1. Чем отличается биосфера от других оболочек Земли?
-большое многообразие живых организмов
-неоднородность строения
преобразовывать поверхность планеты.
Кто составляет живое вещество нашей планеты?Это животные,растения,человек,микроорганизмы.
2.Какие живые организмы более разнообразны по видовому составу?Наиболее разнообразным по видовому составу являются животные и микроорганизмы.
3.Где расположены верхняя и нижняя границы биосферы?Верхняя граница расположена в атмосфере на высоте около 15-20 км,она определяется озоновым слоем.А нижняя грнаница находится как в литосфере на глубине около 3-6 км,так и в гидросфере на глубине 10-11 км (это дно Мирововго океана).
4.Когда началось формирование природы современного облика?Формирование природы современного облика началось около 100 млн.лет назад.
ответ:На сьогодні кількість жителів нашої планети перевищує 7,5 млрд осіб. Очікується, що у 2030 р. вона зросте до 9,7 млрд, а у 2050 р. — до 11,2 млрд людей. Проте в далекому минулому кількість населення Землі була незначною і збільшувалася повільно. На початку нашої ери загальна кількість людства не перевищувала 250 млн осіб, що менше за кількість жителів сучасних США.
За наступну тисячу років населення світу збільшилося лише на кілька десятків мільйонів жителів. Його зростанню перешкоджали нелегкі умови життя більшості людей, відсталість медицини, епідемії, численні війни, які часто супроводжувалися голодом.
Зростання кількості населення прискорилося у XVIII—XIX ст. У 1820 р. на Землі вже проживало 1 млрд людей, а в 1927 р. — 2 млрд.
Особливо швидко населення світу почало зростати в другій половині XX ст. Цьому сприяли такі чинники:
• розвиток економіки;
• покращення умов життя та якості харчування;
• підвищення якості медичного обслуговування (зокрема, зменшилася кількість епідемій);
• скорочення тривалості робочого дня (праця людей завдяки механізації стала легшою та безпечнішою).
Усе це позитивно вплинуло на здоров'я людей, знизилися показники смертності й підвищилася тривалість життя. Як наслідок, людство увійшло в стадію демографічного вибуху — швидкого зростання населення окремих країн і світу загалом у результаті значного перевищення народжуваності над смертністю. Так, населення Землі в 1950-х рр. щороку зростало в середньому на 53 млн осіб. У 1960-х рр. цей показник складав уже 66 млн, у 1970-х рр. — 70 млн, у 1980-х рр. — 86 млн і в 1990-х рр. — понад 90 млн осіб.
Сучасне населення світу нерівномірно розподілене за географічними регіонами. За оцінками ООН, на середину 2017 р. близько 60% населення світу проживало в Азії, 17 % — в Африці, 10 % — у Європі, 9% — у Центральній та Південній Америці, 4,8% — у Північній Америці, 0,5% — в Австралії та Океанії.
1. Чем отличается биосфера от других оболочек Земли?
-большое многообразие живых организмов
-неоднородность строения
преобразовывать поверхность планеты.
Кто составляет живое вещество нашей планеты?Это животные,растения,человек,микроорганизмы.
2.Какие живые организмы более разнообразны по видовому составу?Наиболее разнообразным по видовому составу являются животные и микроорганизмы.
3.Где расположены верхняя и нижняя границы биосферы?Верхняя граница расположена в атмосфере на высоте около 15-20 км,она определяется озоновым слоем.А нижняя грнаница находится как в литосфере на глубине около 3-6 км,так и в гидросфере на глубине 10-11 км (это дно Мирововго океана).
4.Когда началось формирование природы современного облика?Формирование природы современного облика началось около 100 млн.лет назад.
ответ:На сьогодні кількість жителів нашої планети перевищує 7,5 млрд осіб. Очікується, що у 2030 р. вона зросте до 9,7 млрд, а у 2050 р. — до 11,2 млрд людей. Проте в далекому минулому кількість населення Землі була незначною і збільшувалася повільно. На початку нашої ери загальна кількість людства не перевищувала 250 млн осіб, що менше за кількість жителів сучасних США.
За наступну тисячу років населення світу збільшилося лише на кілька десятків мільйонів жителів. Його зростанню перешкоджали нелегкі умови життя більшості людей, відсталість медицини, епідемії, численні війни, які часто супроводжувалися голодом.
Зростання кількості населення прискорилося у XVIII—XIX ст. У 1820 р. на Землі вже проживало 1 млрд людей, а в 1927 р. — 2 млрд.
Особливо швидко населення світу почало зростати в другій половині XX ст. Цьому сприяли такі чинники:
• розвиток економіки;
• покращення умов життя та якості харчування;
• підвищення якості медичного обслуговування (зокрема, зменшилася кількість епідемій);
• скорочення тривалості робочого дня (праця людей завдяки механізації стала легшою та безпечнішою).
Усе це позитивно вплинуло на здоров'я людей, знизилися показники смертності й підвищилася тривалість життя. Як наслідок, людство увійшло в стадію демографічного вибуху — швидкого зростання населення окремих країн і світу загалом у результаті значного перевищення народжуваності над смертністю. Так, населення Землі в 1950-х рр. щороку зростало в середньому на 53 млн осіб. У 1960-х рр. цей показник складав уже 66 млн, у 1970-х рр. — 70 млн, у 1980-х рр. — 86 млн і в 1990-х рр. — понад 90 млн осіб.
Сучасне населення світу нерівномірно розподілене за географічними регіонами. За оцінками ООН, на середину 2017 р. близько 60% населення світу проживало в Азії, 17 % — в Африці, 10 % — у Європі, 9% — у Центральній та Південній Америці, 4,8% — у Північній Америці, 0,5% — в Австралії та Океанії.
Объяснение: