Група 2:Українці успадкували риси населення доби Русі[1]. Ранньосередньовічний відлік етногенезу майбутньої нації, котрий обґрунтували зокрема Грушевський, Бжеський та Залізняк, є переважаючим у науковому середовищі XXI ст.
У той же час, на думку окремих істориків, зокрема, Смолія, котрий (услід за тезами Погодіна) зазначив, що варто відрізняти етногенез від формування української нації, яке відбулося у XVI столітті з української народності[2][3].
За визначенням соціолога О. В. Нельга, етногенез — це сукупність соціально-історичних та духовно-культурних процесів, що призводять до виникнення етнічного як явища і зумовлюють його подальший розвиток[4]. Вік народу визначається тривалістю його безперервного етнокультурного розвитку[5].
африканських релігій є уявлення про Бога-творця (деміурга), який створив Всесвіт (наприклад, Олодумаре в релігії йоруба), а потім «пішов на спочинок» і перестав брати участь у земних справах. Також часто зустрічаються історії про те, як син божества жив серед людей, але після того, як вони заподіяли йому якесь зло, він піднісся на небо.
Більшість африканських етнічних груп не сформували великі закінчені міфологічні дійства. Як виняток можна привести релігію догонів, космогонічні уявлення про створення світу з яйця, уявлення про багатошаровість світу, нанизаного на світову вісь.
Група 2:Українці успадкували риси населення доби Русі[1]. Ранньосередньовічний відлік етногенезу майбутньої нації, котрий обґрунтували зокрема Грушевський, Бжеський та Залізняк, є переважаючим у науковому середовищі XXI ст.
У той же час, на думку окремих істориків, зокрема, Смолія, котрий (услід за тезами Погодіна) зазначив, що варто відрізняти етногенез від формування української нації, яке відбулося у XVI столітті з української народності[2][3].
За визначенням соціолога О. В. Нельга, етногенез — це сукупність соціально-історичних та духовно-культурних процесів, що призводять до виникнення етнічного як явища і зумовлюють його подальший розвиток[4]. Вік народу визначається тривалістю його безперервного етнокультурного розвитку[5].
африканських релігій є уявлення про Бога-творця (деміурга), який створив Всесвіт (наприклад, Олодумаре в релігії йоруба), а потім «пішов на спочинок» і перестав брати участь у земних справах. Також часто зустрічаються історії про те, як син божества жив серед людей, але після того, як вони заподіяли йому якесь зло, він піднісся на небо.
Більшість африканських етнічних груп не сформували великі закінчені міфологічні дійства. Як виняток можна привести релігію догонів, космогонічні уявлення про створення світу з яйця, уявлення про багатошаровість світу, нанизаного на світову вісь.