Природный комплекс (природная геосистема, географический комплекс, природный территориальный комплекс) - закономерное пространственное сочетание природных компонентов, образующих целостные системы разных уровней (от географической оболочки до фации); одно из основных понятий физической географии. Обычно включает участок земной коры с присущим ему рельефом, относящиеся к нему поверхностные и подземные воды, приземный слой атмосферы, почвы, сообщества организмов. Между отдельными природными территориальными комплексами и их компонентами осуществляется обмен вещества и энергии.
1.Василь Назарович Каразін (народився 1773 р. в с. Кручик Богодухівського району Харківської обл., помер 1842 р. в Миколаєві). Він першим став розглядати метеорологію як науку, розробив проект організації метеорологічної мережі в Російській імперії, організував регулярн за зміною атмосферних явищ у Харкові, висловив думку про вплив лісонасаджень на клімат, вивчав географію населення Слобідської України. Завдяки зусиллям В.Н. Каразіна в Харкові був заснований у 1805 р. університет.
2.Василь Васильович Докучаєв (1846 р., с. Милюково на Смоленщині, Росія — 1903 р., Петербург). Упродовж тривалого часу (1888-1894 рр.) він очолював експедицію, яка вивчала ґрунти, рослинність та геологічну будову Полтавщини, склав оригінальну карту ґрунтів цього регіону, дав комплексну фізико-географічну характеристику причорноморських степів.
3.Павло Платонович Чубинський (1839 р., Бориспіль на Київщині — 1884 р., Петербург)П. П. Чубинський очолив експедицію Російського географічного товариства, яка вивчала етнографію і статистику України, Білорусі, Молдови. На основі узагальнення зібраного матеріалу в 1872-1878 рр. опублікував фундаментальне дослідження у семи книгах «Праці етнографічно-статистичної експедиції в Західно-Руський край».Степан
4.Львович Рудницький (1877 р., Перемишль, тепер Польща — 1937 р., Соловки, Росія).
Підготував і видав шкільні підручники з географії. Автор наукових праць з фізичної та економічної географії України, багатьох настінних карт України та карт півкуль українською мовою. У 1933 р. репресований.
5.Микола Ізмаїлович Дмитрієв (1886 р., с. Улянівка на Сумщині — 1957 р., Харків). Понад 40 років працював у Харківському університеті, у 1943-1957 рр. завідував кафедрою фізичної географії. Одночасно проводив дослідження в Українському науково-дослідному інституті географії і картографії, відомий фахівець з рельєфу.
6.Максим Мартинович Паламарчук (1916 р., с. Воробіївка Хмельницької обл. — 2000 р., Київ) — економгеограф та економіст, академік Національної академії наук України. Працював у вузах країни, наукових установах Академії наук України. Автор наукових праць з економіки промисловості, сільського господарства, а також підручника з географії України для 9 класу загальноосвітньої школи та посібників з економічної географії України.
1.Василь Назарович Каразін (народився 1773 р. в с. Кручик Богодухівського району Харківської обл., помер 1842 р. в Миколаєві). Він першим став розглядати метеорологію як науку, розробив проект організації метеорологічної мережі в Російській імперії, організував регулярн за зміною атмосферних явищ у Харкові, висловив думку про вплив лісонасаджень на клімат, вивчав географію населення Слобідської України. Завдяки зусиллям В.Н. Каразіна в Харкові був заснований у 1805 р. університет.
2.Василь Васильович Докучаєв (1846 р., с. Милюково на Смоленщині, Росія — 1903 р., Петербург). Упродовж тривалого часу (1888-1894 рр.) він очолював експедицію, яка вивчала ґрунти, рослинність та геологічну будову Полтавщини, склав оригінальну карту ґрунтів цього регіону, дав комплексну фізико-географічну характеристику причорноморських степів.
3.Павло Платонович Чубинський (1839 р., Бориспіль на Київщині — 1884 р., Петербург)П. П. Чубинський очолив експедицію Російського географічного товариства, яка вивчала етнографію і статистику України, Білорусі, Молдови. На основі узагальнення зібраного матеріалу в 1872-1878 рр. опублікував фундаментальне дослідження у семи книгах «Праці етнографічно-статистичної експедиції в Західно-Руський край».Степан
4.Львович Рудницький (1877 р., Перемишль, тепер Польща — 1937 р., Соловки, Росія).
Підготував і видав шкільні підручники з географії. Автор наукових праць з фізичної та економічної географії України, багатьох настінних карт України та карт півкуль українською мовою. У 1933 р. репресований.
5.Микола Ізмаїлович Дмитрієв (1886 р., с. Улянівка на Сумщині — 1957 р., Харків). Понад 40 років працював у Харківському університеті, у 1943-1957 рр. завідував кафедрою фізичної географії. Одночасно проводив дослідження в Українському науково-дослідному інституті географії і картографії, відомий фахівець з рельєфу.
6.Максим Мартинович Паламарчук (1916 р., с. Воробіївка Хмельницької обл. — 2000 р., Київ) — економгеограф та економіст, академік Національної академії наук України. Працював у вузах країни, наукових установах Академії наук України. Автор наукових праць з економіки промисловості, сільського господарства, а також підручника з географії України для 9 класу загальноосвітньої школи та посібників з економічної географії України.
Досить ?