Переважно, рельєф Африки-рівнинний. Однак присутні і невеликі масиви гір і нагірних масивів: Атлаські гори, Ефіопське нагір'я, Східно-Африканське нагір'я, Капські і Драконові гори. Причиною цього є те, що Африка знаходиться в межах дуже давньої Африкано-Аравійської платформи.
Якщо об'ємно то ось:
У рельєфі Африки переважають рівнини.
Це обумовлено платформою, яка є основою майже всього материка. Особливістю африканських рівнин є те, що серед них панують високі рівнини - височини, плато, плоскогір'я. На тих ділянках платформи, в геологічному минулому піднімалися, лежать високі плоскогір'я, на тих, що опускалися - западини. Цікаво, що навіть ті ділянки платформи, що опускалися (наприклад територія пустелі Сахара) і де спочатку утворилися низовини, зараз є високими рівнини, що перевищують 200 м.це пояснюється загальним підняттям всієї території Африки в кайнозої. Низовини ж простяглися лише вузькими смужками вздовж морських узбереж. Так само гори в Африці займають зовсім невеликі площі.
Форми рельєфу: рівнини, плато і плоскогір'я, що лежать на вис. 200-500 м над ур. м. (39% площі) і 500-1000 м над ур. м. (28,1% пл.). Низовини займають лише 9,8% пл., гл. обр. уздовж прибережних околиць.
Всього по висоті над рівнем моря материк ділять на дві частини: низьку Африку і високу Африку.
Рельєф Низької Африки
Охоплює північну і західну частини материка, має висоти до 1000 м.у цій частині розташовані великі рівнини. Їх поверхня дуже неоднорідна: височини чергуються з низовинами і плато. У тих місцях, де на поверхню виходять кристалічні породи фундаменту (щити), серед пісків Сахари здіймаються нагір'я Ахаггар і Тібесті з висотами 3 000 м і більше.
Серед високих плато висотою до 1000 м лежить відносно низька заболочена западина Конго, має увігнуту поверхню. На північному заході материка підносяться гори Атлас, що утворилися на стику двох літосферних плит, де земна кора була зім'ята в складки.
Рельєф Високої Африки
Охоплює східну і південну частини материка, перевищують 1000 м.
Найвищі позначки має Східноафриканське плоскогір'я-величезна піднята рівнина. Там розташовані згаслі вулкани Кенія (5 199 м) і Кіліманджаро (5 895 м) . Ці вулканічні гори приурочені до зони східноафриканських розломів.
Ефіопське нагір'я також є високо піднятою (2 000 - 3 000 м) великою рівниною, усіяною згаслими вулканами. Воно круто обривається на Сході і сходами знижується на заході.
Западина Калахарі з усіх боків оточена плато і плоскогір'ями.
Гори піднімаються на півдні материка. Капські гори невисокі і плосковерхі.
Драконові гори вище, від узбережжя гігантськими сходами вони спускаються до внутрішніх районів материка.
В зоне животноводческих комплексов основными проблемами, которые имеют экологическое значение, является эвтрофикация водоемов, возможно накопление патогенных микроорганизмов, загрязнение атмосферного воздуха сероводородом, аммиаком, молекулярным азотом и другими соединениями.
Крупные животноводческие комплексы - типичный пример локального нарушения малого круговорота органических веществ и элементов питания, когда в конечном итоге затрагивается и глобальный биогеохимический цикл. Как правило, происходит локальное нарушение малого круговорота веществ в экосистемах разделенных территорий
Якщо коротко то ось:
Переважно, рельєф Африки-рівнинний. Однак присутні і невеликі масиви гір і нагірних масивів: Атлаські гори, Ефіопське нагір'я, Східно-Африканське нагір'я, Капські і Драконові гори. Причиною цього є те, що Африка знаходиться в межах дуже давньої Африкано-Аравійської платформи.
Якщо об'ємно то ось:
У рельєфі Африки переважають рівнини.
Це обумовлено платформою, яка є основою майже всього материка. Особливістю африканських рівнин є те, що серед них панують високі рівнини - височини, плато, плоскогір'я. На тих ділянках платформи, в геологічному минулому піднімалися, лежать високі плоскогір'я, на тих, що опускалися - западини. Цікаво, що навіть ті ділянки платформи, що опускалися (наприклад територія пустелі Сахара) і де спочатку утворилися низовини, зараз є високими рівнини, що перевищують 200 м.це пояснюється загальним підняттям всієї території Африки в кайнозої. Низовини ж простяглися лише вузькими смужками вздовж морських узбереж. Так само гори в Африці займають зовсім невеликі площі.
Форми рельєфу: рівнини, плато і плоскогір'я, що лежать на вис. 200-500 м над ур. м. (39% площі) і 500-1000 м над ур. м. (28,1% пл.). Низовини займають лише 9,8% пл., гл. обр. уздовж прибережних околиць.
Всього по висоті над рівнем моря материк ділять на дві частини: низьку Африку і високу Африку.
Рельєф Низької Африки
Охоплює північну і західну частини материка, має висоти до 1000 м.у цій частині розташовані великі рівнини. Їх поверхня дуже неоднорідна: височини чергуються з низовинами і плато. У тих місцях, де на поверхню виходять кристалічні породи фундаменту (щити), серед пісків Сахари здіймаються нагір'я Ахаггар і Тібесті з висотами 3 000 м і більше.
Серед високих плато висотою до 1000 м лежить відносно низька заболочена западина Конго, має увігнуту поверхню. На північному заході материка підносяться гори Атлас, що утворилися на стику двох літосферних плит, де земна кора була зім'ята в складки.
Рельєф Високої Африки
Охоплює східну і південну частини материка, перевищують 1000 м.
Найвищі позначки має Східноафриканське плоскогір'я-величезна піднята рівнина. Там розташовані згаслі вулкани Кенія (5 199 м) і Кіліманджаро (5 895 м) . Ці вулканічні гори приурочені до зони східноафриканських розломів.
Ефіопське нагір'я також є високо піднятою (2 000 - 3 000 м) великою рівниною, усіяною згаслими вулканами. Воно круто обривається на Сході і сходами знижується на заході.
Западина Калахарі з усіх боків оточена плато і плоскогір'ями.
Гори піднімаються на півдні материка. Капські гори невисокі і плосковерхі.
Драконові гори вище, від узбережжя гігантськими сходами вони спускаються до внутрішніх районів материка.
Объяснение:
В зоне животноводческих комплексов основными проблемами, которые имеют экологическое значение, является эвтрофикация водоемов, возможно накопление патогенных микроорганизмов, загрязнение атмосферного воздуха сероводородом, аммиаком, молекулярным азотом и другими соединениями.
Крупные животноводческие комплексы - типичный пример локального нарушения малого круговорота органических веществ и элементов питания, когда в конечном итоге затрагивается и глобальный биогеохимический цикл. Как правило, происходит локальное нарушение малого круговорота веществ в экосистемах разделенных территорий