Рік відкриття Америки можна вважати поворотним у житті Європи. Дізнавшись про існування нового континенту, багато стали відправлятися в морські експедиції для того, щоб, дослідивши нові території, спробувати їх освоїти.Америку вiдкрив Колумб.Рік, коли цей іспанський мореплавець відкрив нову землю, в історії вказується як 1492-й. А до початку вісімнадцятого століття були вже відкриті і досліджені всі інші райони Північної Америки, наприклад, Аляска і регіони тихоокеанського узбережжя. Треба сказати, що важливий внесок у справу дослідження материка внесли і мандрівники з Росії.Історія відкриття Північної Америки досить цікава: її навіть можна назвати випадковою. Наприкінці п'ятнадцятого століття іспанський мореплавець Христофор Колумб зі своєю експедицією досяг берегів Північної Америки. При цьому він помилково вважав, що опинився в Індії. З цього моменту і починається відлік тієї епохи, коли відкрили Америку і почали її освоєння і дослідження. Але деякі дослідники цю дату вважають неточною, стверджуючи, що відкриття нового континенту сталося значно раніше.
Экологический мониторинг (мониторинг окружающей среды) — комплексные наблюдения за состоянием окружающей среды, в том числе компонентов природной среды, естественных экологических систем, за происходящими в них процессами, явлениями, оценка и прогноз изменений состояния окружающей среды
Обычно на территории уже имеется ряд сетей наблюдений, принадлежащих различным службам, и которые ведомственно разобщены, не скоординированы в хронологическом, параметрическом и других аспектах. Поэтому задача подготовки оценок, прогнозов, критериев альтернатив выбора управленческих решений на базе имеющихся в регионе ведомственных данных становится, в общем случае, неопределенной. В связи с этим, центральными проблемами организации экологического мониторинга являются эколого-хозяйственное районирование и выбор «информативных показателей» экологического состояния территорий с проверкой их системной достаточности
Обычно на территории уже имеется ряд сетей наблюдений, принадлежащих различным службам, и которые ведомственно разобщены, не скоординированы в хронологическом, параметрическом и других аспектах. Поэтому задача подготовки оценок, прогнозов, критериев альтернатив выбора управленческих решений на базе имеющихся в регионе ведомственных данных становится, в общем случае, неопределенной. В связи с этим, центральными проблемами организации экологического мониторинга являются эколого-хозяйственное районирование и выбор «информативных показателей» экологического состояния территорий с проверкой их системной достаточности