Як називають процес зростання частки міського населення та поширення міського життя *
Міська агломерація
Субурбанізація
Урбанізація
Відтворення населення
Як називаються скупчення населених пунктів , між якими існують тісні зв’язки та відбуваються маятникові міграції? *
Субурбанізація
Мегаполіс
Агломерація
Урбанізація
Різниця між кількістю осіб, які прибули на будь-яку територію, і кількістю осіб, які вибули звідти за один і той самий проміжок часу *
Еміграція
Природний приріст населення
Зовнішні міграції
Сальдо міграцій
Виберіть людину, яка належить до трудових ресурсів *

жінка 40 років, інвалід І групи
чоловік 25-ти років, тимчасово не працює
школяр 15-ти років
пенсіонер
Який мегалополіс знаходиться у Європі? *
Рейнський
Приозерний
Сан-Сан
Токайдо
Виберіть ТРИ країни з найбільшою українською діаспорою *

Канада
Білорусь
Росія
Польща
Казахстан
США
Який демографічний процес характерний для багатьох країн Центральної та Східної Європи, у тому числі для України? *
демографічний вибух
депопуляція
збільшення частки чоловічого населення
скорочення середньої тривалості життя
Виберіть ТРИ світові релігії *

будизм
іслам
християнство
православ’я
католицизм
Виберіть етнічні групи, які є в Україні *
ханти
гуцули
бойки
лемки
чукчі
мокша
Вкажіть частину світу з найбільшою кількістю населення *
Африка
Америка
Європа
Азія
Вкажіть міста-куроти України (3) *
Камянець-Подільський
Трускавець
Кривий Ріг
Хмільник
Рівне
Миргород
Переяслав-Хмельницький
Яким буде природний приріст у місті М., якщо за рік народилося 250 тис., а померло - 300 тис.? *
- 50 тис. осіб
550 тис. осіб
50 тис. осіб
- 550 тис. осіб

Аральское море до усыхания являлось четвёртым по площади озером в мире после Каспийского моря, Верхнего озера (Северная Америка) и озера Виктория (Африка). Деградация Аральского моря началась в 1960-х, когда бо́льшая часть стока Сырдарьи и Амударьи стала через систему каналов забираться на орошение и хозяйственные нужды Туркмении, Узбекистана и южного Казахстана. В результате море значительно отступило от своего берега, и обнажилось дно, покрытое морскими солями с примесью пестицидов и других химикатов.

С 1960 по 2007 год Арал уже потерял на испарение около 1000 км³ воды. В 1989 году море распалось на два изолированных водоёма — Северное (Малое) и Южное (Большое). На 2003 год площадь поверхности Аральского моря составляла около четверти первоначальной, а объём воды — около 10 %. К началу 2000-х абсолютный уровень воды в море снизился до отметки 31 м, что на 22 м ниже исходного уровня, наблюдавшегося в конце 1950-х.

2011 год по сравнению с 2010 годом для бассейна Аральского моря выдался засушливым, дельта Амударьи пересохла и все три южных сегмента Большого Аральского моря (и особенно восточный водоем) также значительно уменьшились в размерах. Отрезанное от Большого Аральского моря дамбой, Малое Аральское море является более стабильным, но в 2011 году и его площадь также сократилась по сравнению с 2010 годом[1].

В 2012 году площадь Аральского моря сильно изменялась в зависимости от сезонов: так, летом Восточный Арал сильно увеличился в площади, а осенью вновь обмелел.[источник не указан 823 дня]

В августе 2014 года восточная часть Большого Арала полностью высохла[2][3][4] [5]. Однако в последующие годы она вновь наполнилась водой, хотя её уровень (и площадь зеркала) значительно снижаются от весны к лету. [6] [7] Наиболее высокие значения уровня и площади восточного Большого Арала отмечены летом 2017 года; судя по снимкам, вода стала поступать не только из Сырдарьи, но и из Амударьи.

Известно, что скорость ветра возрастает при увеличении разницы между высоким и низким давлением. В таком случае, для того, чтобы определить между какими двумя точками она будет ниже, следует найти наименьшую разницу давления.

Для каждого из предложенных вариантов получим:

1) 775 - 770 = 5 мм рт. ст.

2) 770 - 745 = 25 мм рт. ст.

3) 760 - 750 = 10 мм рт. ст.

Из вычисления видим, что наименьшая разница давления будет в первом случае, поэтому можем сделать вывод, что самая низкая скорость ветра будет между точками А и Б при давлении, равном 775 и 770 мм рт. ст. соответственно.