Обязательность экологической проверки и экспертизы всех проектов хозяйственной и иной деятельности, разрешительный порядок осуществления производственной и иной деятельности, способной создать экологическую опасность.Обязательность полной компенсации нанесенного ущерба со стороны виновника возникновения экологически опасной ситуации, эффективная реализация принципа "загрязнитель платит".Предупреждение и устранение чрезвычайных экологических ситуаций, особенно в случае серьезного или необратимого ущерба, использование принципа упреждения (предосторожности), приоритет осуществления профилактических мер по обеспечению экологической безопасности.Обеспечение свободного доступа к полной и достоверной экологической информации, создание для этого необходимых баз данных и коммуникаций, своевременное предупреждение населения об экологической опасности.Переориентация системы воспитания, образования, мировоззрения, культуры, морали, искусства, науки и техники на цели обеспечения экологической безопасности.Развитие международного сотрудничества в целях сохранения, защиты и восстановления глобальной целостности и оздоровления локальных нарушенных экосистем и экологически неблагополучных регионов, обеспечения планетарной экологической безопасности.Законодательное, нормативно-правовое, организационное и научное обеспечение деятельности, направленной на усиление экологической безопасности.Разработка простых и надежных индикаторов и целевых параметров, обеспечивающих оценку экологической безопасности и прогресса на пути к устойчивому развитию.
До кризи 2008 року Ісландія досягла високих темпів зростання (до кризи рівень зростання ВВП на початку 2000-х рр. в середньому становив 4-5 %), низького рівня безробіття (в різні роки в цій країні рівень безробіття був 1-3 %, а в червні 2012 року становив 6 %) і рівномірного розподілу доходів (у 2005 році індекс Gini був на рівні всього 25) [1].
Єдиний слабкий макроекономічний показник — високий рівень інфляції, який тримався вище 10 % до кризи, проте під час кризи інфляція не змінилася дефляцією, як у багатьох розвинених країнах, а тільки знизилася до 3-4 %.
Економіка сильно залежить від рибної промисловості, яка забезпечує 40 % експортних надходжень, більш ніж на 12 % від ВВП, і налічує близько 5 % робочої сили[2].
Економіка Ісландії зазнала диверсифікації у виробництві та сфері послуг в останнє десятиліття, особливо в області виробництва програмного забезпечення, біотехнології та туризмі.
Объяснение:
До кризи 2008 року Ісландія досягла високих темпів зростання (до кризи рівень зростання ВВП на початку 2000-х рр. в середньому становив 4-5 %), низького рівня безробіття (в різні роки в цій країні рівень безробіття був 1-3 %, а в червні 2012 року становив 6 %) і рівномірного розподілу доходів (у 2005 році індекс Gini був на рівні всього 25) [1].
Єдиний слабкий макроекономічний показник — високий рівень інфляції, який тримався вище 10 % до кризи, проте під час кризи інфляція не змінилася дефляцією, як у багатьох розвинених країнах, а тільки знизилася до 3-4 %.
Економіка сильно залежить від рибної промисловості, яка забезпечує 40 % експортних надходжень, більш ніж на 12 % від ВВП, і налічує близько 5 % робочої сили[2].
Економіка Ісландії зазнала диверсифікації у виробництві та сфері послуг в останнє десятиліття, особливо в області виробництва програмного забезпечення, біотехнології та туризмі.