Із давніх давен постає Питання людства: «Хто ми є?»
І «Звідки ми?», й «Куди йдемо?»
Про все це в 1 ми вчимо:
Як із хаосу виник світ,
І як людський почався рід.
Існує версія стара
У єгиптян про бога 2 ,
А у слов’ян же 3 -
Створив весь світ і весь народ.
Індійці ж всі, святі і грішні,
Уклінно Брахмі, Шиві й Вішну
Несуть подяки словеса
За землю, й воду, й небеса.
Та добре знаємо ми з вами,
Що предка нашого 4
Господь з ребра свого створив,
До раю двері всі відкрив,
Але Адам в нім не зумів
Робити те, що Бог велів,
Віддав спокусі перевагу
Й від Бога відвернув увагу.
Отак один-єдиний вибір
До пекла й раю робить вимір.
Цікаві міфи нам античні:
Боги й герої симпатичні
З дитинства нам усім знайомі,
Їх добре знають в кожнім домі:
Зірки, планети, і квітки,
Картини, статуї, книжки —
Хто в їхніх назвах не впізна
Богів античних імена?
І знов читають залюбки
Усі: й дорослі, й малюки, —
Як щастя прагнув для людей
Титан могутній 5 ,
Як людям зменшив він страждання,
І шлях відкрив їм до пізнання
Тираноборець нескорений —
Це приклад для людей священний
Найблагородніших ідей
Й самопожертви для людей.
То ж не згасімо той вогонь
Байдужим холодом долонь!
Та звивисті людські дороги,
І запорука перемоги —
Долати безліч перешкод,
Аби радів тому народ.
І подвиги усі 6
(Аби лиш воля не зачахла
В душі людини назовсім) —
То приклад кращий нам усім!
А ще читаєм залюбки
Кумедні і смішні 7 —
Цікаві всі оті історії
Створив у формі 8
Давним-давно мудрець
9
Зашифрував мораль у ній він, щоб
У розповідках розважати,
Але водночас і повчати.
Він вчинки всі нещирі, ниці
Нам викрив в образі 10-
І в легковажної 11
Впізнаємо людські ми вади,
А Хліборобовії діти
Навчать, як в злагоді нам жити.
А потім в байці знову й знову
Звучить для нас Езопа мова,
І в алегорії тій самій
Напише Федр, а потім Бабрій.
(Причому вперше 12 напише
Свої байки у формі вірша.)
І вже немов окрема сцена
Байка встає у 13 .
У ній і Леви, і Вовки
Себе картають залюбки.
Та їх провина лиш зросла
Для кари бідного 14 ,
І розсудити все тверезо
Нам до
Якою автор скористався,
Бо в байці тій він намагався,
Аби виразніші були
Оті прості й слабкі Осли,
Й могутні Леви, й всі чумні.
(Та хворі всі вони чи ні?)
Привабливо Езопа мова
Звучить у дідуся 16 .
У тих байках сумне життя
В нас викликає співчуття,
І хочеться, щоб грубий 17-
На всі віки зовсім замовк,
І бідолашного Ягняти
Не смів щоб більше він чіпати!
І щоби байка так впливала,
Що на землі б гріхів не стало,
Й полікували б наші вади
Всі мудрі байкарів поради!
Ще насолоду від читання
І 18 оповідання
Дарують кожному із нас,
Бо розповів він без прикрас,
Чому міняв в розмові тон
Городовик- 19- ,
І як принизився 20 ,
Дізнавшися, що чин — Товстий.
І гумор весь той делікатний
Для слуху нашого принадний,
З усім ми згодні, та хіба
Так легко вичавить раба,
Який живе в душі людській
Й несе свою печать на ній,
Доки прийде різдвяне чудо
І все на краще змінить всюди…
У все це 21
вірив свято
І написав про це багато,
Натомість ми читати в змозі
Його « 22
в прозі»,
І зовсім нам всім не байдуже,
Що станеться з героєм 23 .
Ми раді, що 24
Душею ще не зовсім вмер.
Ось так на нас усіх впливає
І душу, й розум розвиває
Художній твір і його автор.
То ж варто нам читати? Варто!ДОВІДКА: Лафонтена; Осла; антитеза; Крилова;байки; алегорії; Езоп; Лисиці; Цикади; ; Тонкий; Діккенс; Різдвяну пісню;Скруджем; Ебенезер; міфах; Ра; Сокіл-Рід; Адама; Прометей; Геракла; Вовк; Чехова; хамелеон; Федр
ответы на все вопросы:
1. природные ресурсы
2. литосферы
3. солнечная энергия, энергия ветра, геотермальная энергия.
4. 1)ледники, 2)почвенные ресурсы, 3) минеральные ресурсы.
5. 1-2, 2-3, 3-1
6. 1)признакам, 2)исчерпаемость, 3)происхождению.
7. природные ресурсы гидросферы, минеральные ресурсы, солнечная энергия.
8. 1)Энергетические и неэнергетические природные ресурсы используются в промышленности.
2)По происхождению природные ресурсы делятся на: ресурсы природных компонентов и ресурсы природно-территориальных комплексов.
3)Ресурсы биосферы, литосферы, атмосферы и гидросферы классифицируются по признаку принадлежности к природным сферам.
9. 1)В основе классификации лежит закономерность формирования природных ресурсов.
2)Исчерпаемые возобновимые ресурсы не самовосстанавливаются.
3)Минеральные ресурсы относятся к исчерпаемым возобновимым.
Объяснение:
Проверенно мной, списывай спокойноКарты Птолемея содержат много ошибок. Эратосфен вычислил почти правильную величину земной окружности, однако Посидоний уменьшил её более чем на четверть, и именно это ошибочное значение использовал Птолемей. Нулевой меридиан Птолемей провёл через Канарские острова. Из-за преувеличенного мореплавателями тех времён размера Азии получилось, что известный к тому времени мир протянулся более чем на 180° (на самом деле на 130°). На 180-м меридиане карты Птолемея находится Китай — гигантский сухопутный массив, который простирается от вершины карты до экватора. Согласно карте Птолемея неизвестная часть азиатского континента простирается настолько далеко, что занимает Тихий океан. Таким было классическое для более чем десятка веков представление Птолемея о Земле как о сфере, уменьшенной на четверть по сравнению с действительным размером и покрытой сушей, занимающей 2/3 Северного полушария.