сократить коротко самое главное. ( Чтобы приблизительно было 1.5 листа как в тетрадке)
Основные темы и мотивы лирики. Черты личности поэта, отраженные в поэзии.
Уже в раннем творчестве наметились основные темы: о Родине, любви и творчестве. Все написанное в юные годы пронизано ожиданием счастья и верой, что жизнь предназначена для высокого смысла.
В 20 лет Цветаева создает стихотворение "Моим стихам, написанный так рано", в котором дает оценку своим искрометным творениям, сравнивая с "фонтанными брызгами", "искрами ракет", "чертенятами", врывающимися в поэтическое "святилище", в котором "сон и фимиам", "драгоценными винами", для которых настанет свое время. Поэт верит, что не нужные никому сейчас, валяющиеся в пыльных магазинах, ее стихи будут востребованы будущими поколениями. Строчки стихотворения стали пророческими.
Моим стихам, написанно так рано,
Что и не знала я, что я- поэт,
Сорвавшимся, как брызги из фонтана,
Как искры из ракет,
Ворвавшимся, как маленькие черти,
В святилище, где сон и фимиам,
Моим стихам о юности и смерти
-Нечитанным стихам!-
Разбросанным в пыли по магазинам
(Где их никто не брал и не берет!),
Моим стихам, как драгоценным винам,
Настанет свой черед.
Май 1913. Коктебель.
Источник.
Особое место отведено русским поэтам в лирике Цветаевой. Темой творчества проникнуты стихотворения, посвященные Блоку, Ахматовой, Маяковскому и многим другим. С 1916 г. создается цикл "Стихи к Блоку", открывающийся стихотворением "Имя твое- птица в руке". Блок ни разу не назван по имени, оно обыгрывается в образах птицы, льдинки, мячика, пойманного на лету, серебряного бубенца. Имя осязаемо, его можно услышать в окружающих звуках, увидеть в движении губ, попробовать на вкус. В этих образах переданы особенности поэзии Блока: трепетность, восторженность, звонкость звучания, полет мысли. Весь цикл-это преклонение перед "святым сердцем" рыцаря Пекрасной Дамы, Божьего праведника", "нежного призрака", "светоносного ангела", чья душа и талант несовместимы со страшным миром". Последние стихотворения будут написаны после смерти поэта в 1921 г.
Во многом перекликается с темой творчества "Кто создан из камня, кто создан из глины" (1920 г.). Но это и философская лирика: поэт через самопознание, сравнивая себя с другими, осознает свое творческое начало как морскую стихию, свободную и неподвластную законам времени и человеческого бытия.
Философское и жизнеутверждающее размышление "Уж сколько их упало в эту бездну"(1913 г.) хотя начинается с воспоминания об ушедших из жизни и осознания своего неизбежного ухода, переходит к призывам веры и любви к "живым и настоящим". Смерть- напоминание о том, как нужно любить жизнь. Самих слов "смерть", "умру" нет в тексте, вместо этого- "упали в бездну", "исчезну с поверхности земли", но все равно "будет жизнь".
Уникальна любовная лирика Цветаевой, вершиной которой стала "Поэма горы". Любовь передана в образе горы, как символа огромного, высокого и чистого чувства. Цветаева часто обожествляла предмет своей влюбленности, о котором пишет с восторженным любованием, торжественно, упоительно, открыто и искренне. Одним из шедевров ее любовной лирики, ставшим романсом, является "Мне нравится, что вы больны..."(1915 г.), в котором даже нелюбовь может стать выражением любви. Истинные чувства героини выражены одним словом- "увы".
Своеобразие лирики Цветаевой состоит в том, что она умерла сочетать в поэзии "старомодную учтивость и бунтарство", архаизм и новаторство, ее творчество соткано из внутренних противоречий, содержит многоплановые смыслы. Она виртуозно обращалась со звукописью, звучание всегда согласуется с настроением текста и его содержанием. Используя особый синтаксис фраз- обилие тире, резких переносов, дробление слов на части создает музыкальность текстов смысловыми паузами. Ее поэзия вфористична, одной фразой поэту удавалось выразить глубокий философский смысл.
На протяжении веков число городов в Древней Руси, упоминаемых в летописях и, других источниках, неуклонно росло[1]. В IX—X веках упоминаются 25 городов, в XI веке — еще 64, в XII веке — еще 135 и в XIII веке к ним добавляются еще 47 городов. Всего ко времени нашествия Батыя Киевская Русь насчитывала до 300 городов или в среднем по 20—25 на княжество[1]. Помимо них существовали безымянные укрепленные поселения, порой довольно крупные. Всего их насчитывалось более тысячи. Соотношение городов и таких поселений в различных областях составляло от 1:3 до 1:7. При этом, эти укрепления в летописях не считались городами. Вероятно, летописцы относили их к погостам или слободам
Фізико-географічне положення
Україна має вигідне географічне і геополітичне положення, потужний природно-ресурсний, трудовий і виробничий потенціал, великі можливості для економічного розвитку.
Україна розташована в основному на південному заході Східноєвропейської рівнини, в Центрально-Східній Європі. Лише невелику частину її території (5%) займають Карпатські і Кримські гори — складові великої Гімалайсько-Альпійської гірської системи. Територія України лежить у помірному кліматичному поясі Північної півкулі. Тільки Південний берег Криму – у субтропічному поясі. В її межах чітко (як ні в жодній іншій країні Європи) простежуються три фізико-географічні зони — лісова, лісостепова і степова, а в Карпатах і Кримських горах — висотна поясність. Фізико-географічні зони України помітно змінюються із заходу на схід (насамперед за кліматичними і ґрунтово-рослинними ознаками).
Україна — найбільша держава Європи. Її площа становить 603,7 тис. км кв. – це найбільша держава Європи – 5,7% площі Європи. За кількістю жителів Україна поступається в Європі тільки Німеччині, Франції, Великобританії та Італії.
Територія України розташована між 44° 23' і 52° 25' північної широти та між 22° 08' і 40° 13' східної довготи. Вона простягається зі сходу (крайньою східною точкою є с. Червона Зірка Луганської обл.) на захід (м. Чоп Закарпатської обл.) на 1316 км. У найширшій центральній частині держави відстань між крайніми північною (с. Грем'яч Чернігівської обл.) та південною (мис Сарич у Криму) точками досягає 896 км.
Загалом територія держави витягнута із заходу на схід на 423 км більше, ніж з півночі на південь. Протяжність північної і південної частин із заходу на схід значно менша, ніж центральної.
Україна має широкий більш як 2590 км вихід до країн Центральної і Західної Європи.
Відстань до умовної столиці Європи Страсбург (Франція) не перевищує 2000 км.
Україна знаходиться в другому (східноєвропейському, київському) часовому поясі. Різниця в географічній довготі між крайніми західною і східною її точками дорівнює 18°, що відповідає різниці в часі 1 год і 12 хв. Середній меридіан другого часового поясу проходить поблизу Києва, тобто майже центральною частиною території України.
Центр України знаходиться в точці з географічними координатами 49° 01' північної широти і 31° 02' східної довготи. Ця точка розміщена за 2 км на захід від м. Ватутіного у Черкаській області – с. Мар'янівка. За іншою версією – с. Добровеличківка Кіровоградської області.
В межах України знаходиться географічний центр Європи село Ділове Рахівського району, Закарпатської обл.
Територія нашої держави розташована приблизно на широті Франції, північної частини Сполучених Штатів Америки і південних районів Канади, тому має подібні з цими країнами природні умови. Для України характерні великі запаси, вдале поєднання і територіально компактне залягання покладів багатьох цінних корисних копалин.
Україна має переважно рівнинний рельєф, порівняно теплий помірно континентальний клімат, родючі чорноземні ґрунти. Гори — Карпати і Кримські — невисокі і не перешкоджають здійсненню господарських зв'язків. Частина річок судноплавна. Усе це сприяло її давньому компактному заселенню, великому господарському, зокрема землеробському, освоєнню земель. На заході і півночі є значні ресурси поверхневих і підземних вод, у тому числі мінеральних. Великі можливості для розвитку санаторно-курортного господарства і туризму.
Объяснение:
пойдет