По количеству островов Северный Ледовитый океан занимает второе место после Тихого океана. В океане находится самый большой на Земле остров Гренландия (2175,6 тысяч км²) и второй по размеру архипелаг: Канадский Арктический архипелаг (1372,6 тысяч км², в том числе крупнейшие острова: Баффинова Земля, Элсмир, Виктория, Банкс, Девон, Мелвилл, Аксель-Хейберг, Саутгемптон, Принца Уэльского, Сомерсет, Принс-Патрик, Батерст, Кинг-Вильям, Байлот, Эллеф-Рингнес) . Крупнейшие острова и архипелаги: Новая Земля (Северный и Южный острова) , Шпицберген (острова: Западный Шпицберген, Северо-Восточная Земля) , Новосибирские острова (Котельный остров) , Северная Земля (острова: Октябрьской Революции, Большевик, Комсомолец) , Земля Франца-Иосифа, острова Конг Оскар, остров Врангеля, остров Колгуев, Земля Милна, остров Вайгач [3].
Складчаста область (рос. складчатая область, англ. fold area, folded region, orogen; нім. Faltungsgebiet n) – сукупність складчастих споруд, які виникли на місці попередньої геосинклінальної області. Відповідає складчастій гірській країні, від якої утворюється назва С.о.
Складчаста область - ділянка земної кори, в межах якої шари гірських порід зім'яті в складки. Утворення більшої частини С. о. є закономірною стадією розвитку рухливих зон земної кори — геосинклінальних поясів . У зв'язку з нерівномірною інтенсивністю розвитку тектонічних процесів (див. Тектонічні цикли ) формування С. о. приурочене переважно до деяких епох, називається епохами складчастості. Наприклад, для часу з початку палеозою виділяються: Каледонії С. о. (головне ськладкообразованіє відбувалося в ордовіке, силурі і першій половині девона), герцинськие С. о. (в кінці палеозою), мезозойські, або кіммерійські С. о. (у юрі і початку мела), альпійські С. о. (в кінці крейди і кайнозої). Ряд С. о. утворився в докембрії (див. Докембрійські епохи складчастості ) . Окрім складок, С. о. характеризуються наявністю покривів тектонічних, регіональним метаморфізмом порід, посиленим проявом магматичної діяльності. Деяка частина С. о. виникла в результаті того, що зім'яло осадового чохла платформ, або на периферії геосинклінальних областей (наприклад, Юрські гори) або у внутрішньоплатформених складчастих зонах, зокрема авлакогенах (Донбас).
Объяснение:
По количеству островов Северный Ледовитый океан занимает второе место после Тихого океана. В океане находится самый большой на Земле остров Гренландия (2175,6 тысяч км²) и второй по размеру архипелаг: Канадский Арктический архипелаг (1372,6 тысяч км², в том числе крупнейшие острова: Баффинова Земля, Элсмир, Виктория, Банкс, Девон, Мелвилл, Аксель-Хейберг, Саутгемптон, Принца Уэльского, Сомерсет, Принс-Патрик, Батерст, Кинг-Вильям, Байлот, Эллеф-Рингнес) . Крупнейшие острова и архипелаги: Новая Земля (Северный и Южный острова) , Шпицберген (острова: Западный Шпицберген, Северо-Восточная Земля) , Новосибирские острова (Котельный остров) , Северная Земля (острова: Октябрьской Революции, Большевик, Комсомолец) , Земля Франца-Иосифа, острова Конг Оскар, остров Врангеля, остров Колгуев, Земля Милна, остров Вайгач [3].
Складчаста область (рос. складчатая область, англ. fold area, folded region, orogen; нім. Faltungsgebiet n) – сукупність складчастих споруд, які виникли на місці попередньої геосинклінальної області. Відповідає складчастій гірській країні, від якої утворюється назва С.о.
Складчаста область - ділянка земної кори, в межах якої шари гірських порід зім'яті в складки. Утворення більшої частини С. о. є закономірною стадією розвитку рухливих зон земної кори — геосинклінальних поясів . У зв'язку з нерівномірною інтенсивністю розвитку тектонічних процесів (див. Тектонічні цикли ) формування С. о. приурочене переважно до деяких епох, називається епохами складчастості. Наприклад, для часу з початку палеозою виділяються: Каледонії С. о. (головне ськладкообразованіє відбувалося в ордовіке, силурі і першій половині девона), герцинськие С. о. (в кінці палеозою), мезозойські, або кіммерійські С. о. (у юрі і початку мела), альпійські С. о. (в кінці крейди і кайнозої). Ряд С. о. утворився в докембрії (див. Докембрійські епохи складчастості ) . Окрім складок, С. о. характеризуються наявністю покривів тектонічних, регіональним метаморфізмом порід, посиленим проявом магматичної діяльності. Деяка частина С. о. виникла в результаті того, що зім'яло осадового чохла платформ, або на периферії геосинклінальних областей (наприклад, Юрські гори) або у внутрішньоплатформених складчастих зонах, зокрема авлакогенах (Донбас).
Объяснение: