Глобальна зміна клімату, обумовлена "парниковим ефектом", стало нині найважливішою міжнародною і політичною проблемою. "Парниковий" щит, який підтримує температуру поверхні планети, в сучасних умовах достатню для збереження життя, перетвориться на теплову пастку, яка загрожує змінити всю біосферу. Використання в сучасних масштабах викопного палива (вугілля, нафта, природний газ), а також дров може істотно вплинути на екосистеми землі і біосферу в цілому. Вуглекислий газ (СО2) є одним з головних винуватців парникового ефекту, тому що інші відомі "парникові" гази (а їх близько сорока) визначають лише приблизно половину глобального потепління. Встановлено, що вміст вуглекислого газу в атмосфері за останні 100 років збільшилося на 25%. За цей період глобальна температура збільшилася приблизно на 0,60 С. Прогностичні оцінки показують, що до 2030-2040гг. (При подвоєнні вмісту вуглекислого газу) температура підвищиться в цілому на 3-40 С (приблизно на 0,2 - 0,50 С за десятиріччя). Примітно, що шведський фізико-хімік, лауреат Нобелівської премії Сванте Арреніус ще в 1908р. у своїй книзі "Освіта світів" писав: "Якби зміст вугільної кислоти в повітрі подвоїлася, то температура земної поверхні підвищилася б на 40С". Яка прозорливість! Безпрецедентні кліматичні аномалії на всій земній кулі можуть впливати на життя мільярдів людей. Змінами будуть охоплені практично всі напрямки людської діяльності, що викликає глибоку заклопотаність світового співтовариства. Генеральна Асамблея ООН у грудні 1988р. прийняла резолюцію "Збереження глобального клімату для нинішнього і майбутнього покоління людства", в якій зазначається, що проблема зміни клімату зачіпає все людство в цілому і повинна вирішуватися в глобальних масштабах. Також Генеральна Асамблея схвалила заходи щодо створення керівними органами Всесвітньої метеорологічної організації та Програми ООН з навколишнього середовища міжурядової групи експертів для подання скоординованих на міжнародному рівні наукових оцінок масштабів, термінів і потенційних екологічних і соціально-економічних наслідків зміни клімату та реалістичних стратегій відповідальних дій. Доповідь з цих питань був закінчений у серпні 1990р. У рамках міжурядової групи експертів було утворено три робочі групи, одна з яких займалася оцінкою соціально-економічних ефектів глобального потепління і виробленням відповіднихрекомендацій. Потенційні впливу зміни клімату складні і мінливі. Впливу цих змін більш за все будуть піддаватися види діяльності людини, які сильно залежать від кліматичних факторів (сільське, водне, лісове господарство і рибальство). Певні дії будуть випробовувати також транспорт, промисловість, комунальне господарство, будівництво і особливо енергетика.
Рельеф Кубы преимущественно равнинный. Возвышенности и горы занимают около трети территории. Самый высокий горный массив Сьерра—Маэстрапротянулся вдоль юго-восточного побережья на 250 км. На Кубе повсеместно развит карст, в связи с этим известно множество пещер, в том числе и крупных. Так, на западе пещера Санто-Томас имеет разветвленную сеть подземных галерей общей протяженностью 25 км. Часто встречаются так называемые «моготес» — формы тропического карста, представляющие собой возвышенности с почти вертикальными склонами и плоскими вершинами. Примерно 2/3 всей площади Кубы занимают слегка всхолмленные равнины. Они наиболее заселены и освоены. Берега, как правило, низкие, иногда заболоченные, во многих случаях поросшие мангровыми зарослями. Часто встречаются песчаные пляжи, которые тянутся на многие километры (например, на полуострове Икакос, где расположен известный курорт Варадеро).
Використання в сучасних масштабах викопного палива (вугілля, нафта, природний газ), а також дров може істотно вплинути на екосистеми землі і біосферу в цілому. Вуглекислий газ (СО2) є одним з головних винуватців парникового ефекту, тому що інші відомі "парникові" гази (а їх близько сорока) визначають лише приблизно половину глобального потепління.
Встановлено, що вміст вуглекислого газу в атмосфері за останні 100 років збільшилося на 25%. За цей період глобальна температура збільшилася приблизно на 0,60 С. Прогностичні оцінки показують, що до 2030-2040гг. (При подвоєнні вмісту вуглекислого газу) температура підвищиться в цілому на 3-40 С (приблизно на 0,2 - 0,50 С за десятиріччя). Примітно, що шведський фізико-хімік, лауреат Нобелівської премії Сванте Арреніус ще в 1908р. у своїй книзі "Освіта світів" писав: "Якби зміст вугільної кислоти в повітрі подвоїлася, то температура земної поверхні підвищилася б на 40С". Яка прозорливість!
Безпрецедентні кліматичні аномалії на всій земній кулі можуть впливати на життя мільярдів людей. Змінами будуть охоплені практично всі напрямки людської діяльності, що викликає глибоку заклопотаність світового співтовариства.
Генеральна Асамблея ООН у грудні 1988р. прийняла резолюцію "Збереження глобального клімату для нинішнього і майбутнього покоління людства", в якій зазначається, що проблема зміни клімату зачіпає все людство в цілому і повинна вирішуватися в глобальних масштабах. Також Генеральна Асамблея схвалила заходи щодо створення керівними органами Всесвітньої метеорологічної організації та Програми ООН з навколишнього середовища міжурядової групи експертів для подання скоординованих на міжнародному рівні наукових оцінок масштабів, термінів і потенційних екологічних і соціально-економічних наслідків зміни клімату та реалістичних стратегій відповідальних дій. Доповідь з цих питань був закінчений у серпні 1990р. У рамках міжурядової групи експертів було утворено три робочі групи, одна з яких займалася оцінкою соціально-економічних ефектів глобального потепління і виробленням відповіднихрекомендацій.
Потенційні впливу зміни клімату складні і мінливі. Впливу цих змін більш за все будуть піддаватися види діяльності людини, які сильно залежать від кліматичних факторів (сільське, водне, лісове господарство і рибальство). Певні дії будуть випробовувати також транспорт, промисловість, комунальне господарство, будівництво і особливо енергетика.
Рельеф Кубы преимущественно равнинный. Возвышенности и горы занимают около трети территории. Самый высокий горный массив Сьерра—Маэстрапротянулся вдоль юго-восточного побережья на 250 км. На Кубе повсеместно развит карст, в связи с этим известно множество пещер, в том числе и крупных. Так, на западе пещера Санто-Томас имеет разветвленную сеть подземных галерей общей протяженностью 25 км. Часто встречаются так называемые «моготес» — формы тропического карста, представляющие собой возвышенности с почти вертикальными склонами и плоскими вершинами. Примерно 2/3 всей площади Кубы занимают слегка всхолмленные равнины. Они наиболее заселены и освоены. Берега, как правило, низкие, иногда заболоченные, во многих случаях поросшие мангровыми зарослями. Часто встречаются песчаные пляжи, которые тянутся на многие километры (например, на полуострове Икакос, где расположен известный курорт Варадеро).