Промышленный комплекс по интенсивности воздействия на окружающую среду занимает ведущее место. Главными причинами этого первенства являются: несовершенные технологии производства, чрезмерная концентрация - как территориальная, так и в пределах одного предприятия, отсутствие надежных природоохранных сооружений. Несовершенство современных технологий не позволяет полностью перерабатывать сырье. Большая часть ее возвращается в природу в виде отходов. По данным некоторых ученых, готовая продукция составляет 1 - 2% от используемого сырья, а остальные возвращаются в виде отходов до биосферы, загрязняя ее компоненты.
По степени и характеру воздействия (по объемам промышленных отходов) выделяют топливно-энергетический, металлургический, химико-лесной и строительный комплексы. Привлекает внимание большое поступление в атмосферу выбросов газообразного диоксида серы - одного из вредных загрязняющих веществ промышленного происхождения, в условиях атмосферы превращается в серную кислоту и служит причиной возникновения кислотных дождей.
Основные источники загрязнения атмосферного воздуха территории нашей страны — машины и установки, использующие серосодержащие угли, нефть, газ.
Значительно загрязняют атмосферу автомобильный транспорт, ТЭЦ, предприятия черной и цветной металлургии, , химической и лесной промышленности. Большое количество вредных веществ в атмосферу поступает с выхлопными газами автомобилей, причем их доля в загрязнении воздуха постоянно растет; по некоторым оценкам в России — более 30%, а в США — более 60% от общего выброса загрязняющих веществ в атмосферу.
С ростом промышленного производства, его индустриализации, средозащитные мероприятия, базирующиеся на нормативах ПДК и их производных, становятся недостаточными для снижения уже образовавшихся загрязнений. Поэтому естественно обращение к поиску укрупненных характеристик, которые, отражая реальное состояние сред бы выбору экологически и экономически оптимального варианта, а в загрязненных (нарушенных) условиях – определили очередность восстановительно-оздоровительных мероприятий.
С переходом на путь интенсивного развития экономики важная роль отводится системе экономических показателей, наделенных важнейшими функциями хозяйственной деятельности: плановой, учетной, оценочной, контрольной и стимулирующей. Как всякое системное образование, представляющее собой не произвольную совокупность, а взаимосвязанные элементы в определенной целостности, экономические показатели призваны выражать конечный результат с учетом всех фаз воспроизводственного процесса.
Одной из важных причин увеличения природоемкости экономики стал превышающий все допустимые нормативы износ оборудования. В базовых отраслях промышленности, транспорта износ оборудования, в том числе очистного, достигает 70—80%. В условиях продолжающейся эксплуатации такого оборудования резко увеличивается вероятность экологических катастроф. Типичной в этом отношении стала авария нефтепровода в арктическом районе Коми около Усинска. В результате на хрупкие экосистемы Севера вылилось — по различным оценкам — до 100 тыс. т нефти. Эта экологическая катастрофа стала одной из крупнейших в мире в 90-х гг., и она была вызвана крайней изношенностью трубопровода. Авария получила мировую огласку, хотя по оценкам некоторых российских специалистов она является одной из многих — просто другие удалось скрыть. Например, в том же регионе Коми, по данным межведомственной комиссии по экологической безопасности, произошло 890 аварий.
Колоссален экономический ущерб экологических катастроф. На сэкономленные в результате предотвращения аварий средства в течение нескольких лет можно было бы реконструировать топливно-энергетический комплекс, существенно снизить энергоемкость всей экономики. Ущерб, наносимый природе при производстве и потреблении продукции, - результат нерационального природопользования. Возникла объективная необходимость установления взаимосвязей между результатами хозяйственной деятельности и показателями экологичности выпускаемой продукции, технологией ее производства. Это в соответствии с законодательством требует от трудовых коллективов дополнительных затрат, которые необходимо учитывать при планировании. На предприятии целесообразно разграничивать затраты на охрану окружающей среды, связанные с производством продукции и с доведением продукта до определенного уровня экологического качества, либо с заменой его другим, более экологичным.
Основным источником углеводородного сырья и основным энергоносителем в России является нефть. Предприятия топливно-энергетического комплекса России, в том числе по добыче и транспортировке нефти, несмотря на снижение объемов производства остаются крупнейшим в промышленности источником загрязнения окружающей среды. Экологические проблемы начинаются уже на стадии добычи нефтяного сырья и его транспортировки к потребителю
Економіко-географічне положення (ЕГП) країни — це розташування країни відносно інших природних і суспільних об'єктів; аналіз чинників, які впливають на розвиток її господарства.
ЕГП країни, на відміну від її географічного положення, може змінюватися з часом.
Україна розташована у Північній півкулі на материку Євразія у центрально-східній частині Європи. Вона є однією з найбільших за площею (603,7 тис. км2) та населенням (46,5 млн осіб постійного населення, 2007 р.) країн Європи.
Україна має вигідне економіко-географічне положення, що виражається перш за все у її розташуванні на перехресті транспортних магістралей та інших комунікацій, які з'єднують Центральну та Східну Європу, Європу та Азію. Через її територію пролягають залізниці, автошляхи та трубопроводи міжнародного значення, а також міжнародні авіалінії.
Україна має сухопутний кордон із сімома країнами світу: Росією, Білоруссю, Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією та Молдовою, що дає можливість розвивати економічні відносини із сусідніми державами.
Україна має вихід до Чорного та Азовського морів і є країною Чорноморського регіону. Це має важливе значення, бо відкриває можливість прокладання транзитного шляху для природних ресурсів (зокрема, нафти) з азіатського регіону через Чорне море територією нашої держави до Європи. Вихід до морів дає також можливість використання їх як джерела природних ресурсів та транспортних шляхів.
Важливе значення для України має переважання на її території рівнинного рельєфу, що позитивно впливає на розвиток господарства.
Територія України має складну тектонічну будову. Вона розташована в межах двох велетенських тектонічних структур: давньої докембрійської Східноєвропейської платформи та молодого Альпійсько-Гімалайського складчастого поясу. Цим обумовлена різноманітність геологічної будови та покладів корисних копалин. Україна має значні запаси природного газу, залізної та марганцевої руд, кам'яного вугілля, інших корисних копалин.
Територія України перебуває під впливом переважно західних повітряних мас, що обумовлюють наявність достатньої кількості опадів. Разом з розташуванням у помірному поясі, а отже, достатнім надходженням тепла це зумовлює сприятливі агрокліматичні умови, що впливає на розвиток господарства. Так, наявність агрокліматичних та ґрунтових ресурсів обумовила розвиток практично на всій території держави сільського господарства.
На території України (переважно в північній частині) поширені широколисті й мішані лісові та лісостепові ландшафти, що дає змогу успішно розвиватись лісовому господарству.
Переважна частина території України (за виключенням південних районів) достатньо забезпечена водними ресурсами. Головна водна артерія України — Дніпро — є джерелом питної води, використовується для виробництва електроенергії (ГЕС на Дніпрі), є місцем промислового рибальства та транспортною магістраллю. Міжнародне значення має для України судноплавство по Дунаю.
По степени и характеру воздействия (по объемам промышленных отходов) выделяют топливно-энергетический, металлургический, химико-лесной и строительный комплексы. Привлекает внимание большое поступление в атмосферу выбросов газообразного диоксида серы - одного из вредных загрязняющих веществ промышленного происхождения, в условиях атмосферы превращается в серную кислоту и служит причиной возникновения кислотных дождей.
Основные источники загрязнения атмосферного воздуха территории нашей страны — машины и установки, использующие серосодержащие угли, нефть, газ.
Значительно загрязняют атмосферу автомобильный транспорт, ТЭЦ, предприятия черной и цветной металлургии, , химической и лесной промышленности. Большое количество вредных веществ в атмосферу поступает с выхлопными газами автомобилей, причем их доля в загрязнении воздуха постоянно растет; по некоторым оценкам в России — более 30%, а в США — более 60% от общего выброса загрязняющих веществ в атмосферу.
С ростом промышленного производства, его индустриализации, средозащитные мероприятия, базирующиеся на нормативах ПДК и их производных, становятся недостаточными для снижения уже образовавшихся загрязнений. Поэтому естественно обращение к поиску укрупненных характеристик, которые, отражая реальное состояние сред бы выбору экологически и экономически оптимального варианта, а в загрязненных (нарушенных) условиях – определили очередность восстановительно-оздоровительных мероприятий.
С переходом на путь интенсивного развития экономики важная роль отводится системе экономических показателей, наделенных важнейшими функциями хозяйственной деятельности: плановой, учетной, оценочной, контрольной и стимулирующей. Как всякое системное образование, представляющее собой не произвольную совокупность, а взаимосвязанные элементы в определенной целостности, экономические показатели призваны выражать конечный результат с учетом всех фаз воспроизводственного процесса.
Одной из важных причин увеличения природоемкости экономики стал превышающий все допустимые нормативы износ оборудования. В базовых отраслях промышленности, транспорта износ оборудования, в том числе очистного, достигает 70—80%. В условиях продолжающейся эксплуатации такого оборудования резко увеличивается вероятность экологических катастроф. Типичной в этом отношении стала авария нефтепровода в арктическом районе Коми около Усинска. В результате на хрупкие экосистемы Севера вылилось — по различным оценкам — до 100 тыс. т нефти. Эта экологическая катастрофа стала одной из крупнейших в мире в 90-х гг., и она была вызвана крайней изношенностью трубопровода. Авария получила мировую огласку, хотя по оценкам некоторых российских специалистов она является одной из многих — просто другие удалось скрыть. Например, в том же регионе Коми, по данным межведомственной комиссии по экологической безопасности, произошло 890 аварий.
Колоссален экономический ущерб экологических катастроф. На сэкономленные в результате предотвращения аварий средства в течение нескольких лет можно было бы реконструировать топливно-энергетический комплекс, существенно снизить энергоемкость всей экономики. Ущерб, наносимый природе при производстве и потреблении продукции, - результат нерационального природопользования. Возникла объективная необходимость установления взаимосвязей между результатами хозяйственной деятельности и показателями экологичности выпускаемой продукции, технологией ее производства. Это в соответствии с законодательством требует от трудовых коллективов дополнительных затрат, которые необходимо учитывать при планировании. На предприятии целесообразно разграничивать затраты на охрану окружающей среды, связанные с производством продукции и с доведением продукта до определенного уровня экологического качества, либо с заменой его другим, более экологичным.
Основным источником углеводородного сырья и основным энергоносителем в России является нефть. Предприятия топливно-энергетического комплекса России, в том числе по добыче и транспортировке нефти, несмотря на снижение объемов производства остаются крупнейшим в промышленности источником загрязнения окружающей среды. Экологические проблемы начинаются уже на стадии добычи нефтяного сырья и его транспортировки к потребителю
Економіко-географічне положення (ЕГП) країни — це розташування країни відносно інших природних і суспільних об'єктів; аналіз чинників, які впливають на розвиток її господарства.
ЕГП країни, на відміну від її географічного положення, може змінюватися з часом.
Україна розташована у Північній півкулі на материку Євразія у центрально-східній частині Європи. Вона є однією з найбільших за площею (603,7 тис. км2) та населенням (46,5 млн осіб постійного населення, 2007 р.) країн Європи.
Україна має вигідне економіко-географічне положення, що виражається перш за все у її розташуванні на перехресті транспортних магістралей та інших комунікацій, які з'єднують Центральну та Східну Європу, Європу та Азію. Через її територію пролягають залізниці, автошляхи та трубопроводи міжнародного значення, а також міжнародні авіалінії.
Україна має сухопутний кордон із сімома країнами світу: Росією, Білоруссю, Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією та Молдовою, що дає можливість розвивати економічні відносини із сусідніми державами.
Україна має вихід до Чорного та Азовського морів і є країною Чорноморського регіону. Це має важливе значення, бо відкриває можливість прокладання транзитного шляху для природних ресурсів (зокрема, нафти) з азіатського регіону через Чорне море територією нашої держави до Європи. Вихід до морів дає також можливість використання їх як джерела природних ресурсів та транспортних шляхів.
Важливе значення для України має переважання на її території рівнинного рельєфу, що позитивно впливає на розвиток господарства.
Територія України має складну тектонічну будову. Вона розташована в межах двох велетенських тектонічних структур: давньої докембрійської Східноєвропейської платформи та молодого Альпійсько-Гімалайського складчастого поясу. Цим обумовлена різноманітність геологічної будови та покладів корисних копалин. Україна має значні запаси природного газу, залізної та марганцевої руд, кам'яного вугілля, інших корисних копалин.
Територія України перебуває під впливом переважно західних повітряних мас, що обумовлюють наявність достатньої кількості опадів. Разом з розташуванням у помірному поясі, а отже, достатнім надходженням тепла це зумовлює сприятливі агрокліматичні умови, що впливає на розвиток господарства. Так, наявність агрокліматичних та ґрунтових ресурсів обумовила розвиток практично на всій території держави сільського господарства.
На території України (переважно в північній частині) поширені широколисті й мішані лісові та лісостепові ландшафти, що дає змогу успішно розвиватись лісовому господарству.
Переважна частина території України (за виключенням південних районів) достатньо забезпечена водними ресурсами. Головна водна артерія України — Дніпро — є джерелом питної води, використовується для виробництва електроенергії (ГЕС на Дніпрі), є місцем промислового рибальства та транспортною магістраллю. Міжнародне значення має для України судноплавство по Дунаю.