Найбільш вразливою зоною спілкування для людини може виявитися будь-яка, якщо в ній виникли якісь проблеми. Крім того, вразливість також розуміється по-різному. Вона може бути пов’язана з психологічним та фізичним дискомфортом, який відчуває людина, спілкуючись в певній зоні. А може – з емоційним болем, який нам здатні завдати люди в кожній із зон.
Я хочу розібрати проблему вразливості зон спілкування саме з останнього боку. У кожній із зон іноді виникають болючі ситуації, проте вони по-різному чіпляють нас. Образа на близьку людину чи зрада друга, наприклад, у тисячу раз болючіша, ніж випадкова сварка в магазині з незнайомою людиною чи плітки, що їх розпускають малознайомі бабусі біля під’їзду. Згадаємо головну героїню однойменної повісті Л. Костенко «Маруся Чурай». Її звинуватили у вбивстві, яке вона не коїла, та Маруся ніяк не реагувала на слова чужих для неї людей, на те, що її ганьбили та називали вбивцею. Їй було байдуже, адже її просто шокували, розбили їй серце зрада та смерть коханого Гриця.
З іншого боку, для людей публічних – акторів, політиків – найбільш вразливою може виявитися суспільна зона спілкування. Звинувачення в ганебних вчинках, осоромлення на якихось заходах, плітки у пресі можуть коштувати їм кар’єри, слави та симпатії людей. А для таких людей це дуже важливо, бо становить трохи не найважливішу частину їхнього життя. Згадаємо долі видатного та улюбленого для мільйонів актора Джоні Деппа, звинуваченого в домашньому насильстві, та екс-президента США Білла Клінтона, спійманого на романі з секретаркою. Після розголошення цієї інформації президент пішов у відставку, а з Дж. Деппом розірвали контракти усі кіностудії.
Отже наведені аргументи та приклади наштовхують нас на висновок, що найбільш вразливою зоною для кожного є та, від спілкування в якій він найбільше залежить. Для більшості звичайних людей це будуть інтимна та с особиста зони, а для публічних людей – суспільна.
Для развития отдельных отраслей промышленности (например, черной металлургии) очень важной оказывается комплексность природных ресурсов - расположение необходимого набора полезных ископаемых в одном месте или недалеко друг от друга (уголь и железная руда: северо-восточные провинции Китая, Приозерье в США, на Урале в России, в штате Бихар на северо-востоке Индии и т.п.).
Для хозяйственного освоения наиболее выгодны территориальные сочетания (скопления) полезных ископаемых (ТСРП), которые облегчают комплексную переработку сырья, формирование крупных территориально-производственных комплексов.
В настоящее время поиски полезных ископаемых идут по двум главным направлениям: "вглубь" и "вширь".
Направление "вглубь" характерно для зарубежной Европы, для европейской части России, для Украины, США, где многие месторождения и бассейны, находящиеся в верхних слоях земной коры, уже сильно выработаны. В них происходит ухудшение горно-геологических условий добычи, возрастает глубина разработок.
Направление "вширь" преобладает в азиатской части России, Канаде, Австралии, Бразилии, где освоение минеральных ресурсов началось относительно недавно. Горно-геологические условия добычи здесь, как правило, более благоприятны, глубина разработок сравнительно невелика.
Усилия промышленно развитых стран, предпринявших решительные шаги по преодолению ресурсного кризиса 70-ых годов, привели к активизации геологоразведочных работ в отдаленных и труднодоступных районах, ранее исключенных их хозяйственной жизни, внедрению ресурсосберегающих технологий и методов использования вторичного сырья, снижению материалоемкости продукции, использованию альтернативных источников энергии. Это привело к изменению господствовавших ранее мнений о скором исчерпании минеральных ресурсов.
Зачастую увеличение добычи полезных ископаемых ведет к обострению экологических проблем - по оценки ученых только 10% сырья, извлекаемое из недр, превращается в готовую продукцию, остальные 90% - это отходы, загрязняющие биосферу и уничтожающие естественные ландшафты.
Поэтому комплексное и рациональное использование минеральных ресурсов является одним из важнейших направлений экономической политики.
может ты искал/а именно это во не так поставил/а))
Найбільш вразливою зоною спілкування для людини може виявитися будь-яка, якщо в ній виникли якісь проблеми. Крім того, вразливість також розуміється по-різному. Вона може бути пов’язана з психологічним та фізичним дискомфортом, який відчуває людина, спілкуючись в певній зоні. А може – з емоційним болем, який нам здатні завдати люди в кожній із зон.
Я хочу розібрати проблему вразливості зон спілкування саме з останнього боку. У кожній із зон іноді виникають болючі ситуації, проте вони по-різному чіпляють нас. Образа на близьку людину чи зрада друга, наприклад, у тисячу раз болючіша, ніж випадкова сварка в магазині з незнайомою людиною чи плітки, що їх розпускають малознайомі бабусі біля під’їзду. Згадаємо головну героїню однойменної повісті Л. Костенко «Маруся Чурай». Її звинуватили у вбивстві, яке вона не коїла, та Маруся ніяк не реагувала на слова чужих для неї людей, на те, що її ганьбили та називали вбивцею. Їй було байдуже, адже її просто шокували, розбили їй серце зрада та смерть коханого Гриця.
З іншого боку, для людей публічних – акторів, політиків – найбільш вразливою може виявитися суспільна зона спілкування. Звинувачення в ганебних вчинках, осоромлення на якихось заходах, плітки у пресі можуть коштувати їм кар’єри, слави та симпатії людей. А для таких людей це дуже важливо, бо становить трохи не найважливішу частину їхнього життя. Згадаємо долі видатного та улюбленого для мільйонів актора Джоні Деппа, звинуваченого в домашньому насильстві, та екс-президента США Білла Клінтона, спійманого на романі з секретаркою. Після розголошення цієї інформації президент пішов у відставку, а з Дж. Деппом розірвали контракти усі кіностудії.
Отже наведені аргументи та приклади наштовхують нас на висновок, що найбільш вразливою зоною для кожного є та, від спілкування в якій він найбільше залежить. Для більшості звичайних людей це будуть інтимна та с особиста зони, а для публічних людей – суспільна.
Объяснение:
взято з інтернета
ПРОБЛЕМЫ В ОСВОЕНИИ ПРИРОДНЫХ РЕСУРСОВ
Для развития отдельных отраслей промышленности (например, черной металлургии) очень важной оказывается комплексность природных ресурсов - расположение необходимого набора полезных ископаемых в одном месте или недалеко друг от друга (уголь и железная руда: северо-восточные провинции Китая, Приозерье в США, на Урале в России, в штате Бихар на северо-востоке Индии и т.п.).
Для хозяйственного освоения наиболее выгодны территориальные сочетания (скопления) полезных ископаемых (ТСРП), которые облегчают комплексную переработку сырья, формирование крупных территориально-производственных комплексов.
В настоящее время поиски полезных ископаемых идут по двум главным направлениям: "вглубь" и "вширь".
Направление "вглубь" характерно для зарубежной Европы, для европейской части России, для Украины, США, где многие месторождения и бассейны, находящиеся в верхних слоях земной коры, уже сильно выработаны. В них происходит ухудшение горно-геологических условий добычи, возрастает глубина разработок.
Направление "вширь" преобладает в азиатской части России, Канаде, Австралии, Бразилии, где освоение минеральных ресурсов началось относительно недавно. Горно-геологические условия добычи здесь, как правило, более благоприятны, глубина разработок сравнительно невелика.
Усилия промышленно развитых стран, предпринявших решительные шаги по преодолению ресурсного кризиса 70-ых годов, привели к активизации геологоразведочных работ в отдаленных и труднодоступных районах, ранее исключенных их хозяйственной жизни, внедрению ресурсосберегающих технологий и методов использования вторичного сырья, снижению материалоемкости продукции, использованию альтернативных источников энергии. Это привело к изменению господствовавших ранее мнений о скором исчерпании минеральных ресурсов.
Зачастую увеличение добычи полезных ископаемых ведет к обострению экологических проблем - по оценки ученых только 10% сырья, извлекаемое из недр, превращается в готовую продукцию, остальные 90% - это отходы, загрязняющие биосферу и уничтожающие естественные ландшафты.
Поэтому комплексное и рациональное использование минеральных ресурсов является одним из важнейших направлений экономической политики.
может ты искал/а именно это во не так поставил/а))