В результаті економічної міграції між Бельгією, Нідерландами та Німеччиною; Францією та Німеччиною; Францією та Швейцарією; Німеччиною та Люксембургом в Європі сформувалися «транскордонні райони». В їхніх межах щоденно спрямовані потоки трудових та культурно0побутових переміщень людей крізь кордони сусідніх держав. Це ілюструє прояв яких міграцій населення за їхньою тривалістю?

А) сезонних              
Б) маятникових               
В) вахтових                   
Г) транзитних

​

1. Материки (континенты) — самые крупные участки суши. Материков шесть: Евразия, Африка, Северная Америка, Южная Америка, Антарктида и Австралия.
Части света — регионы суши, включающие материки или их крупные части вместе с близлежащими островами. Обычно выделяют шесть частей света: Австралию; Азию; Америку; Антарктиду; Африку; Европу.
Мировой океан — основная часть гидросферы, непрерывная, но не сплошная водная оболочка Земли, окружающая материки и острова, и отличающаяся общностью солевого состава. Континенты и большие архипелаги разделяют мировой океан на четыре большие части (океаны):
Атлантический океан
Индийский океан
Тихий океан
Северный Ледовитый океан
В 2000 году Международная гидрографическая организация выделила пятый:
Южный океан
3. Африка обладает крупными запасами железных, марганцевых руд, хромитов, бокситов, меди, кобальта, фосфоритов, олова, сурьмы, лития, урана, асбеста, золота, платины и платиноидов, алмазов. В рельефе преобладают равнины и плоскогорья, низменности занимают лишь 9,8% площади, главным образом вдоль прибрежных окраин
На северо-западе расположены Атласские горы, в Сахаре — нагорья Ахаггар и Тибести. На востоке — Эфиопское нагорье, к югу от него Восточно-африканское плоскогорье, где находится вулкан Килиманджаро (5895 м) — высочайшая точка материка. На юге расположены Капские и Драконовы горы. Самая низкая точка (157 метров ниже уровня Мирового океана) расположена в Джибути, это солёное озеро Ассаль. Самой глубокой пещерой является Ану-Иффлис, расположенная на севере Алжира в горах Тель-Атлас.
3. Полуостров — часть суши, с трёх сторон омываемая водой (морем, озером, рекой), а четвёртой примыкающая к материку, острову.
Полуостровамна карте мира ⬇️

ОСОБЛИВОСТІ ВИРОБНИЧОГО ПРОЦЕСУ ТА ЧИННИКИ РОЗМІЩЕННЯ. Виробництво тканин, одягу, взуття є чи не найдавнішими видами промислової діяльності людини. Вони належать до легкої промисловості, яка виготовляє товари народного споживання і охоплює: текстильне (тканин та інших текстильних матеріалів), швейне (одягу), хутрове, взуттєве, галантерейне (споживчих товарів: валіз, сумок, ременів тощо) виробництва.
Текстильну промисловість поділяють на кілька складових частин залежно від використаної сировини та отримання готової продукції. Сировина може бути природного походження — рослинного (бавовник, льон, коноплі, джут, кенаф, рамі — китайська кропива), тваринного (вовна, шовкова нитка з коконів гусіні метелика-шовкопряда) або хімічного виробництва (штучні й синтетичні волокна). Кінцевою продукцією текстильної промисловості є тканини, трикотаж і неткані матеріали. Тканини отримують ткацьким — шляхом переплетення ниток на спеціальному ткацькому верстаті. Натомість трикотаж (полотно й готові вироби — панчохи, шкарпетки, рукавиці, спідній і верхній одяг) отримують з’єднанням ниток у петлі. Тканини і трикотаж можуть бути однорідними (виготовленими з волокон і ниток одного виду — бавовняних, лляних, шовкових, вовняних чи хімічних) і змішаними (наприклад, із суміші бавовняного і синтетичного волокна). Неткані матеріали зовні можуть нагадувати тканини чи трикотажне полотно, але для їх виробництва використовують інші технології (наприклад склеювання, зв’язування , пресування вихідної сировини тощо). Їх широко застосовують у побуті та виробництві.