Масса взрослого верблюда — 500—800 кг, репродуктивный возраст начинается с 2—3 лет. Верблюды могут жить до 20 лет. Эти млекопитающие хорошо при к жизни в суровой и безводной местности. Густой мех предназначен для защиты от дневного зноя и ночного холода. Широкие двупалые ступни — для передвижения по сыпучим пескам или мелким камням. Верблюды не потеют и теряют малое количество жидкости с испражнениями. Влага, при дыхании выделяемая из ноздрей, собирается в особой складке и попадает в рот. Верблюд подолгу может обходиться без воды, теряя при этом до 40 % веса тела. Добравшись до воды, верблюд, чтобы возместить потерю жидкости, может сразу выпить до 57 литров. Одно из специфических при верблюда для жизни в пустыне — горбы, представляющие собой жировые отложения. Существует довольно широко распространённое мнение, будто верблюд может получать воду благодаря окислению содержащегося в горбах жира. Но дело в том, что при дыхании организм теряет больше влаги, чем образуется при окислении жиров. На самом деле верблюды просто очень хорошо переносят обезвоживание. Верблюды выживать без воды до двух недель, а без пищи до месяца. Истинное назначение горбов иное: они служат своеобразной «крышей» , защищающей спину верблюда от палящего солнца. Кроме того, концентрация всех жировых запасов организма на спине лучшей теплоотдаче [1]. ЛАМЫ (Lama), род безгорбых южноамериканских животных семейства верблюдовых (Camelidae) отряда парнокопытных (Artiodactila). Несмотря на отсутствие горба, у лам много общих черт с верблюдами: клыковидные резцы в верхней челюсти, мозолистые подушки на подошве раздвоенных копыт (адаптация к каменистому грунту) , иноходь и особенности пережевывания жвачки, которой животное, если его разозлить, плюется. По крутым горным склонам с ношей это животное может пройти более 20 километров. Они довольно хорошо переносят холод, однако страдают от жары. Ламы, даже когда в горах сплошь покрываются инеем и льдом, совершенно не страдают от переохлаждения. Это животное считается достоянием Анд еще со времен Инков, чья культура достигла здесь своего расцвета к середине 15 века. У ламы плотная и очень нежная шерсть, как нельзя лучше подходящая к холодному горному климату. Потревоженная лама защищается весьма своеобразно: энергично плюет в противника, совершенно обескураживая его.
Лама похожа на небольшого верблюда только без горба.
Викунья. Самый мелкий представитель верблюдовых, весит обычно не больше 50 килограммов. Викунью разводят из-за её прекрасной нежной шерсти.
Гуанако. Дикий предок ламы. Это самое крупное млекопитающее Южной Америки - его масса достигает 75 килограммов.
Альпака - гибрид гуанако и викуньи. Больше всего в этих милых созданиях поражает элегантная поступь и быстрота движений этих существ! А с какой легкостью ламы взбираются на скалы! Особые подушечки на копытах смягчают каждый их шаг . В отличие от копыт лошадей и мулов, копыта южноамериканских лам не наносят почве существенного вреда. А еще зубы и нёбо лам устроены так, что они могут щипать траву, не повреждая ее корней.
Довжина 385 км, площа басейну 15300 км². Тече в межах Чуднівського, Романівського, Житомирського, Коростишівського і Радомишльського районів Житомирської області та Іванківського і Бородянського районів Київської області.
Витоки розташовані неподалік від межі Житомирської і Вінницької областей, на південь від села Носівка, на висоті 299 м. У деяких місцях Тетерів має характер гірської річки, адже верхів'я Тетерева розташовані в межах Подільської височини.
Геологічна будова Редагувати
Геологічна будова берегів Тетерева досить різноманітна. Вже на початку свого витоку (20 км), починаються гранітні утворення, прикриті пісками і лесом. Скелі різних змінюваних кристалічних порід супроводжуються з обох боків, і в деяких місцях сягають значної висоти (Житомир), утворюючи мальовничі ущелини зі стрімкими стінами, — до міста Радомишль і трохи нижче. Місцями трапляються в досить значній кількості звичайний граніт (гирло Кам'янки), а біля села Козіївка серед гранітів розташоване єдине в краї родовище кристалічного вапняка (справжній мармур), скелі якого утворюють дно та правий берег річки. У районі Радомишля береги містять корисні копалини у вигляді залізної руди. У стародавні часи в Радомишлі виникла рудня для переплавляння руди. Місцевість ця і до сьогодні носить офіційну назву «Рудня».
Лама похожа на небольшого верблюда только без горба.
Викунья. Самый мелкий представитель верблюдовых, весит обычно не больше 50 килограммов. Викунью разводят из-за её прекрасной нежной шерсти.
Гуанако. Дикий предок ламы. Это самое крупное млекопитающее Южной Америки - его масса достигает 75 килограммов.
Альпака - гибрид гуанако и викуньи. Больше всего в этих милых созданиях поражает элегантная поступь и быстрота движений этих существ! А с какой легкостью ламы взбираются на скалы! Особые подушечки на копытах смягчают каждый их шаг . В отличие от копыт лошадей и мулов, копыта южноамериканских лам не наносят почве существенного вреда. А еще зубы и нёбо лам устроены так, что они могут щипать траву, не повреждая ее корней.
загальні дані
Объяснение:
Довжина 385 км, площа басейну 15300 км². Тече в межах Чуднівського, Романівського, Житомирського, Коростишівського і Радомишльського районів Житомирської області та Іванківського і Бородянського районів Київської області.
Витоки розташовані неподалік від межі Житомирської і Вінницької областей, на південь від села Носівка, на висоті 299 м. У деяких місцях Тетерів має характер гірської річки, адже верхів'я Тетерева розташовані в межах Подільської височини.
Геологічна будова Редагувати
Геологічна будова берегів Тетерева досить різноманітна. Вже на початку свого витоку (20 км), починаються гранітні утворення, прикриті пісками і лесом. Скелі різних змінюваних кристалічних порід супроводжуються з обох боків, і в деяких місцях сягають значної висоти (Житомир), утворюючи мальовничі ущелини зі стрімкими стінами, — до міста Радомишль і трохи нижче. Місцями трапляються в досить значній кількості звичайний граніт (гирло Кам'янки), а біля села Козіївка серед гранітів розташоване єдине в краї родовище кристалічного вапняка (справжній мармур), скелі якого утворюють дно та правий берег річки. У районі Радомишля береги містять корисні копалини у вигляді залізної руди. У стародавні часи в Радомишлі виникла рудня для переплавляння руди. Місцевість ця і до сьогодні носить офіційну назву «Рудня».