ответ:І справді цікаве питання, хоча якщо прийняти до уваги гіпотезу, буцімто саме з Африки пішло людство, то тоді питання це втрачає свій сенс, бо Африка була відома завжди. І дійсно північна Африка, а саме давня єгипетська цивілізація стоїть у витоків нашої сучасної європейської цивілізації – саме з давнього Єгипту черпали своє натхнення античні греки, які створили не менш прекрасну культуру, яку потім у них перейняли римляни. Але здавна була відома лише Північна Африка, в той час як решта чималих територій цього континенту на протязі довгих віків були покриті пеленою невідомості.
Першими європейцями, які потрапили далі, ніж територія Північної Африки були португальці, отже їх можна і вважати першовідкривачами африканського континенту. У 1415 р. кораблі Генріха Мореплавця досягли мису Боядора (Західна Африка), а через 19 років, у 1434 р. ще один португальський мореплавець Жиль Еанес проплив ще далі, минувши мис Боядора, до слова дуже небезпечний через чисельні рифи то водовороти, на яких загинуло чимало кораблів.
У 1484 році португальський мореплавець Дієго Као першим з європейців перетнув екватор та доплив до Південної Африки. Його справу продовжив Бартоломео Діас, який у 1486 вперше обігнув Африку, відкрив мис Доброї Надії (найпівденіша точка Африки), потрапив у Східну Африку. Побережжя Східної Африки після нього на протязі цілих десяти років досліджував ще один славетний португальський мореплавець – Васко де Гама, який й першим з європейців таки дістався Індії морським шляхом (чого свого часу так хотів досягнути Колумб, а натомість відрив Америку).
Слідом за португальцями дослідженням Африки активно зайнялись англійці, за ними французи, потім німці. Особливо сприяло цьому навіть створення у Лондоні спеціального королівського африканського товариства, яке займалось спорядженням дослідницьких експедицій до Африки. До слова такі експедицій були вельми дорогими, тому їх частенько спонсорували королівські двори Європи.
Оскільки більшість африканських експедицій було зроблено мореплавцями, найкраще вивченими лишались лише прибережні африканські території, в той час як глибина «чорного материку» і далі лишалась terra incognita. Її активним дослідженням зайнялись лишень у 19-му столітті, найбільша заслуга тут належить славетному англійському мандрівнику Давиду Лівінгстону (1813-1873) який у своїх мандрівках першим з людей перетнув Африку із сходу на захід, від Індійського океану до Атлантичного, попутно відривши чимало цікавих місць, як от скажімо, водоспад Вікторія, названий Давидом Лівінгстоном так на честь англійської королеви Вікторії.
Три типа отраслевой структуры.Исторический опыт говорит о том, что в своем развитии человеческое общество проходит три последовательные стадии - доиндустриальную, индустриальную ипостиндустриальную. Каждой из них соответствует свой тип хозяйственной структуры.Таблица 1. Структура мирового хозяйства (структура ВВП)Мировое хозяйствоПервичный секторВторичный секторТретичный секторСельское хоз-во, лесное хоз-во, рыболовство, аквакультура.Промышленность и строительство*Сфера услуг* Иногда горнодобывающую промышленность относят к первичному сектору.
Рисунок 1. Структура произведенной валовой продукции по секторам в начале 90-х годов.
(для увеличения изображения нажмите на рисунок)
В индустриальном обществе безраздельно господствовала аграрная структура экономики, при которой сельское хозяйство и смежные с ним отрасли (лесное хозяйство, охота, рыболовство) были основными источниками получения материальных благ. После промышленных переворотов второй половины XVIII-первой половины XIX в. в странах Европы и США сложилась индустриальная структура хозяйства с ведущей ролью промышленности. Во второй половине XX в. под влиянием НТР началось формирование принципиально новой структуры, которая получила наименование постиндустриальной (или информационной) структуры. Наиболее характерная ее черта - преобладание непроизводственной сферы деятельности над производственной.
Каждая из этих структур представлена в современном мире.
Аграрная структура экономики ныне преобладает только в некоторых странах, в первую очередь в наименее развитых.Рисунок 2. Структура занятости населения по секторам.
(для увеличения изображения нажмите на рисунок)
В структуре ВВП Сомали, Танзании, Афганистана, Лаоса, Камбоджи, Непала на долю сельского хозяйства все еще приходится более 50%. А доля экономически активного населения, занятого в этой отрасли, обычно еще выше. В ряде стран Тропической Африки она составляет 80-90%.
ответ:І справді цікаве питання, хоча якщо прийняти до уваги гіпотезу, буцімто саме з Африки пішло людство, то тоді питання це втрачає свій сенс, бо Африка була відома завжди. І дійсно північна Африка, а саме давня єгипетська цивілізація стоїть у витоків нашої сучасної європейської цивілізації – саме з давнього Єгипту черпали своє натхнення античні греки, які створили не менш прекрасну культуру, яку потім у них перейняли римляни. Але здавна була відома лише Північна Африка, в той час як решта чималих територій цього континенту на протязі довгих віків були покриті пеленою невідомості.
Першими європейцями, які потрапили далі, ніж територія Північної Африки були португальці, отже їх можна і вважати першовідкривачами африканського континенту. У 1415 р. кораблі Генріха Мореплавця досягли мису Боядора (Західна Африка), а через 19 років, у 1434 р. ще один португальський мореплавець Жиль Еанес проплив ще далі, минувши мис Боядора, до слова дуже небезпечний через чисельні рифи то водовороти, на яких загинуло чимало кораблів.
У 1484 році португальський мореплавець Дієго Као першим з європейців перетнув екватор та доплив до Південної Африки. Його справу продовжив Бартоломео Діас, який у 1486 вперше обігнув Африку, відкрив мис Доброї Надії (найпівденіша точка Африки), потрапив у Східну Африку. Побережжя Східної Африки після нього на протязі цілих десяти років досліджував ще один славетний португальський мореплавець – Васко де Гама, який й першим з європейців таки дістався Індії морським шляхом (чого свого часу так хотів досягнути Колумб, а натомість відрив Америку).
Слідом за португальцями дослідженням Африки активно зайнялись англійці, за ними французи, потім німці. Особливо сприяло цьому навіть створення у Лондоні спеціального королівського африканського товариства, яке займалось спорядженням дослідницьких експедицій до Африки. До слова такі експедицій були вельми дорогими, тому їх частенько спонсорували королівські двори Європи.
Оскільки більшість африканських експедицій було зроблено мореплавцями, найкраще вивченими лишались лише прибережні африканські території, в той час як глибина «чорного материку» і далі лишалась terra incognita. Її активним дослідженням зайнялись лишень у 19-му столітті, найбільша заслуга тут належить славетному англійському мандрівнику Давиду Лівінгстону (1813-1873) який у своїх мандрівках першим з людей перетнув Африку із сходу на захід, від Індійського океану до Атлантичного, попутно відривши чимало цікавих місць, як от скажімо, водоспад Вікторія, названий Давидом Лівінгстоном так на честь англійської королеви Вікторії.
Объяснение:
Три типа отраслевой структуры.Исторический опыт говорит о том, что в своем развитии человеческое общество проходит три последовательные стадии - доиндустриальную, индустриальную ипостиндустриальную. Каждой из них соответствует свой тип хозяйственной структуры.Таблица 1. Структура мирового хозяйства (структура ВВП)Мировое хозяйствоПервичный секторВторичный секторТретичный секторСельское хоз-во, лесное хоз-во, рыболовство, аквакультура.Промышленность и строительство*Сфера услуг* Иногда горнодобывающую промышленность относят к первичному сектору.
Рисунок 1. Структура произведенной валовой продукции по секторам в начале 90-х годов.
(для увеличения изображения нажмите на рисунок)
В индустриальном обществе безраздельно господствовала аграрная структура экономики, при которой сельское хозяйство и смежные с ним отрасли (лесное хозяйство, охота, рыболовство) были основными источниками получения материальных благ. После промышленных переворотов второй половины XVIII-первой половины XIX в. в странах Европы и США сложилась индустриальная структура хозяйства с ведущей ролью промышленности. Во второй половине XX в. под влиянием НТР началось формирование принципиально новой структуры, которая получила наименование постиндустриальной (или информационной) структуры. Наиболее характерная ее черта - преобладание непроизводственной сферы деятельности над производственной.
Каждая из этих структур представлена в современном мире.
Аграрная структура экономики ныне преобладает только в некоторых странах, в первую очередь в наименее развитых.Рисунок 2. Структура занятости населения по секторам.
(для увеличения изображения нажмите на рисунок)
В структуре ВВП Сомали, Танзании, Афганистана, Лаоса, Камбоджи, Непала на долю сельского хозяйства все еще приходится более 50%. А доля экономически активного населения, занятого в этой отрасли, обычно еще выше. В ряде стран Тропической Африки она составляет 80-90%.