Ребят с заданием! Отдаю 15 б. 12:00 пополудни в городе Верещагино не совпадает со временем истинного полудня (момент времени когда солнце находится точно на юге на данной долготе) . Определите сколько оно не совпадает и почему?
Большую роль в формировании ее современного рельефа играли недавние вертикальные движения земной коры, приведшие к поднятию одних участков, раздроблению и опусканию других. Им сопутствовали процессы вулканизма, не закончившиеся и в настоящее время. Раздробленную и частично погрузившуюся под воду горную дугу представляют собой Алеутские острова, на которых насчитывается до 25 действующих вулканов (высочайший — вулкан Шишалдина на острове Унивак — достигает 2857 м над уровнем моря). Продолжением этой же зоны является Алеутский хребет, занимающий большую часть полуострова Аляска и продолжающийся на полуострове Кенай. И на этом хребте много потухших и действующих вулканов, высота некоторых из них больше 3000 м..
В 1912 г. произошло эксплозивное извержение вулкана Катмай на полуострове Аляска, с выбросами огромных масс газов, пепла и особой вулканической породы, получившей название игнимбрит («порода огненного облака»). Извержение это, никем непосредственно не наблюдавшееся, так как оно происходило в глухой, ненаселенной местности, было изучено по косвенным
Ще античні вчені висловлювали припущення щодо існування поляр ного материка в Південній півкулі. Однак тільки з XVIII ст. розпочалися його пошуки. Так, англійський мореплавець Джеймс Кук під час другої навколосвітньої експедиції (1772-1775) перетнув Південне полярне коло, але пробратися крізь льоди до суходолу так і не зміг.
Лише в 1820 р. експедиція, яку очо лювали Фадей Беллінсгаузен і Михайло Лазарев, на суднах «Мирний» та «Вос ток» відкрила материк.
Першими вглиб континенту дістали ся норвежець Руал Амундсен і англі єць Роберт Скотт. Р. Амундсен досяг Південного полюса 14 грудня 1911 року, а Р. Скотт -17 (18) січня 1912 року. Повертаючись, Р. Скотт та його
товариші загинули. На честь загиблих спорудили пам'ятний хрест, на якому вигравірувано напис «Боротися, шукати, знайти і не здаватися». Систематичні дослідження Антарктиди розпочалися лише в середині ХХ ст. у 1959 р. 12 країн (Аргентина, Австралія, Бельгія, Чилі, Франція, Японія, Нова Зеландія, Норвегія, Південно-Африканський Союз, СРСР, Велика Британія, США) підписали Договір про Антарктику, де було проголошено свободу наукових досліджень і заборонено господарську та військову діяльність. Тому в Антарктиді не видобувають корисних копалин та не споруджують промислових підприємств. Нині на терито рії континенту діють понад 40 наукових станцій, у тому числі й україн ська - «Академік Вернадський» (до 1996 р. належала Великій Британії й мала назву «Фарадей»).
Большую роль в формировании ее современного рельефа играли недавние вертикальные движения земной коры, приведшие к поднятию одних участков, раздроблению и опусканию других. Им сопутствовали процессы вулканизма, не закончившиеся и в настоящее время. Раздробленную и частично погрузившуюся под воду горную дугу представляют собой Алеутские острова, на которых насчитывается до 25 действующих вулканов (высочайший — вулкан Шишалдина на острове Унивак — достигает 2857 м над уровнем моря). Продолжением этой же зоны является Алеутский хребет, занимающий большую часть полуострова Аляска и продолжающийся на полуострове Кенай. И на этом хребте много потухших и действующих вулканов, высота некоторых из них больше 3000 м..
В 1912 г. произошло эксплозивное извержение вулкана Катмай на полуострове Аляска, с выбросами огромных масс газов, пепла и особой вулканической породы, получившей название игнимбрит («порода огненного облака»). Извержение это, никем непосредственно не наблюдавшееся, так как оно происходило в глухой, ненаселенной местности, было изучено по косвенным
Дослідження Антарктиди
Ще античні вчені висловлювали припущення щодо існування поляр ного материка в Південній півкулі. Однак тільки з XVIII ст. розпочалися його пошуки. Так, англійський мореплавець Джеймс Кук під час другої навколосвітньої експедиції (1772-1775) перетнув Південне полярне коло, але пробратися крізь льоди до суходолу так і не зміг.
Лише в 1820 р. експедиція, яку очо лювали Фадей Беллінсгаузен і Михайло Лазарев, на суднах «Мирний» та «Вос ток» відкрила материк.
Першими вглиб континенту дістали ся норвежець Руал Амундсен і англі єць Роберт Скотт. Р. Амундсен досяг Південного полюса 14 грудня 1911 року, а Р. Скотт -17 (18) січня 1912 року. Повертаючись, Р. Скотт та його
товариші загинули. На честь загиблих спорудили пам'ятний хрест, на якому вигравірувано напис «Боротися, шукати, знайти і не здаватися». Систематичні дослідження Антарктиди розпочалися лише в середині ХХ ст. у 1959 р. 12 країн (Аргентина, Австралія, Бельгія, Чилі, Франція, Японія, Нова Зеландія, Норвегія, Південно-Африканський Союз, СРСР, Велика Британія, США) підписали Договір про Антарктику, де було проголошено свободу наукових досліджень і заборонено господарську та військову діяльність. Тому в Антарктиді не видобувають корисних копалин та не споруджують промислових підприємств. Нині на терито рії континенту діють понад 40 наукових станцій, у тому числі й україн ська - «Академік Вернадський» (до 1996 р. належала Великій Британії й мала назву «Фарадей»).