычной для того времени выдолбленной из дерева основы.
Дощаники и прочие суда строили мастера из Архангельска, с Беломорья, Волжских городков.