Odatda yozuvsiz xaritalar dars va uyga vazifani bajarish sharoitida ma’lum geografik ob’yektni yozuvsiz xaritaga tushirish geografik atlasga qarab amalga oshiriladi. Bilimlar bellashuvi musobaqalarida esa o`quvchidan atlasga qarab emas, balki yoddan ob’yektlarni joylashtirish talab etiladi. ... 2. Xaritadagi barcha yozuvlar mayda, aniq, chiroyli yozilishi kerak. Daryolar oqimi bo`ylab va tog`larning nomlari, ularning yo`nalishi bo`yicha, pasttekisliklar nomi esa parallel chiziqlar bo`ylab yoziladi. Agar geografik ob’yektning nomi xaritaga sig`maydigan bo`lsa, ob’yekt yoniga raqam qo`yiladi va bu raqamning nimani bildirishi xaritaning pastki qismida yoki orqa tomonida yoziladi
• від широти, тобто зменшується від екватора до полюсів (найбільше нагрівається вода в океанах на 20° пн. ш. і 20° пд. ш., у субтропічних, тропічних та субекваторіальних широтах знаходиться область високого тиску, де більшість днів року небо малохмарне, переважає сонячна погода, саме тут верхній шар води товщиною 1 см поглинає 94 % сонячної енергії, що потрапляє на поверхню океану, від поверхні сонячна енергія передається вглиб);
• від розміщення рядом суходолу, влітку температура поверхневого шару води центральних частин океанів нижча, а взимку вища, ніж біля берегів материка (біля узбережжя улітку суходіл віддає частину тепла прилеглим водам, а взимку він охолоджується й охолоджує сусідні водні території);
• від глибини, бо найбільше тепла поглинає верхній шар води (до глибини 200 м температура води змінюється залежно від пори року: улітку вода тепліша, узимку холодніша; на глибині 400-500 м температура води стає постійною й становить майже +2; на глибині 4000 м температура води становить майже 0 °С, а далі знову починає підніматися).
Середня температура води на поверхні Світового океану майже + 17,5 °С, на екваторі вона становить +27 °С, у північній і південній полярних областях вода нагрівається в середньому лише до -0,8 °С (при такій температурі прісна вода замерзає, а солона морська вода ні).
Объяснение:
Odatda yozuvsiz xaritalar dars va uyga vazifani bajarish sharoitida ma’lum geografik ob’yektni yozuvsiz xaritaga tushirish geografik atlasga qarab amalga oshiriladi. Bilimlar bellashuvi musobaqalarida esa o`quvchidan atlasga qarab emas, balki yoddan ob’yektlarni joylashtirish talab etiladi. ... 2. Xaritadagi barcha yozuvlar mayda, aniq, chiroyli yozilishi kerak. Daryolar oqimi bo`ylab va tog`larning nomlari, ularning yo`nalishi bo`yicha, pasttekisliklar nomi esa parallel chiziqlar bo`ylab yoziladi. Agar geografik ob’yektning nomi xaritaga sig`maydigan bo`lsa, ob’yekt yoniga raqam qo`yiladi va bu raqamning nimani bildirishi xaritaning pastki qismida yoki orqa tomonida yoziladi
Відповідь:
Температура прогрівання вод залежить
• від широти, тобто зменшується від екватора до полюсів (найбільше нагрівається вода в океанах на 20° пн. ш. і 20° пд. ш., у субтропічних, тропічних та субекваторіальних широтах знаходиться область високого тиску, де більшість днів року небо малохмарне, переважає сонячна погода, саме тут верхній шар води товщиною 1 см поглинає 94 % сонячної енергії, що потрапляє на поверхню океану, від поверхні сонячна енергія передається вглиб);
• від розміщення рядом суходолу, влітку температура поверхневого шару води центральних частин океанів нижча, а взимку вища, ніж біля берегів материка (біля узбережжя улітку суходіл віддає частину тепла прилеглим водам, а взимку він охолоджується й охолоджує сусідні водні території);
• від глибини, бо найбільше тепла поглинає верхній шар води (до глибини 200 м температура води змінюється залежно від пори року: улітку вода тепліша, узимку холодніша; на глибині 400-500 м температура води стає постійною й становить майже +2; на глибині 4000 м температура води становить майже 0 °С, а далі знову починає підніматися).
Середня температура води на поверхні Світового океану майже + 17,5 °С, на екваторі вона становить +27 °С, у північній і південній полярних областях вода нагрівається в середньому лише до -0,8 °С (при такій температурі прісна вода замерзає, а солона морська вода ні).