А́фрика — второй по площади материк после Евразии, омывается Средиземным морем с севера, Красным — с северо-востока, Атлантическим океаном с запада и Индийским океаном с востока, и обоими океанами с юга, с разделением по 20 градусу восточной долготы. Африкой называется также часть света, состоящая из материка Африка и прилегающих островов. Площадь Африки без островов составляет 29,2 млн км², с островами — около 30,3 млн км²[3], покрывая, таким образом, 6 % общей площади поверхности Земли и 20,4 % поверхности суши. На территории Африки расположено 55 государств (включая зависимые территории). Население — 1,38 млрд чел. (9 сентября 2021 года) (18,2 % населения Земли).
Бактерії з'явилися приблизно 3,5-3,9 млрд років тому, вони були першими живими організмами на нашій планеті. З часом життя розвивалося і ускладнювалося - з'являлися нові, щоразу більш складні форми організмів. Бактерії весь цей час не стояли осторонь, навпаки, вони були найважливішою складовою еволюційного процесу. Саме вони першими виробили нові форми життєзабезпечення, такі як дихання, бродіння, фотосинтез, каталіз... а також знайшли ефективн співіснування практично з кожною живою істотою. Винятком не стала і людина.
Але бактерії - цілий домен організмів, що налічує понад 10 000 видів. Кожен вид унікальний і йшов своїм еволюційним шляхом, як наслідок виробив свої унікальні форми співіснування з іншими організмами. Одні бактерії пішли на тісну взаємовигідну співпрацю з людиною, тваринами та іншими істотами, - їх можна назвати корисними. Інші види навчилися існувати за рахунок інших, використовуючи енергію та ресурси організмів-донорів, - їх прийнято вважати шкідливими або патогенами. Треті пішли ще далі і стали практично самодостатніми, все необхідне для життєдіяльності вони отримують від навколишнього середовища.
Всередині людини, як і всередині інших ссавців, живе неймовірно велика кількість бактерій. У наших тілах їх в 10 разів більше, ніж всіх клітин організму разом узятих. Серед них абсолютна більшість - корисні, але парадокс в тому, що їх життєдіяльність, їх присутність всередині нас - це цілком нормальне явище, вони залежать від нас, ми в свою чергу від них і при цьому ознак цієї співпраці ми ніяк не відчуваємо. Інша справа - патогени, шкідливі бактерії, опинившись всередині нас їх присутність одразу стає помітною, а наслідки їх активності можуть стати дуже серйозними.
Корисні бактерії
Існує багато корисних бактерій, зокрема, ґрунтові бактерії, які підвищують родючість ґрунту, бульбочкові бактерії, що продукують азотовмісні органічні сполуки у симбіотичному зв’язку з вищими рослинами.
В організмі дорослої людини за чисельністю переважають корисні бактерії – їх частка становить до 70-80%. Решта припадає на умовно-небезпечні бактерії.
Найвідомішими корисними бактеріями є біфідобактерії та молочнокислі бактерії. Їх найбільше у молочнокислих продуктах – кефірі, йогурті, ряжанці, кисляку.
Біфідобактерії – це бактерії, які пригнічують розмноження гнильних і хвороботворних мікроорганізмів. Потрапляючи в кишечник, вони працюють в якості бар'єру для мікробів і токсинів (наприклад для стафілокока, дріжджових грибів, кишкової палички), крім того, ці бактерії полегшують травлення і забезпечують повноцінне засвоєння іонів кальцію, вітаміну D і заліза.
Лактобактерії – завдяки цим бактеріям виробляють сметану та інші молочнокислі продукти, включаючи процес закваски. Лактобактерії мають здатність виводити з організму шлаки, зупиняти розмноження небезпечної мікрофлори (наприклад, стафілокока, кишкової палички, шигели, протеї та ін.). У процесі життєдіяльності лактобактерії виробляють молочну кислоту, а в кислому середовищі хвороботворні організми не виживають і гинуть.
Цей вид бактерій зміцнює імунітет, регулює обмін речовин, є складовою частиною здорової мікрофлори кишечника.
А́фрика — второй по площади материк после Евразии, омывается Средиземным морем с севера, Красным — с северо-востока, Атлантическим океаном с запада и Индийским океаном с востока, и обоими океанами с юга, с разделением по 20 градусу восточной долготы. Африкой называется также часть света, состоящая из материка Африка и прилегающих островов. Площадь Африки без островов составляет 29,2 млн км², с островами — около 30,3 млн км²[3], покрывая, таким образом, 6 % общей площади поверхности Земли и 20,4 % поверхности суши. На территории Африки расположено 55 государств (включая зависимые территории). Население — 1,38 млрд чел. (9 сентября 2021 года) (18,2 % населения Земли).
Африка
Бактерії з'явилися приблизно 3,5-3,9 млрд років тому, вони були першими живими організмами на нашій планеті. З часом життя розвивалося і ускладнювалося - з'являлися нові, щоразу більш складні форми організмів. Бактерії весь цей час не стояли осторонь, навпаки, вони були найважливішою складовою еволюційного процесу. Саме вони першими виробили нові форми життєзабезпечення, такі як дихання, бродіння, фотосинтез, каталіз... а також знайшли ефективн співіснування практично з кожною живою істотою. Винятком не стала і людина.
Але бактерії - цілий домен організмів, що налічує понад 10 000 видів. Кожен вид унікальний і йшов своїм еволюційним шляхом, як наслідок виробив свої унікальні форми співіснування з іншими організмами. Одні бактерії пішли на тісну взаємовигідну співпрацю з людиною, тваринами та іншими істотами, - їх можна назвати корисними. Інші види навчилися існувати за рахунок інших, використовуючи енергію та ресурси організмів-донорів, - їх прийнято вважати шкідливими або патогенами. Треті пішли ще далі і стали практично самодостатніми, все необхідне для життєдіяльності вони отримують від навколишнього середовища.
Всередині людини, як і всередині інших ссавців, живе неймовірно велика кількість бактерій. У наших тілах їх в 10 разів більше, ніж всіх клітин організму разом узятих. Серед них абсолютна більшість - корисні, але парадокс в тому, що їх життєдіяльність, їх присутність всередині нас - це цілком нормальне явище, вони залежать від нас, ми в свою чергу від них і при цьому ознак цієї співпраці ми ніяк не відчуваємо. Інша справа - патогени, шкідливі бактерії, опинившись всередині нас їх присутність одразу стає помітною, а наслідки їх активності можуть стати дуже серйозними.
Корисні бактеріїІснує багато корисних бактерій, зокрема, ґрунтові бактерії, які підвищують родючість ґрунту, бульбочкові бактерії, що продукують азотовмісні органічні сполуки у симбіотичному зв’язку з вищими рослинами.
В організмі дорослої людини за чисельністю переважають корисні бактерії – їх частка становить до 70-80%. Решта припадає на умовно-небезпечні бактерії.
Найвідомішими корисними бактеріями є біфідобактерії та молочнокислі бактерії. Їх найбільше у молочнокислих продуктах – кефірі, йогурті, ряжанці, кисляку.
Біфідобактерії – це бактерії, які пригнічують розмноження гнильних і хвороботворних мікроорганізмів. Потрапляючи в кишечник, вони працюють в якості бар'єру для мікробів і токсинів (наприклад для стафілокока, дріжджових грибів, кишкової палички), крім того, ці бактерії полегшують травлення і забезпечують повноцінне засвоєння іонів кальцію, вітаміну D і заліза.
Лактобактерії – завдяки цим бактеріям виробляють сметану та інші молочнокислі продукти, включаючи процес закваски. Лактобактерії мають здатність виводити з організму шлаки, зупиняти розмноження небезпечної мікрофлори (наприклад, стафілокока, кишкової палички, шигели, протеї та ін.). У процесі життєдіяльності лактобактерії виробляють молочну кислоту, а в кислому середовищі хвороботворні організми не виживають і гинуть.
Цей вид бактерій зміцнює імунітет, регулює обмін речовин, є складовою частиною здорової мікрофлори кишечника.