Тектонические платформы Платформы – это жесткие, малоподвижные блоки земной коры длительный этап геологического развития, и имеющие трех ярусное строение. Платформы состоят из кристаллического фундамента (базальтовый и гранито-гнейсовый слои) и осадочного чехла. Кристаллический фундамент сложен смятыми в складки слоями метаморфических пород. Вся эта сложно дислоцированная толща во многих местах прорвана интрузиями (преимущественно кислого и среднего состава). По возрасту формирования кристаллического фундамента платформы подразделяются на древние (докембрийские) и молодые (палеозойские и, реже, раннемезозойские). Древние платформы являются ядрами всех материков и занимают их центральную часть. Молодые платформы размещаются на периферии древних или между древними платформами. В составе осадочного чехла господствуют недислоцированные слои шельфовых, лагунных, реже континентальных осадков. В пределах древних платформ, по особенностям геологического строениявыделяют такие субглобальные структуры, как щиты и плиты. Щит – участок платформы, где кристаллический фундамент выходит на поверхность (т.е. где нет осадочного слоя). Щиты возникают при тектоническом воздымании территории, в результате которого господствуют процессы денудации. В рельефе щиты обычно представлены плоскогорьями (Бразильский щит), а реже возвышенностями (Донецкий щит). Плиты – это платформы (или их участки) с мощным осадочным слоем. Образование плит связано с тектоническим погружением платформы, и, соответственно, с морской трансгрессией. На поверхности платформ плитным территориям чаще всего соответствуют низменности, а также возвышенности. Литосферные плиты посмтоянно находятся в движении (подробнее о движении плит см. статью). Западно-Сибирская равнина относится к аккумулятивному типу и является одной из самых больших низменных равнин на планете. Территориально она относится к Западно-Сибирской плите. На её территории находятся регионы Российской Федерации и северная часть Казахстана. Тектоническая структура Западно-Сибирской равнины неоднозначна и разнопланова. Главными платформами в пределах территории страны являются Восточно-Европейская, Сибирская, Западно-Сибирская, Печорская и Скифская. Они, в свою очередь, разделяются на плоскогорья, низменности и равнины. Почему, скажем, Западно-Сибрская - это п л а т ф о р м а, а Скифско-Туранская - п л и т а? Термин плита, имеет право на существование только при наличии щита. Если щита нет - это п л а т ф о р м а. Безщитовая. Если есть щит, тогда можно выделять и плиту. А так и Западно-Сибирская и Скифско-Туранская, получаются - платформы. ПЛИТА - крупная отрицательная тектоническая струтура платформ. Характеризуется наличием чехла и противопоставляется щиту. НЕКОТОРЫЕ иследователи под термином "плита" понимают молодые (эпигерцинские) платформы, в отличие от древних докембрийских (собственно платформ) Плита (геологическое), участок земной коры в пределах платформы, где складчатое основание относительно погружено и покрыто толщей (1—16 км) горизонтально залегающих или слабонарушенных осадочных пород (см., например, Русская плита). П. противопоставляется относительно приподнятой структуре платформы — щиту и осложнена разнообразными структурами меньших порядков (антеклизами, синеклизами, сводами и др.). Термин предложен Э. Зюссом в 1885. Некоторые авторы говорят "Западно-Сибирская платформа", но всегда оговариваясь что "молодая"
А) Зайняті економічною діяльністю — особи у віці 15 — 70 років, які виконують роботи за винагороду за наймом на умовах повного або неповного робочого часу, працюють індивідуально (самостійно) або в окремих громадян-роботодавців, на власному (сімейному) підприємстві, безоплатно працюючі члени домашнього господарства, зайняті в особистому підсобному сільському господарстві, а також тимчасово відсутні на роботі.
Б)Третинна цивілізація
Відсоток робочої сили:
Первинний сектор: 10 %
Вторинний сектор: 20 %
Третинний сектор: 70 %
На цій фазі автоматизація первинного і вторинного секторів досягає такого рівня, що потреба в робочій силі значно зменшується. Водночас зростає попит на робочу силу в третинному секторі. Ця ситуація відповідає сучасним промислово розвинутим країнам та майбутньому постіндустріальному суспільству.
Розвиток третинного сектора на цій стадії настільки значний, що в ньому іноді далі виділяють додаткові сектори: четвертинний, зосереджений навколо інформаційний технологій та п'ятинний - сектор послуг, неорієнтованих на прибуток.
В)Стратегія успішного розвитку національних економічних систем країн лідерів останніми роками тісно пов’язана з лідерством у дослідженнях і розробках, появою нових знань, розвитком високотехнологічного виробництва і створенням масових інноваційних продуктів.
Розвиток інноваційного потенціалу – це не тільки шлях динамічного розвитку та успіху, а й засіб забезпечення безпеки та суверенітету країни, її конкурентоспроможності у сучасному світі.
А) Зайняті економічною діяльністю — особи у віці 15 — 70 років, які виконують роботи за винагороду за наймом на умовах повного або неповного робочого часу, працюють індивідуально (самостійно) або в окремих громадян-роботодавців, на власному (сімейному) підприємстві, безоплатно працюючі члени домашнього господарства, зайняті в особистому підсобному сільському господарстві, а також тимчасово відсутні на роботі.
Б)Третинна цивілізація
Відсоток робочої сили:
Первинний сектор: 10 %
Вторинний сектор: 20 %
Третинний сектор: 70 %
На цій фазі автоматизація первинного і вторинного секторів досягає такого рівня, що потреба в робочій силі значно зменшується. Водночас зростає попит на робочу силу в третинному секторі. Ця ситуація відповідає сучасним промислово розвинутим країнам та майбутньому постіндустріальному суспільству.
Розвиток третинного сектора на цій стадії настільки значний, що в ньому іноді далі виділяють додаткові сектори: четвертинний, зосереджений навколо інформаційний технологій та п'ятинний - сектор послуг, неорієнтованих на прибуток.
В)Стратегія успішного розвитку національних економічних систем країн лідерів останніми роками тісно пов’язана з лідерством у дослідженнях і розробках, появою нових знань, розвитком високотехнологічного виробництва і створенням масових інноваційних продуктів.
Розвиток інноваційного потенціалу – це не тільки шлях динамічного розвитку та успіху, а й засіб забезпечення безпеки та суверенітету країни, її конкурентоспроможності у сучасному світі.
P.S. Може тут щось не дописано