У России с 2014 года (по версии Украины) есть спорные территории - Крым. 18 марта 2014 года произошло подписание договора о присоединении Крыма к Российской Федерации. Перед этим же была провозглашена и недолго просуществовала вплоть до самого присоединения Республика Крым - самопровозглашенное государство. Произошло волеизъявление граждан ранее, не признанное большим количеством государств. Фактически и юридически был применен "косовский прецедент" - провозглашение независимости Республики Косово от Сербии, при поддержке западных государств. Украина и поныне не признает Крым частью Российской Федерации.
Кроме того, существует территориальный спор между Японией и Россией вокруг Курильских островов - группы островов (Южных), полученных в результате Второй мировой войны и перешедших в итоге к РФ после распада Союза. Данный конфликт по-прежнему мешает подписать мирный договор между государствами.
Что касается Индии, то, несомненно, одним из камней преткновения является Кашмирский регион - спорный регион между Пакистаном и Индией. Там даже было несколько войн за этот регион. Огоньку прибавляется от того, что оба государства являются ядерными державами. Есть какие-то споры вокруг индийско-китайской границы, но они не настолько глобальны, как ситуация вокруг Кашмира - масштаб не тот.
До кризи 2008 року Ісландія досягла високих темпів зростання (до кризи рівень зростання ВВП на початку 2000-х рр. в середньому становив 4-5 %), низького рівня безробіття (в різні роки в цій країні рівень безробіття був 1-3 %, а в червні 2012 року становив 6 %) і рівномірного розподілу доходів (у 2005 році індекс Gini був на рівні всього 25) [1].
Єдиний слабкий макроекономічний показник — високий рівень інфляції, який тримався вище 10 % до кризи, проте під час кризи інфляція не змінилася дефляцією, як у багатьох розвинених країнах, а тільки знизилася до 3-4 %.
Економіка сильно залежить від рибної промисловості, яка забезпечує 40 % експортних надходжень, більш ніж на 12 % від ВВП, і налічує близько 5 % робочої сили[2].
Економіка Ісландії зазнала диверсифікації у виробництві та сфері послуг в останнє десятиліття, особливо в області виробництва програмного забезпечення, біотехнології та туризмі.
У России с 2014 года (по версии Украины) есть спорные территории - Крым. 18 марта 2014 года произошло подписание договора о присоединении Крыма к Российской Федерации. Перед этим же была провозглашена и недолго просуществовала вплоть до самого присоединения Республика Крым - самопровозглашенное государство. Произошло волеизъявление граждан ранее, не признанное большим количеством государств. Фактически и юридически был применен "косовский прецедент" - провозглашение независимости Республики Косово от Сербии, при поддержке западных государств. Украина и поныне не признает Крым частью Российской Федерации.
Кроме того, существует территориальный спор между Японией и Россией вокруг Курильских островов - группы островов (Южных), полученных в результате Второй мировой войны и перешедших в итоге к РФ после распада Союза. Данный конфликт по-прежнему мешает подписать мирный договор между государствами.
Что касается Индии, то, несомненно, одним из камней преткновения является Кашмирский регион - спорный регион между Пакистаном и Индией. Там даже было несколько войн за этот регион. Огоньку прибавляется от того, что оба государства являются ядерными державами. Есть какие-то споры вокруг индийско-китайской границы, но они не настолько глобальны, как ситуация вокруг Кашмира - масштаб не тот.
Объяснение:
Объяснение:
До кризи 2008 року Ісландія досягла високих темпів зростання (до кризи рівень зростання ВВП на початку 2000-х рр. в середньому становив 4-5 %), низького рівня безробіття (в різні роки в цій країні рівень безробіття був 1-3 %, а в червні 2012 року становив 6 %) і рівномірного розподілу доходів (у 2005 році індекс Gini був на рівні всього 25) [1].
Єдиний слабкий макроекономічний показник — високий рівень інфляції, який тримався вище 10 % до кризи, проте під час кризи інфляція не змінилася дефляцією, як у багатьох розвинених країнах, а тільки знизилася до 3-4 %.
Економіка сильно залежить від рибної промисловості, яка забезпечує 40 % експортних надходжень, більш ніж на 12 % від ВВП, і налічує близько 5 % робочої сили[2].
Економіка Ісландії зазнала диверсифікації у виробництві та сфері послуг в останнє десятиліття, особливо в області виробництва програмного забезпечення, біотехнології та туризмі.