Выполнить исследовательский проект (взять 50-ю параллель в Евразии по направлению с запада на восток и описать увиденные природные зоны, страны, уникальные природные объекты). Работать с картами Евразии в атласе.
Амазонка збирає води з площі у 7180 тис.км2. Більша частина басейну Амазонки належить Бразилії.
Ріка приймає близько 500 приток, багато з яких - величезні ріки: близько 20 приток мають протяжність понад 1,5 тис. км. Найбільші праві притоки Укаялі, Журна, Мадейра, Тапажос, Шингу; лiвi-Iса, Япура, Ріу-Негру. Впадаючи, одна за іншою, багатоводні притоки швидко збільшують ширину річки; після злиття з Укаялі Амазонка має ширину близько 1,5 км, в середній течії - до 5 км, перед гирлом - від 80-до 150 км. Перед впадінням в Атлантичний океан русло Амазонки розбивається між великими островами на рукави, утворюючи воронкоподібні гирла.
Режим Амазонки доволі складний. Праві притоки, які розташовані в Південній півкулі, і ліві у Північній півкулі, в результаті різночасового випадання У їхні басейни дощів, мають паводки в протилежні пори року: праві притоки - з жовтня по березень (літо Південної півкулі), ліві - з квітня по жовтень (літо Північної півкулі). У зв'язку з цим Амазонка повноводна впродовж року і сезонні коливання рiвня води у значній мірі згладжені. Найбільше підвищення рівня відбувається у квітні-липні, повінь триває понад 120 днів. В цей час вода виходить з низьких берегів і затоплює ліси у широкій долині річки.Найнижчий рівень води у річц ігається в серпні-вересні.
Пересічна витрата води у нижній течії 120 тис м3/сек., величина річного стоку - 3800 KM3.
Амазонка та її притоки багаті на органічну живність. Багато рослинних та тваринних організмів вирізняються великими розмірами. У водах Амазонки росте найбільша водяна рослина Вікторія -
, живуть каймани, прісноводні дельфіни, ламантини, водосвинКИ
Длина реки: 4 700 км., от слияния притоков — 4380 км.
Площадь бассейна водосбора: 2 970 000 кв. км.
Средняя глубина: 12 м, масимальная глубина — 48 м.
Где протекает: Река Парана берет начало в месте слияния рек Риу-Гранди и Паранаиба в южной части Бразильского плоскогорья. Исток Паранаиба находится в горах Серра-да-Канастра, а Риу-Гранди в горах Серра-да-Мантикейра. От истока Парана течение реки имеет преимущественно юго-западное направление. Русло реки в верхнем течении порожистое, втречаются даже водопады. Это вызвано прохождением через лавовое плато. Водопад Игуасу, один из красивейших водопадов мира, расположен на одноименной левой притоке Параны. Проходя через лавовое плато река выходит на Лаплатскую низменность, по которой уже спокойно течет до самого устья. В этой ее части находится одна из крупнейших заболоченных территорий в мире – водно-болотные угодья Ибера. Ибера уступает по площади только болотам Пантанала в бассейне реки Парагвай, главной притоке Параны.
Река впадает в залив Ла-Плата Атлантического океана недалеко от города Буэнос-Айреса. До города Росарио в нижнем течении осуществляется морское судоходство. В среднем течении река образует часть естественной границы между Парагваем и Аргентиной. Ниже — является западной границей низменного района аргентинского Междуречья.
После впадения реки Парагвай, Парана меняет направление течения и поворачивает на юг. В этом участке ее ширина доходит до 2 км. При этом, река делится на большое количество рукавов и проток. Ниже по течению от города Дьяманте, река выходит на равнинные пампасы и расширяется еще больше, до 50 км.
У города Росарио, река делает последний поворот на юго-восток. Перед впадением в Атлантический океан Парана делится на множество рукавов, образуя дельту длиной в 130 км и максимальной шириной — 65 км. Здесь же происходит слияние с рекой Уругвай, после которого Парана впадает в залив Ла-Плата Атлантического океана, образуя при этом мелководный эстуарий. В затоке Ла-Плата находится столица Аргентины Буэнос-Айрес и столица Уругвая Монтевидео.
Амазонка збирає води з площі у 7180 тис.км2. Більша частина басейну Амазонки належить Бразилії.
Ріка приймає близько 500 приток, багато з яких - величезні ріки: близько 20 приток мають протяжність понад 1,5 тис. км. Найбільші праві притоки Укаялі, Журна, Мадейра, Тапажос, Шингу; лiвi-Iса, Япура, Ріу-Негру. Впадаючи, одна за іншою, багатоводні притоки швидко збільшують ширину річки; після злиття з Укаялі Амазонка має ширину близько 1,5 км, в середній течії - до 5 км, перед гирлом - від 80-до 150 км. Перед впадінням в Атлантичний океан русло Амазонки розбивається між великими островами на рукави, утворюючи воронкоподібні гирла.
Режим Амазонки доволі складний. Праві притоки, які розташовані в Південній півкулі, і ліві у Північній півкулі, в результаті різночасового випадання У їхні басейни дощів, мають паводки в протилежні пори року: праві притоки - з жовтня по березень (літо Південної півкулі), ліві - з квітня по жовтень (літо Північної півкулі). У зв'язку з цим Амазонка повноводна впродовж року і сезонні коливання рiвня води у значній мірі згладжені. Найбільше підвищення рівня відбувається у квітні-липні, повінь триває понад 120 днів. В цей час вода виходить з низьких берегів і затоплює ліси у широкій долині річки.Найнижчий рівень води у річц ігається в серпні-вересні.
Пересічна витрата води у нижній течії 120 тис м3/сек., величина річного стоку - 3800 KM3.
Амазонка та її притоки багаті на органічну живність. Багато рослинних та тваринних організмів вирізняються великими розмірами. У водах Амазонки росте найбільша водяна рослина Вікторія -
, живуть каймани, прісноводні дельфіни, ламантини, водосвинКИ
Объяснение:
Длина реки: 4 700 км., от слияния притоков — 4380 км.
Площадь бассейна водосбора: 2 970 000 кв. км.
Средняя глубина: 12 м, масимальная глубина — 48 м.
Где протекает: Река Парана берет начало в месте слияния рек Риу-Гранди и Паранаиба в южной части Бразильского плоскогорья. Исток Паранаиба находится в горах Серра-да-Канастра, а Риу-Гранди в горах Серра-да-Мантикейра. От истока Парана течение реки имеет преимущественно юго-западное направление. Русло реки в верхнем течении порожистое, втречаются даже водопады. Это вызвано прохождением через лавовое плато. Водопад Игуасу, один из красивейших водопадов мира, расположен на одноименной левой притоке Параны. Проходя через лавовое плато река выходит на Лаплатскую низменность, по которой уже спокойно течет до самого устья. В этой ее части находится одна из крупнейших заболоченных территорий в мире – водно-болотные угодья Ибера. Ибера уступает по площади только болотам Пантанала в бассейне реки Парагвай, главной притоке Параны.
Река впадает в залив Ла-Плата Атлантического океана недалеко от города Буэнос-Айреса. До города Росарио в нижнем течении осуществляется морское судоходство. В среднем течении река образует часть естественной границы между Парагваем и Аргентиной. Ниже — является западной границей низменного района аргентинского Междуречья.
После впадения реки Парагвай, Парана меняет направление течения и поворачивает на юг. В этом участке ее ширина доходит до 2 км. При этом, река делится на большое количество рукавов и проток. Ниже по течению от города Дьяманте, река выходит на равнинные пампасы и расширяется еще больше, до 50 км.
У города Росарио, река делает последний поворот на юго-восток. Перед впадением в Атлантический океан Парана делится на множество рукавов, образуя дельту длиной в 130 км и максимальной шириной — 65 км. Здесь же происходит слияние с рекой Уругвай, после которого Парана впадает в залив Ла-Плата Атлантического океана, образуя при этом мелководный эстуарий. В затоке Ла-Плата находится столица Аргентины Буэнос-Айрес и столица Уругвая Монтевидео.