Ть відповісти грамотно на питання про данію. дякую!
1-офіційна назва,прапор,дата заснування країни,столиця та форму правоіння.
2-дуже стисла історико ічна довідка.
3-найголовніша інформація про населення країни.
4-на чому славиться країна.
5-іші галузі промисловості.
6-галузі сільського господарства,що країну відрізняє.
7-особливості країни для туристів.
8-проблеми країни.

1.          знайти ічну довготу пунктів: а) київ – 30°34' сх. д.; б) донецьк – 37°49' сх. д.; в) львів – 24°03' сх. д. 2.          встановити різницю довгот між пунктами (у градусах і мінутах): а) між донецьком і києвом – 37°49' – 30°34' = 7°15' сх. д.; б) між києвом і львовом – 30°34' – 24°03'    = 6°31' сх. д. 3.          перевести різницю довгот (з градусів і мінут) у різницю в часі (у години, хвилини і секунди): а) 7°15'    = 7 x 4  хв  + 15 х 4 с = 29  хв; б) 6°31' = 6 х 4  хв  + 31 х 4 с = 26  хв  4 с.знайдені величини показують різницю у місцевому часі на меридіанах, проведених через київ, львів і донецьк. 4.          до відомого нам часу в києві (12  год) додати (у випадку з донецьком, що лежить на схід від києва) або ж від нього відняти (у випадку зі львовом, що знаходиться на захід від києва) отриману величину: а) якщо у києві 12  год, то місцевий час у донецьку становитиме 12  год  + 29  хв  = 12  год  29  хв; б) якщо у києві 12  год, то місцевий час у львові становитиме     12  год  – 26  хв  4 с = 11  год  33  хв  56 с.

1)Сельское хозяйство в Казахстане остаётся небольшим сектором экономики Казахстана. Вклад сельского хозяйства в ВВП составляет менее 10 % — он был зарегистрирован как 6,7 %, а занял только 20 % рабочей силы. В то же время более 70 % земель страны занято в растениеводстве и животноводстве. По сравнению с Северной Америкой, для выращивания сельскохозяйственных культур используется относительно небольшой процент земли, причём на севере страны этот процент выше. 70 % сельскохозяйственных земель являются постоянными пастбищами

2)Казахстан исторически является животноводческой страной. Животноводство было основой быта казахов, важнейшей стороной жизни кочевого народа. Животноводство удовлетворяло потребность кочевника в пище (мясо, молоко и молочные продукты), одежде (кожа, шерсть), жилище (кошма для юрт, войлок и др.).

Выпас овец в Казахстане

Развитию пастбищного животноводства наличие обширных пастбищных угодий (в конце XIX века под естественными пастбищами было занято 182 млн га земель). Разводили в основном овец, лошадей, верблюдов и крупный рогатый скот. По данным экспедиции по выявлению численности поголовья скота, проведённой в начале XIX века в Центральном Казахстане, в структуре поголовья стада резко преобладала доля овец (см. табл. 1). К началу XX века увеличилась доля крупного рогатого скота и лошадей. С появлением переселенцев из России в XIX—XX веках возникла новая отрасль животноводства — свиноводство.