термін метод (від грецького metodos) у широкому розумінні -шлях до чогось, тобто спосіб соціальної діяльності. поняття методологія у філософії має два значення: перше - система способів, заходів і операцій, що застосовують у науці та інших сферах діяльності; друге - вчення про систему, теорія методу. методологія -метанаукове дослідження, спрямоване не на об'єкт, а на знання про об'єкт, тобто на методи і засоби, за яких здобуте. основне призначення методології - здійснювати критичні функції у ставленні до науки. така традиція закладена німецьким філософом ім-мануїлом кантом. на думку іммануїла канта, перед методологією стоїть завдання не просто описувати пізнавальний процес, а визначати можливості здобуття нового знання. іммануїл кант сформулював питання, що мають методологічне значення і в сучасних умовах «як можливе теоретичне природознавство? »; «як можливе загальне і необхідне знання? »; «які умови реалізації спадкоємності у пізнанні? ». така суть методологічного підходу до пізнання. методологія тому не може бути дескриптивною (описувальною) або нормативною (пропонованою), її завдання полягає в тому, щоб з позицій минулого досвіду наукового знання, його історії аналізувати сучасний стан наукового пізнання, і на цій підставі прогнозувати дальший розвиток, усвідомлюючи, що будь-яке таке прогнозування має сугубо ймовірний і евристичний характер.
у сучасній філософії проблеми методу і методології обговорюються у філософії науки, системному підході, синергетиці, феноменології, структуралізмі та ін. питання соціальної методології досліджуються також у герменевтиці (ганс , генріх ріккерт та і сучасна методологія уникає крайніх оцінок методологічних програм або абсолютизації будь-якої з них, що мало місце у минулому. багатьма дослідниками обґрунтовується методологічний плюралізм (тобто різні методологічні підходи). в сучасній науці склалася багаторівнева концепція методологічної теорії, що включає діалектику (від грецького веду розмову, сперечаюсь) - вчення про загальні закони розвитку природи, суспільства і пізнання, метафізику (те, що йде після фізики); на відміну від старої метафізики, нова визнає загальний зв'язок явищ і займається пошуками оптимальних засобів тлумачення розвитку. в арсеналі сучасної методології також є принцип соціальної обумовленості пізнання, соціокультурний детермінізм, тобто наука розглядається як підсистема культури, ураховуються суб'єктивні параметри пізнавального процесу, редукціонізм (відсовування назад), еволюціонізм, синергетика та ін. провідні ідеї синергетики: системність, цілісність світу і наукового знання про світ, спільність закономірностей розвитку матеріальної і духовної організації, нелінійність (багатоваріантність і необоротність), глибинні взаємозв'язки хаосу і порядку, новий образ світу, безперервно виникаючого та ін.[2, c. 56-57]
В самую жаркую зону входят участки Ферганской долины, средняя температура в июле достигает +25°С —Н28°С, температура января от — 1,5’С до -4°С. Атмосферные осадки составляют 300-450 мм. Так как этот район субтропический, создаются хорошие условия для выращивания теплолюбивых растений.
В жаркую зону входят некоторые предгорья Ферганской долины и Чуйская долина до высоты 1000 м. Средняя температура в июле достигает +22°С до +25“С, температура в январе от —3°С до -5°С. Атмосферные осадки составляют 250-400 мм. Зимой выпадает мало снега, частые оттепели.
В умеренно-жаркую зону входят Таласская и восток Чуйской долины, северные спуски Кыргызских горных хребтов, близкие к горам полосы, холмы Ферганской долины, Тогуз-Торинскиая и Жумгальская долины. Средняя температура в июле достигает +20°С +22°С, температура в январе от —3°С до -8°С. Атмосферные осадки достигают 500 мм. В весеннелетнее время бывают заморозки.
В теплую зону входят берега Иссык-Куля, пониженные части Коч- корской и Средне Нарынской долин, склоны гор на северо-западе страны до высоты 2400 м. Несмотря на то, что во всех этих местностях средняя температура в июле достигает от +15°С до 20°С, наблюдается разница в количестве атмосферных осадков в указанных долинах (от 115 мм до 600 мм за год). В городе Балыкчи, в Кочкорских районах зимой почти не бывает снега.
В умеренную зону входят такие высокогорные долины, как: Сууса- мыр, Чаткал, Алай, Ат-Башы. Объем осадков за год в среднем составляет от 250 до 427 мм. Из-за ожидаемых заморозков в течение года ограничены условия для проведения сельскохозяйственных работ.
В холодные и очень холодные зоны входят окрестности Сон-Куля, Ак-Сайская долина, верхние части Алайской долины. Они располагаются выше границы земледелия. Средняя температура в июле достигает от + 10°С до 0°С, а температура в январе достигает -27°С. В Ак-Сайской долине 20 января 1954 года температура достигала -53,б°С и долина была зарегистрирована как самый холодный регион в республике (в Суусамыр- ской долине -50°С, в Чатыр-Куле -49°С).
термін метод (від грецького metodos) у широкому розумінні -шлях до чогось, тобто спосіб соціальної діяльності. поняття методологія у філософії має два значення: перше - система способів, заходів і операцій, що застосовують у науці та інших сферах діяльності; друге - вчення про систему, теорія методу. методологія -метанаукове дослідження, спрямоване не на об'єкт, а на знання про об'єкт, тобто на методи і засоби, за яких здобуте. основне призначення методології - здійснювати критичні функції у ставленні до науки. така традиція закладена німецьким філософом ім-мануїлом кантом. на думку іммануїла канта, перед методологією стоїть завдання не просто описувати пізнавальний процес, а визначати можливості здобуття нового знання. іммануїл кант сформулював питання, що мають методологічне значення і в сучасних умовах «як можливе теоретичне природознавство? »; «як можливе загальне і необхідне знання? »; «які умови реалізації спадкоємності у пізнанні? ». така суть методологічного підходу до пізнання. методологія тому не може бути дескриптивною (описувальною) або нормативною (пропонованою), її завдання полягає в тому, щоб з позицій минулого досвіду наукового знання, його історії аналізувати сучасний стан наукового пізнання, і на цій підставі прогнозувати дальший розвиток, усвідомлюючи, що будь-яке таке прогнозування має сугубо ймовірний і евристичний характер.
у сучасній філософії проблеми методу і методології обговорюються у філософії науки, системному підході, синергетиці, феноменології, структуралізмі та ін. питання соціальної методології досліджуються також у герменевтиці (ганс , генріх ріккерт та і сучасна методологія уникає крайніх оцінок методологічних програм або абсолютизації будь-якої з них, що мало місце у минулому. багатьма дослідниками обґрунтовується методологічний плюралізм (тобто різні методологічні підходи). в сучасній науці склалася багаторівнева концепція методологічної теорії, що включає діалектику (від грецького веду розмову, сперечаюсь) - вчення про загальні закони розвитку природи, суспільства і пізнання, метафізику (те, що йде після фізики); на відміну від старої метафізики, нова визнає загальний зв'язок явищ і займається пошуками оптимальних засобів тлумачення розвитку. в арсеналі сучасної методології також є принцип соціальної обумовленості пізнання, соціокультурний детермінізм, тобто наука розглядається як підсистема культури, ураховуються суб'єктивні параметри пізнавального процесу, редукціонізм (відсовування назад), еволюціонізм, синергетика та ін. провідні ідеї синергетики: системність, цілісність світу і наукового знання про світ, спільність закономірностей розвитку матеріальної і духовної організації, нелінійність (багатоваріантність і необоротність), глибинні взаємозв'язки хаосу і порядку, новий образ світу, безперервно виникаючого та ін.[2, c. 56-57]
В самую жаркую зону входят участки Ферганской долины, средняя температура в июле достигает +25°С —Н28°С, температура января от — 1,5’С до -4°С. Атмосферные осадки составляют 300-450 мм. Так как этот район субтропический, создаются хорошие условия для выращивания теплолюбивых растений.
В жаркую зону входят некоторые предгорья Ферганской долины и Чуйская долина до высоты 1000 м. Средняя температура в июле достигает +22°С до +25“С, температура в январе от —3°С до -5°С. Атмосферные осадки составляют 250-400 мм. Зимой выпадает мало снега, частые оттепели.
В умеренно-жаркую зону входят Таласская и восток Чуйской долины, северные спуски Кыргызских горных хребтов, близкие к горам полосы, холмы Ферганской долины, Тогуз-Торинскиая и Жумгальская долины. Средняя температура в июле достигает +20°С +22°С, температура в январе от —3°С до -8°С. Атмосферные осадки достигают 500 мм. В весеннелетнее время бывают заморозки.
В теплую зону входят берега Иссык-Куля, пониженные части Коч- корской и Средне Нарынской долин, склоны гор на северо-западе страны до высоты 2400 м. Несмотря на то, что во всех этих местностях средняя температура в июле достигает от +15°С до 20°С, наблюдается разница в количестве атмосферных осадков в указанных долинах (от 115 мм до 600 мм за год). В городе Балыкчи, в Кочкорских районах зимой почти не бывает снега.
В умеренную зону входят такие высокогорные долины, как: Сууса- мыр, Чаткал, Алай, Ат-Башы. Объем осадков за год в среднем составляет от 250 до 427 мм. Из-за ожидаемых заморозков в течение года ограничены условия для проведения сельскохозяйственных работ.
В холодные и очень холодные зоны входят окрестности Сон-Куля, Ак-Сайская долина, верхние части Алайской долины. Они располагаются выше границы земледелия. Средняя температура в июле достигает от + 10°С до 0°С, а температура в январе достигает -27°С. В Ак-Сайской долине 20 января 1954 года температура достигала -53,б°С и долина была зарегистрирована как самый холодный регион в республике (в Суусамыр- ской долине -50°С, в Чатыр-Куле -49°С).
Объяснение: