Запоріжжя справедливо вважають промисловим та металургійним серцем України. На його території працюють понад 290 промислових підприємств. У місті зосереджений металургійний, машинобудівний і енергетичний комплекси державного значення. Саме тут щороку виплавляється більше третини всієї української сталі та прокату чорних металів, більше 20% українського чавуну, близько 10% металоконструкцій та коксу.
Завдяки роботі промислового комплексу в значній мірі наповнюються бюджети міста та країни. Запоріжжя — один з небагатьох обласних центрів, який має позитивне сальдо зовнішньої торгівлі, що в свою чергу збільшує валютний запас регіону та держави.
У структурі реалізованої промислової продукції міста металургія складає 54%; машинобудування — 15%; харчова промисловість — 9%; енергетика — 8%.
З давніх-давен тварини були для людей не лише джерелом основних продуктів харчування (м'ясо, молоко, мед тощо), з їхньої шкіри виготовляли одяг, із кісток — знаряддя праці, а також технічну, лікарську сировину, прикраси.
Руйнування людиною місць мешкання тварин, як і рослин, сьогодні стає надто небезпечним. Сьогодні під загрозою знищення опинилося вже близько 600 видів птахів і 120 ссавців, багато риб, земноводних, молюсків, комах.
З 1970 по 1990 р. число видів, яким стало загрожувати вимирання, зросло від 92 до 550.
Особливо небезпечним є швидке зведення тропічних лісів, що є ареалом життя дуже багатьох видів тварин.
Через велику щільність населення тут ще в XVI ст. були винищені кулани, в XVIII—XIX ст. — сайгаки, тури, тарпани, степові орли, дрофи, олені. Дуже рідкісними стали лебеді, кажани, корсаки, соколи, деякі види риб і раків. У той же час вченим вдалося переселити в Україну (в основному на території заповідників) зубра, лань, муфлона, куріпку-кеклика, деякі види риб (скажімо, білого амура й товстолобика) тощо.
Серед найважливіших заходів щодо охорони тваринного світу слід назвати такі:
виховання з дитинства природоохоронної свідомості у людей;
найсуворіша боротьба з браконьєрством, посилення інспекторського контролю в лісах, охорона від епідемій і антропогенних забруднень;
Б) значною кількістю трудових ресурсів у місті;
Объяснение:
Запоріжжя справедливо вважають промисловим та металургійним серцем України. На його території працюють понад 290 промислових підприємств. У місті зосереджений металургійний, машинобудівний і енергетичний комплекси державного значення. Саме тут щороку виплавляється більше третини всієї української сталі та прокату чорних металів, більше 20% українського чавуну, близько 10% металоконструкцій та коксу.
Завдяки роботі промислового комплексу в значній мірі наповнюються бюджети міста та країни. Запоріжжя — один з небагатьох обласних центрів, який має позитивне сальдо зовнішньої торгівлі, що в свою чергу збільшує валютний запас регіону та держави.
У структурі реалізованої промислової продукції міста металургія складає 54%; машинобудування — 15%; харчова промисловість — 9%; енергетика — 8%.
Відповідь:
З давніх-давен тварини були для людей не лише джерелом основних продуктів харчування (м'ясо, молоко, мед тощо), з їхньої шкіри виготовляли одяг, із кісток — знаряддя праці, а також технічну, лікарську сировину, прикраси.
Руйнування людиною місць мешкання тварин, як і рослин, сьогодні стає надто небезпечним. Сьогодні під загрозою знищення опинилося вже близько 600 видів птахів і 120 ссавців, багато риб, земноводних, молюсків, комах.
З 1970 по 1990 р. число видів, яким стало загрожувати вимирання, зросло від 92 до 550.
Особливо небезпечним є швидке зведення тропічних лісів, що є ареалом життя дуже багатьох видів тварин.
Через велику щільність населення тут ще в XVI ст. були винищені кулани, в XVIII—XIX ст. — сайгаки, тури, тарпани, степові орли, дрофи, олені. Дуже рідкісними стали лебеді, кажани, корсаки, соколи, деякі види риб і раків. У той же час вченим вдалося переселити в Україну (в основному на території заповідників) зубра, лань, муфлона, куріпку-кеклика, деякі види риб (скажімо, білого амура й товстолобика) тощо.
Серед найважливіших заходів щодо охорони тваринного світу слід назвати такі:
виховання з дитинства природоохоронної свідомості у людей;
найсуворіша боротьба з браконьєрством, посилення інспекторського контролю в лісах, охорона від епідемій і антропогенних забруднень;
розселення в зручні для існування місця;
контроль за кількістю хижаків.
Пояснення: