Во який вплив мала чорнобильська трагедія на розміщення населення?"
ответ: СДЕЛАНО В ФОРМАТЕ КОНЕСПЕКТА
Чорно́бильська катастро́фа — техногенна екологічно-гуманітарна катастрофа, спричинена двома тепловими вибухами і подальшим руйнуванням четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції, розташованої на території України (колишньої УРСР), в ніч на 26 квітня 1986 року.
Руйнування мало вибуховий характер, реактор було повністю зруйновано і в довкілля було викинуто велику кількість радіоактивних речовин. Відбувся викид потужністю 300 Хіросім.На думку багатьох, ця подія та офіційна реакція на неї, що була продемонстрована Москвою, стала однією з причин розпаду СРСР.
Катастрофа вважається найбільшою за всю історію ядерної ЕНЕРГЕТИКИ як за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей, так і за економічним збитком.
Радіоактивна хмара від аварії пройшла над європейською частиною СРСР, більшою частиною Європи, східною частиною США. Приблизно 60 % радіоактивних речовин осіло на території Білорусі. Близько 200 000 осіб було евакуйовано із зон забруднення.
Чорнобильська аварія стала подією великого суспільно-політичного значення для СРСР і світу. Це наклало деякий відбиток на хід розслідування її причин. Підхід до інтерпретації фактів і обставин аварії змінювався з часом і повністю єдиної думки не існує досі.
Спершу керівництво УРСР та СРСР намагалося приховати масштаби трагедії, але після повідомлень зі Швеції, де на АЕС Форсмарк було знайдено радіоактивні частинки, принесені з східної частини СРСР, та оцінки обсягів зараження, розпочалася евакуація близько 130 000 мешканців Київської області із забруднених районів. Радіоактивного ураження зазнали близько 600 000 осіб, насамперед ліквідатори катастрофи. Навколо ЧАЕС створено 30-кілометрову зону відчуження.
Понятие природных условий обладает исторической условностью. По мере развития производительных сил многие элементы природных условий одновременно являются и природными ресурсами. Это, относится, например, к климатическим, рекреационным и др. Трактовка понятия природных условий не «узаконена». Под ними иногда понимают всю совокупность компонентов географической среды (это и географическое положение территории, и природные ресурсы, и собственно природные условия). Понятие природных условий всегда связано с тем или иным видом человеческой деятельности, но оно не является сколько-нибудь постоянным, меняется от одной эпохи к другой, сильно зависит от характера и уровня производства. Долгое время изучение природных условий было связано преимущественно с оценкой их влияния на разные отрасли хозяйственной деятельности. Например, добыча полезных ископаемых может начаться скорее на месторождениях, расположенных в более благоприятных природных условиях, так как это будет экономичнее. Стоимость капитального строительства во многом зависит от прочности и обводненности грунтов, степени сейсмичности или заболоченности территории, наличия вечной мерзлоты и гористости рельефа. Стоимость водоснабжения, отопления, освещения жилищ и их строительства различна в районах теплого и холодного, влажного и сухого климата, в условиях короткого и длинного светового дня. Природная среда должна «взвешиваться в экономическом отношении». Влияние природных условий, отражаясь на производительности общественного и индивидуального труда, в значительной степени определяет величину материальных затрат. Природные условия также необходимо оценивать с позиции условий жизни населения. Они — один из важнейших факторов, облегчающих или затрудняющих заселение и освоение территории, в значительной степени определяющих масштабы, пути и формы использования ее естественных ресурсов и экономических возможностей. Благоприятность или неблагоприятность этих условий как в их естественном виде, так и измененных в результате антропогенных преобразований природы сильно и разносторонне сказывается на всех сторонах жизни населения. Важно оценочное районирование территории нашей страны по степени благоприятности природных условий для жизни населения, трудность при этом заключается в выработке алгоритмов оценочных исследований. Типовые эталоны оценивания в принципе пригодны для оценки природных условий жизни населения разных территорий (рис. 2.1, см. цветную вклейку).
Во який вплив мала чорнобильська трагедія на розміщення населення?"
ответ: СДЕЛАНО В ФОРМАТЕ КОНЕСПЕКТА
Чорно́бильська катастро́фа — техногенна екологічно-гуманітарна катастрофа, спричинена двома тепловими вибухами і подальшим руйнуванням четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції, розташованої на території України (колишньої УРСР), в ніч на 26 квітня 1986 року.
Руйнування мало вибуховий характер, реактор було повністю зруйновано і в довкілля було викинуто велику кількість радіоактивних речовин. Відбувся викид потужністю 300 Хіросім.На думку багатьох, ця подія та офіційна реакція на неї, що була продемонстрована Москвою, стала однією з причин розпаду СРСР.
Катастрофа вважається найбільшою за всю історію ядерної ЕНЕРГЕТИКИ як за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей, так і за економічним збитком.
Радіоактивна хмара від аварії пройшла над європейською частиною СРСР, більшою частиною Європи, східною частиною США. Приблизно 60 % радіоактивних речовин осіло на території Білорусі. Близько 200 000 осіб було евакуйовано із зон забруднення.
Чорнобильська аварія стала подією великого суспільно-політичного значення для СРСР і світу. Це наклало деякий відбиток на хід розслідування її причин. Підхід до інтерпретації фактів і обставин аварії змінювався з часом і повністю єдиної думки не існує досі.
Спершу керівництво УРСР та СРСР намагалося приховати масштаби трагедії, але після повідомлень зі Швеції, де на АЕС Форсмарк було знайдено радіоактивні частинки, принесені з східної частини СРСР, та оцінки обсягів зараження, розпочалася евакуація близько 130 000 мешканців Київської області із забруднених районів. Радіоактивного ураження зазнали близько 600 000 осіб, насамперед ліквідатори катастрофи. Навколо ЧАЕС створено 30-кілометрову зону відчуження.
Трактовка понятия природных условий не «узаконена». Под ними иногда понимают всю совокупность компонентов географической среды (это и географическое положение территории, и природные ресурсы, и собственно природные условия).
Понятие природных условий всегда связано с тем или иным видом человеческой деятельности, но оно не является сколько-нибудь постоянным, меняется от одной эпохи к другой, сильно зависит от характера и уровня производства.
Долгое время изучение природных условий было связано преимущественно с оценкой их влияния на разные отрасли хозяйственной деятельности. Например, добыча полезных ископаемых может начаться скорее на месторождениях, расположенных в более благоприятных природных условиях, так как это будет экономичнее. Стоимость капитального строительства во многом зависит от прочности и обводненности грунтов, степени сейсмичности или заболоченности территории, наличия вечной мерзлоты и гористости рельефа. Стоимость водоснабжения, отопления, освещения жилищ и их строительства различна в районах теплого и холодного, влажного и сухого климата, в условиях короткого и длинного светового дня.
Природная среда должна «взвешиваться в экономическом отношении». Влияние природных условий, отражаясь на производительности общественного и индивидуального труда, в значительной степени определяет величину материальных затрат.
Природные условия также необходимо оценивать с позиции условий жизни населения. Они — один из важнейших факторов, облегчающих или затрудняющих заселение и освоение территории, в значительной степени определяющих масштабы, пути и формы использования ее естественных ресурсов и экономических возможностей. Благоприятность или неблагоприятность этих условий как в их естественном виде, так и измененных в результате антропогенных преобразований природы сильно и разносторонне сказывается на всех сторонах жизни населения.
Важно оценочное районирование территории нашей страны по степени благоприятности природных условий для жизни населения, трудность при этом заключается в выработке алгоритмов оценочных исследований. Типовые эталоны оценивания в принципе пригодны для оценки природных условий жизни населения разных территорий (рис. 2.1, см. цветную вклейку).