Тест по теме: «Природные зоны России» 1вариант
Фамилии с буквы А до буквы Н (включительно)
1. Большой вклад в изучение климата и растительности России внёс:
А)А.Гумбольдт; Б)Л.С.Берг В)В.В.Докучаев;
2. Органические вещества попадают в почву благодаря:
А)микроорганизмам; Б)животным; В) воздуху атмосферы; Г) текучимводам.
3. Почвы с зернистой структурой, мощным слоем перегноя, высокимплодородием:
А)бурые; Б)серые; В)каштановые; Г)чернозёмы.
4. Эта природная зона буквально усеяна неглубокими и небольшими озёрами:
А)тайга; Б)тундра; В)лесотундра.
5. В этой природной зоне много солёных озёр. В растительности преобладает полынь:
А) зона полупустынь и пустынь; Б)зона степей; В) лесная зона.
6. В эту природную зону летом прилетает много птиц: гусей, уток, куликов., белыхлебедей. Много«гнуса».
А)лесотундра; Б)тундра; В)тайга.
7. Какие породы деревьев относятся к широколиственным лесам:
А) дуб,осина,липа; Б) дуб, тополь,грецкий орех; В) ель, дуб, берёза.
8.При каких значениях Ку рас леса:
А) Ку=1; Б)Ку >1; В) Ку < 1.
9. Почему полоса тундры и лесотундры на Русской равнине узкая:
А) влияние оказывает климат; Б) Норвежское тёплое течение.
10.Слой почвы, особенно богатый перегноем, называется:
А)горизонтомвымывания; В) горизонтом вмывания
Б)материнской породой; Г) гумусовымгоризонтом.
11. Зона степейвстречается:
А) на Камчатке; Б) на юге Русской равнины; В) на юге Русской равнины и Западной Сибири.
12. Природная зона арктических пустынь расположена наостровах:
А) Земля Франца – Иосифа Б)Курильскихостровах В) Соловецкихостровах.
13. Сосёнки в этой природной зоне чувствуют себя – как у злоймачехи:
А)тайга; Б)лесостепь; В) смешанные и широколиственныелеса.
14. В этой природной зоне растут: ковыль, типчак,тонконог:
А)лесостепь; Б)степь; В) полупустыни ипустыни.
15. В этой почве из – за переувлажнения и недостатка кислорода образуется зеленовато – сизый или голубовато – серый слой:
А) тундровоглеевыепочвы; Б)мерзлотно–таёжные; В) подзолистые. 16.Главное богатство этой зоны –древесина:
А)широколиственные леса; Б)тайга; В) смешанныелеса.
17. Эта природная зона является главным районом оленеводства:
А)арктическиепустыни; Б)тундра В)лесотундра.
18. Это дерево обладает очень прочнойдревесиной:
А)кедр; Б)сосна; В) лиственница.
19.Главной причиной смены природных зонявляется:
А)климат; Б)увлажнение; В) географическоеположение.
20. Основным видом растительности в зоне тайгиявляется:
А)травы; Б)хвойные породы; В) мелколиственныепороды
полярный уралвысота до 1499 м (г. Пайер) . Сложена в основном кварцитами, кристаллическими сланцами, изверженными и осадочными горными породами. Сохранились следы горно-долинных оледенений (цирки, троги, морена) . Современное оледенение (ледники ИГАН, Долгушина и др.) . На П. У. много озёр (самое глубокое — озеро Большое Щучье) . Склоны южной части (до высоты 300—400 м) покрыты таёжным редколесьем из лиственницы, ели, с примесью берёзы, выше и в более северных частях — горные, мохово-лишайниковые тундры, скалы, каменные россыпи.
приполярный уралНародная (1894 м) Наиболее высокая осевая часть П. У. сложена кварцитами и кристаллическими сланцами, на западном и восточном склонах — метаморфическими и осадочными породами (песчаники, известняки и др.) ; имеются современные небольшие ледники (Гофмана, Варсонофьевой и др. ) и многочисленные снежники. Хорошо представлены следы горнодолинных оледенений. Склоны до высоты 500 м покрыты таёжными лесами (ель, лиственница, берёза) ; выше — горные тундры, скалы, каменные россыпи.
северный уралКонжаковский Камень (1569м), Рельеф среднегорный, с плоскими вершинами — результатом поднятия древних выровненных гор и воздействия последующих оледенений и современного морозного выветривания. Встречаются и пятна вечной мерзлоты, причём до широты Конжаковского Камня. И хотя ледников в этих районах нет, в карах Тельпосиза — самого высокого массива
средний урал юрма 1003мСостоит главным образом из гнейсов, амфиболитов, кварцитов, известняков и песчаных пород. На Среднем Урале много полезных ископаемых, особенно металлов: (железо, медь, золото и др. ) и камней (малахит и др.) . запада к горам примыкает холмистое Предуралье с преобладанием карстового рельефа, приуроченного к палеозойским карбонатным породам и гипсам. Особенно обильны карстовые формы на Уфимском плато, расчленённом глубоко врезанными долинами рек Ай и Юрюзань. Зауралье характеризуется сопочным и увалистым рельефом, а также густой озёрной сетью и огромными массивами болот в северной части. У подножия гор прослеживаются две цепочки тектонических озёр
южный урал Ямантау (1640 м) арактерной особенностью Южного Урала является выдержанность направления основных тектонических структур и разделяющих их крупных глубинных разломов, которые на многие сотни километров тянутся в меридиональном направлении. В горной части формы рельефа совпадают с геологическими структурами, преобладает прямое их соотношение, хребты приурочены к антиклинальным структурам, а понижение между ними — к синклинальным. Складчатые сооружения Южного Урала отделены от Русской платформы системой глубоких, заполненных пермскими отложениями, впадин Предуральского краевого прогиба
Він народився в Генуї у 1451 р., а перше своє плавання здійснив у Східне Середземномор'я в 1474-1475 рр., Потім він плавав до Португалії і Англії. 1479-1481 рр. він провів на острові Порто-Санто, де одружився на дочці італійського моряка, від якого успадкував морські карти і щоденники. У 80-х рр. Колумб влаштувався в Лісабоні, звідки зробив декілька морських походів на південь, а також намагався домовитися з португальським урядом про спорядження великої експедиції, плани якої він виношував багато років: Колумб мріяв відкрити найкоротший шлях на Далекий Схід - в Індію та Китай.
Його основна ідея полягала в тому, щоб рухаючись на Захід (хоча багато його сучасників все ще вважали, що земля плоска, Колумб був впевнений, що вона має форму кулі), досягти берегів багатьох східних країн. Крім того, він прагнув знайти нові землі й невідомі острови, що лежать, як він думав, далеко в Атлантиці. Однак його плани не були підтримані португальським урядом. Тоді Колумб звернувся до іспанської королівської пари - Фердинанду і Ізабеллі. Вони піддалися його доводів і виділили йому необхідні кошти для експедиції.
3 серпня 1492 іспанська ескадра Колумба, що складається з флагманського корабля "Санта-Марія" та двох каравел - "Нінья" та "Пінта", на борту яких перебувало 104 людини, відпливла з Іспанії, Кораблі Колумба відрізнялися високими морехідні якості і були добре оснащені.
Розробляючи маршрут, Колумб користувався карткою, складеної його співвітчизником Паоло Тосканеллі. Згідно з розрахунками Тосканеллі, до Китаю було 5000 морських миль (насправді 11 760). Сам же Колумб зупинився на цифрі 3500 миль, так що, коли на 74-й день (12 жовтня 1492 р.) на горизонті з'явилася земля, він був упевнений, що це один з японських островів. Насправді це був один з островів архіпелагу Багамського, який і понині носить назву, дане Колумбом - Сан Сальвадор. Три місяці кораблі Колумба борознили води Карибського моря, сподіваючись дістатися до Китаю та Індії.
28 жовтня Колумб досяг Куби, а 6 грудня - Гаїті, де заснував іспанську колонію. На початку січня 1493 р. він оговтався в зворотний шлях і 15 березня досяг берегів Іспанії. 12 жовтня 1492 - офіційна дата відкриття Америки.
На організацію другий його експедиції (1493-1495) іспанська королівська чета відпустила, значно, великі гроші. Її головним підсумком стало відкриття Малих Антильських островів. В результаті третього плавання (1498) він досяг власне американських берегів - гирла річки Орина. Величезні запаси прісної води, занадто великі для звичайного острова, підвели його до думки про те, чи не є відкриті ним землі новим, раніше не відомим материком. Однак він не прийняв цю ідею як керівництво до дії і не обстежив узбережжі. Четверте - і останнє - плавання Колумба відбулося в 1502 р., а в 1506 р. він помер, так і не дізнавшись істинного значення скоєних ним відкриттів.
У 1499-1504 рр. в дослідженні берегів Південної Америки взяв участь італійський вчений-космографії Америго Віспуччі. Він першим публічно висловив думку про те, що ці землі є самостійний материк, який слід вважати Новим Світом.
На честь Америго Віспуччі німецький картограф Мартін Вальдемюллер на своїй карті світу, яка була створена у 1507 р., назвав цей материк Америкою.