У країні N на початку року проживало 40 млн.чол. На кінець року Кн склав 14‰, а Кс = 15‰. Наступного року в зв’язку з досягненнями медицини Кс знизився до 11‰. Кн зріс до 15‰. Яка кількість населення стала у країні на кінець другого року?
ета на вопрос, где жить лучше: в городе или в деревне. Я считаю, все зависит от склада личности. Давайте рассмотрим более подробно преимущества и недостатки городской и сельской жизни.
Жизнь в городе удобна, поскольку дает массу возможностей для образования, карьеры и социальной жизни. Если вы живете в большом городе, вы можете выбрать любое образование, соответствующее вашим требованиям. Вы можете окончить престижный университет или другое образовательное учреждение, найти высокооплачиваемую работу, и у вас есть масса возможностей для личностного роста. Кроме того, социальная жизнь очень разнообразна. Есть множество театров, музеев, кинотеатров и художественных выставок. Жизнь в большом городе определенно подойдет тому, кто предпочитает активный образ жизни и кому не хватает двадцати четырех часов в сутках.
Однако у жизни в большом городе есть также свои недостатки. Одной из самых актуальных проблем, с которыми ежедневно сталкивается городской житель, является интенсивное дорожное движение. Тем, кто вынужденно стоит в пробках, приходится откладывать свои планы или даже пропускать важные встречи. Людям вечно не хватает времени, и все куда-то спешат. Кроме того, еще одной проблемой больших городов является перенаселенность, в то время как численность населения продолжает расти. Ко всему прочему, основные источники загрязнения воды и атмосферного воздуха — промышленные предприятия, домашнее отопление и транспорт. А ведь всеобще известно, что загрязненный воздух, так же как и смог, оказывает губительное воздействие на организм человека в целом. Однако в последнее время люди все больше и больше стали интересоваться экологическими проблемами. Я уверена, если все люди объединят усилия, то нам удастся планету. Кроме того, городская беднота может стать причиной таких преступлений, как квартирные, карманные кражи, а также ограбления. И последнее, но не менее важное: азартные игры, наркомания, безработица — вот всего несколько актуальных проблем, с которыми вынуждены сталкиваться городские жители.
Жизнь в деревне имеет свои преимущества. Сельская местность является не такой населенной, как городские территории. Люди живут в гармонии с природой. Только представьте себе, как приятно просыпаться с первыми лучами солнца под пение птиц и идти на рыбалку. Можно ходить босиком и спать в гамаке. Селяне содержат домашний скот и занимаются садоводством. Вне всяких сомнений, все домашние продукты, такие как сметана или творог, намного вкуснее. Более того, деревенские жители обычно более открытые, дружелюбные и добродушные. Они все живут одной большой семьей. И последнее, но не менее важное: жизнь в деревне полезна для здоровья. Ведь люди едят свежие фрукты, овощи, молочные продукты и мясо. Воздух тоже свежий и менее загрязненный. На дорогах не так опасно и можно безопасно передвигаться на велосипеде.
Однако жизнь в деревне тоже имеет свои недостатки. Прежде всего, это проблема с транспортом. Из-за нехватки общественного транспорта эта проблема может стать особенно острой для людей, нуждающихся в неотложной медицинской Кроме того, если вы хотите построить карьеру или получить высшее образование, то вам придется ежедневно ездить из пригорода в город и обратно.
Принимая во внимание все вышесказанное, я считаю, что людям следует выбирать между жизнью в городе и деревне, исходя из их предпочтений, образа жизни и призвания.
До початку XVI ст. народи, що жили на островах Океанії, перебували на різних стадіях розкладання первісного общинного ладу і становлення ранньокласового суспільства. На островах Фіджі, Гавайських, Таїті і Тонга склалася химерна ієрархія спадкових каст і сформувалися примітивні держави. Тривалий час європейські держави не виявляли інтересу до Океанії, багато які острівні групи в Океанії взагалі були відкриті тільки в 2-гій половині XVIII ст. У 1565 Іспанія оголосила про анексію відкритих Ф. Магелланом Маріанських островів. З початку XIX ст. в Океанію проникають численні християнські місіонери і торговці, в тому числі работорговці. Розпочалося пряме захоплення островів Океанії європейськими державами та США. Нідерланди захопили в 1-шій половині XIX ст. західну частину Нової Гвінеї. У 1840 була оголошена англійською колонією Нова Зеландія. У 1842 Франція захопила Маркізькі острови, в 1843 — о. Таїті та ін острови Товариства, в 1853 — Нову Каледонію, перетворену на місце заслання. Європейські колонізатори різко порушили природний хід культурно-історичного розвитку в Океанії і принесли незліченні лиха її корінному населенню. В останній чверті XIX ст. процес колоніального розділу Океанії посилився. У 1874 Велика Британія перетворила острови Фіджі у свою колонію. У 1884 Німеччина захопила північно-східну частину о. Нова Гвінея, а Велика Британія — його південно-східну частину (Папуа). У 1898 США анексували Гавайські острови. У результаті поразки Іспанії в іспансько-американській війні 1898 відбувся поділ її володінь в Океанії, США захопили о. Гуам. Німеччина «придбала» Маріанські (крім Гуама) і Каролінські острови, купивши їх у Іспанії. У 1899 Німеччина і США поділили між собою острови Самоа. У 1900 був оголошений англійський протекторат над островами Тонга. У 1906 з встановленням кондомініуму Великої Британії та Франції над островами Нові Гебриди розділ Океанії завершився. У 1-шій половині ХХ ст. змінювалися лише імперіалістичні «власники» окремих території в Океанії.
Протягом всього періоду колоніального панування народи Океанії не припиняли боротьби проти поневолювачів. У 1878—1879, в 1913 і 1917 проти французької адміністрації повстали жителі Нової Каледонії. У 1909 відбулося повстання самоанців проти німецьких колонізаторів. Виступи проти колоніального гніту мали місце і на інших островах. Після 1-ї світової війни 1914—1918 в Океанії з'явилися політичні організації, які виступали за ліквідацію колоніального режиму, — «May» («Ліга») на Західному Самоа, «фіджійська молодь» на Фіджі та ін. У 1928-29 населення Західного Самоа (підмандатної територія Нової Зеландії) активно виступило проти колоніальної адміністрації. У роки 2-ї світової війни 1939—1945 Океанія стала театром воєнних дій. Тисячі остров'ян загинули.
Після 2-ї світової війни мережу військових баз імперіалістичних держав в Океанії розширилася. США перетворили передану під американське управління «підопічну територію Тихоокеанські острови» в головний полігон для випробувань (1946—1958) ядерної зброї.
Після війни стихійні розрізнені виступи окремих етнічних і соціальних груп в Океанії все частіше стали змінюватися організованою боротьбою за незалежність цілих архіпелагів, проти використання островів Океанії у військових цілях. У 1962 була проголошена незалежність Західного Самоа. У 1963 звільнився від голландського колоніального ярма Західний Іріан — частина територіальної Індонезії, незаконно утримували колонізаторами. Незалежності досягли також Науру (1968), Тонга, Фіджі (1970). У 1973 проголошено «повне внутрішнє самоврядування» Папуа Новій Гвінеї.
ета на вопрос, где жить лучше: в городе или в деревне. Я считаю, все зависит от склада личности. Давайте рассмотрим более подробно преимущества и недостатки городской и сельской жизни.
Жизнь в городе удобна, поскольку дает массу возможностей для образования, карьеры и социальной жизни. Если вы живете в большом городе, вы можете выбрать любое образование, соответствующее вашим требованиям. Вы можете окончить престижный университет или другое образовательное учреждение, найти высокооплачиваемую работу, и у вас есть масса возможностей для личностного роста. Кроме того, социальная жизнь очень разнообразна. Есть множество театров, музеев, кинотеатров и художественных выставок. Жизнь в большом городе определенно подойдет тому, кто предпочитает активный образ жизни и кому не хватает двадцати четырех часов в сутках.
Однако у жизни в большом городе есть также свои недостатки. Одной из самых актуальных проблем, с которыми ежедневно сталкивается городской житель, является интенсивное дорожное движение. Тем, кто вынужденно стоит в пробках, приходится откладывать свои планы или даже пропускать важные встречи. Людям вечно не хватает времени, и все куда-то спешат. Кроме того, еще одной проблемой больших городов является перенаселенность, в то время как численность населения продолжает расти. Ко всему прочему, основные источники загрязнения воды и атмосферного воздуха — промышленные предприятия, домашнее отопление и транспорт. А ведь всеобще известно, что загрязненный воздух, так же как и смог, оказывает губительное воздействие на организм человека в целом. Однако в последнее время люди все больше и больше стали интересоваться экологическими проблемами. Я уверена, если все люди объединят усилия, то нам удастся планету. Кроме того, городская беднота может стать причиной таких преступлений, как квартирные, карманные кражи, а также ограбления. И последнее, но не менее важное: азартные игры, наркомания, безработица — вот всего несколько актуальных проблем, с которыми вынуждены сталкиваться городские жители.
Жизнь в деревне имеет свои преимущества. Сельская местность является не такой населенной, как городские территории. Люди живут в гармонии с природой. Только представьте себе, как приятно просыпаться с первыми лучами солнца под пение птиц и идти на рыбалку. Можно ходить босиком и спать в гамаке. Селяне содержат домашний скот и занимаются садоводством. Вне всяких сомнений, все домашние продукты, такие как сметана или творог, намного вкуснее. Более того, деревенские жители обычно более открытые, дружелюбные и добродушные. Они все живут одной большой семьей. И последнее, но не менее важное: жизнь в деревне полезна для здоровья. Ведь люди едят свежие фрукты, овощи, молочные продукты и мясо. Воздух тоже свежий и менее загрязненный. На дорогах не так опасно и можно безопасно передвигаться на велосипеде.
Однако жизнь в деревне тоже имеет свои недостатки. Прежде всего, это проблема с транспортом. Из-за нехватки общественного транспорта эта проблема может стать особенно острой для людей, нуждающихся в неотложной медицинской Кроме того, если вы хотите построить карьеру или получить высшее образование, то вам придется ежедневно ездить из пригорода в город и обратно.
Принимая во внимание все вышесказанное, я считаю, что людям следует выбирать между жизнью в городе и деревне, исходя из их предпочтений, образа жизни и призвания.
До початку XVI ст. народи, що жили на островах Океанії, перебували на різних стадіях розкладання первісного общинного ладу і становлення ранньокласового суспільства. На островах Фіджі, Гавайських, Таїті і Тонга склалася химерна ієрархія спадкових каст і сформувалися примітивні держави. Тривалий час європейські держави не виявляли інтересу до Океанії, багато які острівні групи в Океанії взагалі були відкриті тільки в 2-гій половині XVIII ст. У 1565 Іспанія оголосила про анексію відкритих Ф. Магелланом Маріанських островів. З початку XIX ст. в Океанію проникають численні християнські місіонери і торговці, в тому числі работорговці. Розпочалося пряме захоплення островів Океанії європейськими державами та США. Нідерланди захопили в 1-шій половині XIX ст. західну частину Нової Гвінеї. У 1840 була оголошена англійською колонією Нова Зеландія. У 1842 Франція захопила Маркізькі острови, в 1843 — о. Таїті та ін острови Товариства, в 1853 — Нову Каледонію, перетворену на місце заслання. Європейські колонізатори різко порушили природний хід культурно-історичного розвитку в Океанії і принесли незліченні лиха її корінному населенню. В останній чверті XIX ст. процес колоніального розділу Океанії посилився. У 1874 Велика Британія перетворила острови Фіджі у свою колонію. У 1884 Німеччина захопила північно-східну частину о. Нова Гвінея, а Велика Британія — його південно-східну частину (Папуа). У 1898 США анексували Гавайські острови. У результаті поразки Іспанії в іспансько-американській війні 1898 відбувся поділ її володінь в Океанії, США захопили о. Гуам. Німеччина «придбала» Маріанські (крім Гуама) і Каролінські острови, купивши їх у Іспанії. У 1899 Німеччина і США поділили між собою острови Самоа. У 1900 був оголошений англійський протекторат над островами Тонга. У 1906 з встановленням кондомініуму Великої Британії та Франції над островами Нові Гебриди розділ Океанії завершився. У 1-шій половині ХХ ст. змінювалися лише імперіалістичні «власники» окремих території в Океанії.
Протягом всього періоду колоніального панування народи Океанії не припиняли боротьби проти поневолювачів. У 1878—1879, в 1913 і 1917 проти французької адміністрації повстали жителі Нової Каледонії. У 1909 відбулося повстання самоанців проти німецьких колонізаторів. Виступи проти колоніального гніту мали місце і на інших островах. Після 1-ї світової війни 1914—1918 в Океанії з'явилися політичні організації, які виступали за ліквідацію колоніального режиму, — «May» («Ліга») на Західному Самоа, «фіджійська молодь» на Фіджі та ін. У 1928-29 населення Західного Самоа (підмандатної територія Нової Зеландії) активно виступило проти колоніальної адміністрації. У роки 2-ї світової війни 1939—1945 Океанія стала театром воєнних дій. Тисячі остров'ян загинули.
Після 2-ї світової війни мережу військових баз імперіалістичних держав в Океанії розширилася. США перетворили передану під американське управління «підопічну територію Тихоокеанські острови» в головний полігон для випробувань (1946—1958) ядерної зброї.
Після війни стихійні розрізнені виступи окремих етнічних і соціальних груп в Океанії все частіше стали змінюватися організованою боротьбою за незалежність цілих архіпелагів, проти використання островів Океанії у військових цілях. У 1962 була проголошена незалежність Західного Самоа. У 1963 звільнився від голландського колоніального ярма Західний Іріан — частина територіальної Індонезії, незаконно утримували колонізаторами. Незалежності досягли також Науру (1968), Тонга, Фіджі (1970). У 1973 проголошено «повне внутрішнє самоврядування» Папуа Новій Гвінеї.