Составьте план описания северного побережья Каспийского моря 1) Название территории.

2) Географическое положение (где расположена).

3) Общий характер рельефа территории (равнинный, горный, сочетание и равнинного и горного).

4) Название форм рельефа на описываемой территории.

5) Причины формирования указанного характера рельефа территории:

А) внутренние процессы (какие);

Б) внешние процессы (какие).

6) Наибольшая абсолютная высота территории.

7) Наименьшая абсолютная высота территории (если нет отметки на карте, то взять уровень моря).

8) Амплитуда колебания высот на территории.

9) Преобладающие высоты на территории.

10) Минеральные ресурсы описываемой территории (виды, происхождение, в каких горных породах залегают).

11) Каким стихийным природным процессам, связанным с особенностями рельефа, подвержена описываемая территория.

12) Общий вывод о характере рельефа описываемой территории.

Объяснение:

Величина атмосферного тиску змінюється при зміні температури повітря, а також при зменшенні густини повітря з висотою.

У нижніх шарах тропосфери з підняттям вгору на кожні 100 м атмосферний тиск знижується в середньому на 10 мм рт. ст.

Баричний ступінь – це величина, яка вказує, на яку висоту необхідно піднятися (опуститися), щоб атмосферний тиск змінився на одиницю виміру (на 1 мм рт. ст. або 1 мб). У середньому баричний ступінь становить 10 м/мм, а може бути й 14 м/мм.

Ізобари – лінії, що з’єднують точки земної поверхні з однаковим атмосферним тиском.

Під час закріплення матеріалу й розв’язування задач на зміну атмосферного тиску слід наголосити, що на кожні 1000 м підйому тиск знижується на 100 мм рт. ст.; 100 м підйому – 10 мм рт. ст.; 10 м підйому – 1мм рт. ст.;

Задача 1. Визначити тиск повітря на висоті 500 м, якщо на рівні моря він становить 740 мм рт. ст. (Баричний ступінь 10 м/мм рт. ст.)

Розв’язок: 1) Визначаємо, на скільки знизиться тиск із підняттям на висоту 500 м:

500м : 10м × 1 мм рт. ст. = 50 мм рт. ст.

2) Потім визначаємо, яким буде атмосферний тиск на висоті 500 м:

740 мм рт. ст. – 50 мм рт. ст. = 690 мм рт. ст.

Відповідь: атмосферний тиск на висоті 500 м становитиме 690 мм рт. ст.

Задача 2. Визначити атмосферний тиск на вершині гори Говерла (2061 м), якщо на висоті 183 м він у цей час становить 720 мм рт. ст.

Розв’язок: 1) Визначаємо, на скільки метрів зміниться відносна висота: 2061м – 183м = 1878 м

2) Далі визначаємо, на скільки зміниться атмосферний тиск при піднятті вгору на 1878 м. Знаючи, що з підняттям вгору на 100 м атмосферний тиск зменшується на 10 мм рт. ст., знаходимо:

1878м : 100м × 10 мм рт. ст.  = 188 мм рт. ст.

3) Визначаємо атмосферний тиск на вершині гори:

720 мм рт. ст. – 188 мм рт. ст. = 532 мм рт. ст.

Відповідь: атмосферний тиск на вершині гори Говерла становитиме 532 мм рт. ст.

Задача 3. Тиск повітря на вершині гори становить 550 мм рт. ст., а біля її підніжжя – 760 мм рт. ст. Визначити висоту гори.

Розв’язок: 1) Визначаємо різницю атмосферного тиску на вершині гори і біля її підніжжя:

760 мм рт. ст. – 550 мм рт. ст. = 210 мм рт. ст.

2) Знаючи, що з підняттям вгору на 100 м  атмосферний тиск знижується на 10 мм рт. ст., визначаємо висоту гори:

210 мм рт. ст. : 10 мм рт. ст. × 100 м = 2100 м  

Відповідь: висота гори 2100 м

Сильнішим учням можна запропонувати задачі більш складні:

Задача 4. Атмосферний тиск біля підніжжя гори 760 мм рт. ст., а температура повітря 18°С. Визначити атмосферний тиск на вершині гори, якщо температура повітря на ній становить 15° С.

Розв’язок: 1) Визначаємо, на скільки градусів зміниться температура повітря:

18°С – 15°С = 3°С

2) Визначаємо відносну висоту гори, знаючи, що з підняттям вгору на 1000 м температура знижується на 6°С:

3°С × 1000 м : 6°С = 500 м

3) Далі визначаємо, на скільки зміниться атмосферний тиск, якщо піднятися на висоту 500 м: (баричний ступінь 10 м/мм рт. ст.)

500 м : 10 м × 1 мм рт. ст. = 50 мм рт. ст.

4) Визначаємо, яким буде атмосферний тиск на вершині гори:

760 мм рт. ст. – 50 мм рт. ст. = 710 мм рт. ст.

Відповідь: атмосферний тиск на вершині гори становитиме 710 мм рт. ст.

За цим посиланням ви знайдете інші задачі з теми "Атмосфера".

Наш древний человек с рисунка живет в лесостепной зоне и ведет уже оседлый образ жизни, об этом свидетельствует достаточно крепкая постройка домов, не предназначенных для перемещения. Одомашненные животные свидетельствуют о ведении домашнего хозяйства, близость к равнинной реке располагает к рыболовству. Люди, собирающие пшеницу на поле, а это похоже именно на поле, говорит нам о выращивании злаковых культур (и, вероятно, других растений). Наш человек уже может добывать огонь и хорошо с ним знаком, а это привело к развитию гончарства (посуда на картинке), приготовлению более сложных блюд, например, хлеб (мы видим женщину, которая перетирает зерна в муку). Орудия труда, которые изображены на картинке в разных вариантах, позволяют заниматься строительством, обработкой земли.