2. 36° ю.ш. 150° в.д. Новый Южный Уэльс, Австралия.
3. 38° с.ш. 123° з.д. Пойнт-Рейес-Нешнел-Сишор, округ Марин, Калифорния, Соединённые Штаты Америки.
Задание 2
1. Оттава. Координаты: 45° с.ш. 76° з.д.
2. Джакарта. Координаты: 6° ю.ш. 107° в.д.
3. Багдад. Координаты: 33° с.ш. 44° в.д.
Задание 3
1. Канада (9 984 670 км²).
2. Индия (3 287 263 км²).
3. Ливия (1 759 540 км²).
4. Мадагаскар (587 040 км²).
5. Италия (301 340 км²).
Задание 4
Первый признак. Площадь. Площадь Турции 780 580 км². Площадь Чили 756 950 км². По площади Турция больше. В списке стран мира по площади Турция занимает 36 место, а Чили 37 место.
Второй признак. В каких из четырёх полушарий находятся. Турция находится в Северном и Восточном полушариях, а Чили находится в Южном и Западном полушариях.
Третий признак. Пересекают ли страны основные параллели и какие? Да, через территорию Чили проходит тропик Козерога. Через Турцию основные параллели не проходят.
Четвёртый признак. Как страны находятся относительно экватора: севернее или южнее? Турция находится севернее экватора. Чили находится южнее экватора.
Пятый признак. Как страны находятся относительно нулевого меридиана: восточнее или западнее. Турция находится восточнее нулевого меридиана. Чили находится западнее нулевого меридиана.
Шестой признак. Какие границы имеют: морские или сухопутные? У Турции есть и сухопутные, и морские границы. Турция граничит с несколькими государствами. На юге имеет границу с Сирией и Ираком, с Ираном, Грузией, Азербайджаном и Арменией граничит на востоке, а также с Болгарией и Грецией на западе. Самой большой по протяжённости является граница с Сирией, а самая маленькая с Азербайджаном. По морю она граничит с Россией, Украиной, Румынией через Чёрное море и Кипром через Средиземное море.
У Чили только сухопутные границы. Сухопутные границы у Чили с тремя странами - на севере с Перу, на востоке с Боливией и Аргентиной.
Задание 5
Россия имеет сухопутную границу со следующими странами:
Напевне, найбільш поширена гірська порода у всій Вселенній – це лід. Марс, Юпітер, Сатурн мають у складі великі маси льоду, а деякі супутники планети складені ним майже цілком. Не є виключенням і наша Земля: більше однієї десятої земної суші зайнято "вічними" льодами, і п’ята частина всієї поверхні планети цілорічно знаходиться під снігом.
Сніги і льоди представляють собою невід’ємну частину земних ландшафтів. Вони відіграють важливу роль в еволюції землі і, являючись продуктом клімату, самі завжди вказують існуючий вплив на клімат.
Сучасне зледеніння охоплює ряд гірських країн і рівнин в обох півкулях і займає площу 16,2 млн. кв. км. Це переважно материкове зледеніння (Антарктида – 13,9 млн. кв. км, Гренландія – 1,7 млн. кв. км), площа льодовиків гірських країн незначна.
Льодовик – це маса фірну і льоду, що утворюється шляхом тривалого нагромадження і перетворення твердих атмосферних опадів та який володіє власним рухом. Льодовикам властиві пластичні деформації і вони рухаються під впливом гравітації вниз. Льодовики руйнують гірські породи, переносять, шліфують і відкладають їх в іншому місці.
Чисельність льодовиків, що об’єднані загальними зв’язками з навколишнім середовищем і з внутрішніми взаємозв’язками і властивістю, утворюють зледеніння, або льодовикову систему.
Льодовики регулюють температуру повітря, солоність Світового океану, стік гірських рік та ін.
Скупчення снігу і льоду знайомі мільйонам людей. В холодний час року великі території суші покриваються білим саваном снігу, а водойми – панциром льоду. З приходом весни сніжно-льодова оболонка нашої планети поступово зменшується в розмірах і на рівнинах помірних широт зникає на ціле літо. Зате в високих горах і полярних районах маси снігу і льоду можуть існувати постійно завдяки суворим кліматичним умовам.
До життя у вічних снігах і льодах змогли пристосуватися лише окремі небагаточисленні групи людей. Тому можна контрактувати, що протягом багатьох століть людству приходилось мало стикатися з льодовою стихією. Тим не менше, цей незвіданий світ завжди приваблював людей, бажаючих випробувати свої сили і мужність.
В сучасну епоху контакти з світом снігу і льоду розширюються. В результаті загострення глобальних ресурсних і екололгічних проблем кардинально змінюють оцінки територій.
У полярних широтах на рівні моря, а в помірних та жарких поясах у середніх та верхніх кулях тропосфери волога в атмосфері знаходиться переважливо у твердій фазі. Атмосферні опади тут випадають у вигляді снігу, який, якщо є умови (материки і острови в полярних широтах, високі гори - у помірних і тропічних), зберігається цілий рік, накопичується та переходить в кригу. Так на Землі формується сфера вічних снігів і криги, яка отримала назву хіоносфери (грец. хіонос - сніг). Вперше її виділив М. В. Ломоносов під назвою морозної атмосфери.
Задание 1
1. 43° с.ш. 132° в.д. Уссурийский залив, Приморский край, Россия.
2. 36° ю.ш. 150° в.д. Новый Южный Уэльс, Австралия.
3. 38° с.ш. 123° з.д. Пойнт-Рейес-Нешнел-Сишор, округ Марин, Калифорния, Соединённые Штаты Америки.
Задание 2
1. Оттава. Координаты: 45° с.ш. 76° з.д.
2. Джакарта. Координаты: 6° ю.ш. 107° в.д.
3. Багдад. Координаты: 33° с.ш. 44° в.д.
Задание 3
1. Канада (9 984 670 км²).
2. Индия (3 287 263 км²).
3. Ливия (1 759 540 км²).
4. Мадагаскар (587 040 км²).
5. Италия (301 340 км²).
Задание 4
Первый признак. Площадь. Площадь Турции 780 580 км². Площадь Чили 756 950 км². По площади Турция больше. В списке стран мира по площади Турция занимает 36 место, а Чили 37 место.
Второй признак. В каких из четырёх полушарий находятся. Турция находится в Северном и Восточном полушариях, а Чили находится в Южном и Западном полушариях.
Третий признак. Пересекают ли страны основные параллели и какие? Да, через территорию Чили проходит тропик Козерога. Через Турцию основные параллели не проходят.
Четвёртый признак. Как страны находятся относительно экватора: севернее или южнее? Турция находится севернее экватора. Чили находится южнее экватора.
Пятый признак. Как страны находятся относительно нулевого меридиана: восточнее или западнее. Турция находится восточнее нулевого меридиана. Чили находится западнее нулевого меридиана.
Шестой признак. Какие границы имеют: морские или сухопутные? У Турции есть и сухопутные, и морские границы. Турция граничит с несколькими государствами. На юге имеет границу с Сирией и Ираком, с Ираном, Грузией, Азербайджаном и Арменией граничит на востоке, а также с Болгарией и Грецией на западе. Самой большой по протяжённости является граница с Сирией, а самая маленькая с Азербайджаном. По морю она граничит с Россией, Украиной, Румынией через Чёрное море и Кипром через Средиземное море.
У Чили только сухопутные границы. Сухопутные границы у Чили с тремя странами - на севере с Перу, на востоке с Боливией и Аргентиной.
Задание 5
Россия имеет сухопутную границу со следующими странами:
1. Норвегия. Столица: Осло.
2. Финляндия. Столица: Хельсинки.
3. Латвия. Столица: Рига.
4. Литва. Столица: Вильнюс.
5. Эстония. Столица: Таллин.
6. Польша. Столица: Варшава.
7. Белоруссия. Столица: Минск.
8. Украина. Столица: Киев.
9. Грузия. Столица Тбилиси.
10. Азербайджан. Столица: Баку.
11. Казахстан. Столица: Нур-Султан (ранее Астана).
12. Монголия. Столица: Улан-Батор.
13. Китай. Столица: Пекин.
Также Россия граничит с двумя частично признанными государствами. С Абхазией (столица Сухуми) и Южной Осетией (столица Цхинвали).
Задание 6
Франция - Париж - Евразия.
Эфиопия - Аддис-Абеба - Африка.
Пакистан - Исламабад - Евразия.
Канада - Оттава - Северная Америка.
Перу - Лима - Южная Америка.
Австралийский Союз - Канберра - Австралия.
Испания - Мадрид - Европа.
Мексика - Мехико - Северная Америка.
Колумбия - Богота - Южная Америка.
Удачи!
Відповідь:
Напевне, найбільш поширена гірська порода у всій Вселенній – це лід. Марс, Юпітер, Сатурн мають у складі великі маси льоду, а деякі супутники планети складені ним майже цілком. Не є виключенням і наша Земля: більше однієї десятої земної суші зайнято "вічними" льодами, і п’ята частина всієї поверхні планети цілорічно знаходиться під снігом.
Сніги і льоди представляють собою невід’ємну частину земних ландшафтів. Вони відіграють важливу роль в еволюції землі і, являючись продуктом клімату, самі завжди вказують існуючий вплив на клімат.
Сучасне зледеніння охоплює ряд гірських країн і рівнин в обох півкулях і займає площу 16,2 млн. кв. км. Це переважно материкове зледеніння (Антарктида – 13,9 млн. кв. км, Гренландія – 1,7 млн. кв. км), площа льодовиків гірських країн незначна.
Льодовик – це маса фірну і льоду, що утворюється шляхом тривалого нагромадження і перетворення твердих атмосферних опадів та який володіє власним рухом. Льодовикам властиві пластичні деформації і вони рухаються під впливом гравітації вниз. Льодовики руйнують гірські породи, переносять, шліфують і відкладають їх в іншому місці.
Чисельність льодовиків, що об’єднані загальними зв’язками з навколишнім середовищем і з внутрішніми взаємозв’язками і властивістю, утворюють зледеніння, або льодовикову систему.
Льодовики регулюють температуру повітря, солоність Світового океану, стік гірських рік та ін.
Скупчення снігу і льоду знайомі мільйонам людей. В холодний час року великі території суші покриваються білим саваном снігу, а водойми – панциром льоду. З приходом весни сніжно-льодова оболонка нашої планети поступово зменшується в розмірах і на рівнинах помірних широт зникає на ціле літо. Зате в високих горах і полярних районах маси снігу і льоду можуть існувати постійно завдяки суворим кліматичним умовам.
До життя у вічних снігах і льодах змогли пристосуватися лише окремі небагаточисленні групи людей. Тому можна контрактувати, що протягом багатьох століть людству приходилось мало стикатися з льодовою стихією. Тим не менше, цей незвіданий світ завжди приваблював людей, бажаючих випробувати свої сили і мужність.
В сучасну епоху контакти з світом снігу і льоду розширюються. В результаті загострення глобальних ресурсних і екололгічних проблем кардинально змінюють оцінки територій.
У полярних широтах на рівні моря, а в помірних та жарких поясах у середніх та верхніх кулях тропосфери волога в атмосфері знаходиться переважливо у твердій фазі. Атмосферні опади тут випадають у вигляді снігу, який, якщо є умови (материки і острови в полярних широтах, високі гори - у помірних і тропічних), зберігається цілий рік, накопичується та переходить в кригу. Так на Землі формується сфера вічних снігів і криги, яка отримала назву хіоносфери (грец. хіонос - сніг). Вперше її виділив М. В. Ломоносов під назвою морозної атмосфери.