СОР за 3 четверть Тема: Основы геоэкономики

Цели обучения:

10.4.1.2 объяснять основные категории геоэкономики

10.4.1.6 анализировать современные факторы размещения отраслей мирового хозяйства

10.4.1.7 оценивать структуру хозяйства стран мира

10.4.1.8 классифицировать страны мира по хозяйственной структуре

10.4.1.9 анализировать территориальные модели мирового хозяйства

Продолжительность - 20 минут

Задание №1

Что изучает геоэкономика?

А) Наука, изучающая глобальные закономерности экономического развития, экономические стратегии и тактики стран на международном уровне

Б) наука изучающая мировую политику — направление политической мысли, концепция о контроле над территорией, о закономерностях распределения и перераспределения сфер влияния (центров силы) различных государств и межгосударственных объединений.

С) это наука изучающая территориальную организацию общественного производства, особенности формирования территориально экономической структуры хозяйства различных стран и районов

Д) наука изучающая территориальную дифференциацию политических явлений и процессов

Задание №2

Установи соответствие между важнейшими показателями мирового рынка и их характеристикой:

А) Емкость рынка 1) Виды продаваемых товаров. Различают рынок

нефти, рынок золота, рынок автомобилей и т. д.

Б) Конъюнктура рынка 2) Максимальный объём наличного товара, который

может быть фактически реализован в течении

определённого времени.

С) Товарная структура 3) Возможность товара, услуги или субъекта рыночных

отношений выступать на рынке наравне с

присутствующими там аналогичными товарами и

услугами

Д) конкуренто 4) Соотношение спроса и предложения.​

Степова зона належить до маловодних регіонів України. Рівень забезпеченості населення водою в 3-4 рази нижчий, ніж на Поліссі чи в Західному Лісостепу. На територіях Північного Присивашшя і Олешківських пісків річкова сітка взагалі не утворюється. В прилеглих до нього районах, у межиріччі нижніх течій Південного Бугу і Дністра, а також у північній і центральній частинах Криму річок теж мало. Річковий стік у степовій зоні найнижчий в Україні. Водозабезпеченість помітно зростає у підвищених північних частинах зони.

Через степову зону протікає багато річок транзитом. Серед них — дві найбільші в Європі річки — Дунай і Дніпро, а також Дністер, Південний Буг, Сіверський Донець. Багато степових річок влітку повністю або частково пересихає.

У степовій зоні є багато прісних і солоних озер. Солоність води озер, розміщених на півночі Криму, дуже висока і становить 212‰, причому влітку вона вища, ніж узимку. Тут розміщені Красне, Кияцьке, Кирлеуцьке, Старе, Айгульське та інші озера. Цінним їх мінерально-сировинним ресурсом є самосадна сіль, яку інтенсивно видобувають ще з княжих часів. Валки чумаків упродовж багатьох століть розвозили з Криму сіль по всій Україні. Після освоєння великих покладів кам'яної солі в Донбасі та інтенсифікації солевиробництва в Передкарпатті видобуток кримської самосадної солі різко скоротився.

Річкова мережа зон мішаних і широколистих лісів добре розвинена. На Поліській низовині у зв’язку з незначним похилом поверхні річки сильно меандрують. Мають широкі долини. Часто трапляються озера-стариці. Височина Розточчя є вододілом між річками басейну Чорного та Балтійського морів. Для річок Полісся характерні тривала весняна повінь після танення снігу із широкими розливами і зимова межень. Окрім снігу, важливим джерелом живлення для річок є підземні води, тому річки не пересихають навіть у найпосушливіші роки.
Долини річок на Подільській височині мають вигляд каньйонів, які прорізують осадові породи на глибину 50–200 м.
Головними річками є праві притоки Прип’яті, Десна, Дністер із численними притоками. Низка річок судноплавні. Дніпро перетинає зони лісів незначним відтинком, на якому в 1964–1966 рр. було створене Київське водосховище площею 922 км².
Найдовшою річкою зон мішаних і широколистих лісів України є Горинь – права притока Прип’яті. Загальна довжина – 659 км, протяжність у межах України – 577 км. Річка бере початок із джерела на Подільській височині на висоті 345 м у межах масиву гори Вороняки. Звідси й походить її назва: від староруського «горина» – «гориста місцевість». За 28 км від гирла Горинь розгалужується на два рукави і впадає в Прип’ять на території Білорусі на висоті 127 м. У середній і нижній течіях русло заболочене. Воно сильно звивисте: радіус кривизни меандр місцями досягає 20–40 м. Ширина річки зростає за течією від півметра до 60 м. Глибини коливаються від 1,4 до 11 м. Швидкості течії незначні: від 0,1 до 1,3 м/с.
Полісся – край чистих проточних прісних озер. Найвідоміші з них – Шацькі озера карстового походження. Серед них вирізняється унікальною за хімічним складом водою озеро Світязь. У долинах річок багато озер-стариць: Тур, Нобель, Любязь та інші. На Поділлі трапляються маленькі карстові озера. Їхні береги – чудове місце відпочинку. На Поліссі поширені різні типи боліт. Найбільш повно представлені низинні болота з річковим живленням. Найзаболоченішими є західні й північні райони Полісся. У 60–80-х роках XX ст. на Поліссі проведено радикальні меліоративні роботи, у результаті яких осушено значні площі боліт.