1. Велике значення для формування рельєфу Євразії мають зовнішні чинники. У кайнозойську еру загальне підняття суходолу і похолодання клімату Землі призвели до виникнення потужного материкового зледеніння. Центрами його в Євразії були Скандинавський півострів, Північний Урал і Таймир. Звідси льодовик на південь, досягнувши на Східноєвропейській рівнині широти Дніпропетровська.
Рухаючись, льодовик істотно змінював поверхню суходолу. Немов величезний бульдозер, він вирівняв міцні скелі та згладив верхні шари пухких порід, утворюючи водночас глибокі вузькі морські затоки, безліч річкових долин й озерних улоговин тощо. Відшліфовані уламки гірських порід - валуни - виносилися із центрів зледеніння далеко на південь. Там, де льодовик танув, накопичувалися льодовикові відклади. Із суміші валунів, глини й піску утворилися велетенські горби, пасма гір і цілі рівнини. Талі води виносили значні маси піску, вирівнювали поверхню і формували плоскі піщані рівнини - полісся. У деяких центральних областях Азії внаслідок вивітрювання виник дивовижний рельєф «еолових міст». Це форми рельєфу, що нагадують міста й дуже схожі на рукотворні споруди. Проте їхнім творцем, як підказує сама назва, є все ж вітер.
Ресурсообеспеченность можно узнать, если разделить запасы страны на численность населения.
В нашем случае запасы угля в Казахстане 31 300 млн.т., а население 16 009 970 чел.
Это получается, что ресурсообеспеченность страны равна
31 300 000 000:16 009 970=1955 т. на человек
Такую разницу в ресурсообеспечении двух стран можно объяснить тем, что в Казахстане намного меньше населения, а запасов угля намного больше, чем в Китае. Поэтому ресрурсообеспеченность Казахстана углем почти в 2000 раз больше, чем Китая.
Відповідь:
1. Велике значення для формування рельєфу Євразії мають зовнішні чинники. У кайнозойську еру загальне підняття суходолу і похолодання клімату Землі призвели до виникнення потужного материкового зледеніння. Центрами його в Євразії були Скандинавський півострів, Північний Урал і Таймир. Звідси льодовик на південь, досягнувши на Східноєвропейській рівнині широти Дніпропетровська.
Рухаючись, льодовик істотно змінював поверхню суходолу. Немов величезний бульдозер, він вирівняв міцні скелі та згладив верхні шари пухких порід, утворюючи водночас глибокі вузькі морські затоки, безліч річкових долин й озерних улоговин тощо. Відшліфовані уламки гірських порід - валуни - виносилися із центрів зледеніння далеко на південь. Там, де льодовик танув, накопичувалися льодовикові відклади. Із суміші валунів, глини й піску утворилися велетенські горби, пасма гір і цілі рівнини. Талі води виносили значні маси піску, вирівнювали поверхню і формували плоскі піщані рівнини - полісся. У деяких центральних областях Азії внаслідок вивітрювання виник дивовижний рельєф «еолових міст». Це форми рельєфу, що нагадують міста й дуже схожі на рукотворні споруди. Проте їхнім творцем, як підказує сама назва, є все ж вітер.
Пояснення:
Ресурсообеспеченность можно узнать, если разделить запасы страны на численность населения.
В нашем случае запасы угля в Казахстане 31 300 млн.т., а население 16 009 970 чел.
Это получается, что ресурсообеспеченность страны равна
31 300 000 000:16 009 970=1955 т. на человек
Такую разницу в ресурсообеспечении двух стран можно объяснить тем, что в Казахстане намного меньше населения, а запасов угля намного больше, чем в Китае. Поэтому ресрурсообеспеченность Казахстана углем почти в 2000 раз больше, чем Китая.
Объяснение: