Попри розуміння і визнання проблеми забруднення повітря, більшість з них не бажає в майбутньому відмовлятися від автомобіля. Студентки і студенти також відзначали, що не намагаються частіше користуватися громадським транспортом і наголошували на його незручності та непрестижності. Водночас, у групі студент/-ів однією із найважливіших причин екологічних проблем визнали погане виховання, «менталітет» і відсутність пропаганди екосвідомих дій.
Відсутність стратегічного планування на рівні держави вважають однією з головних причин екологічних проблем у всіх групах. Також усі учасни/-ки обговорень згадували погану поінформованість про екологічні проблеми та неможливість впливати на них. У групах сімейних людей і активістів та активісток відсутність системи покарань вважали важливішою за пропаганду екоповедінки. Активіст/-ки також наголошували на поганій роботі комунальних служб. Натомість, студент/-ки називали «приватні бізнес-інтереси» серед основних причин екологічних проблем.
Оточення впливає на готовність практикувати екоповедінку. Учасники і учасниці, які регулярно бачать приклади екологічних дій серед знайомих або відомих людей, є більш відкритими до змін. Яскравим прикладом впливу оточення є використання вживаних речей. Більшість учасни/-ць хоча б раз купували речі на секонд-хенді. Проте вони оцінювали таку поведінку негативно і не стали би публічно говорити, що купують вживані речі через страх засудження і втрати соціального статусу.
Сортування сміття — найбільш очевидна екоповедінка. Учасни/-ки, які практикують сортування, скаржилися на відсутність доступної інфраструктури та неможливість віддати сміття на переробку.
Щоби заохотити людей користуватися громадським транспортом його потрібно покращувати. Таку думку висловлювали у всіх групах. Натомість, дехто з активіст/-ів і сімейних людей сам пропонував обмежувати в’їзд автомобілям у певні частини міста.
Основними джерелами інформації для учасниць та учасників усіх груп є агрегатори новин і соціальні мережі. На другому місці — телебачення і особисте спілкування з родичами або знайомими. Більшість опитаних не мають постійних джерел інформації на екологічні теми. Частина з них хотіла б дізнаватися про стан екології від незаангажованих експертів і науковців. Студентам і студенткам була б цікава така інформація, якби її надавали популярні блогер/-ки. На їхню думку, вдалим форматом може стати інфотеймент — поєднання наукового і розважального контенту. Дехто пропонував флешмоби та наводили приклад Ice Bucket Challenge.
Смерч и Торнадо - одно и то же явление природы - мощного вихря с вертикальной осью, но по-русски это Смерч, а по английски -Торнадо, давайте будем говорить по-русски - это СМЕРЧ. Смерчи наблюдаются и в Америке, и в Европе, и в России, и Казахстане, и я сам наблюдал смерч в экспедиции. Смерч возникает при сильной вертикальной неустойчивости воздушной массы, когда перегретый воздух от поверхности Земли в виде восходящей струи резко прорывается вверх, этот поток начиает быстро вращаться. Гидро- Аналог смерча (нисходящий) - когда вода при сливе из ванной начинает быстро вращаться в виде воронки, засасывающей воздух - это как бы мини- "водный смерч". В воздухе "толщина тела" смерча может быть в сотни м (см на ТВ сюжетах) , высота - до км (и более) , а скорость может достигать десятков м/с. Это вызывает сильные разрушения, при этом смерч как бы "засасывает" предметы вверх (даже крупные) из-за рязряжения воздуха в смерче и даже с подъёмом воды из водоёмов ( "водяной тромб", эффект "дождя с лягушками"). Явление мощное, опасное для людей, разрушающее строения, часто сопровождающееся "воем и рёвом" воздуха
Попри розуміння і визнання проблеми забруднення повітря, більшість з них не бажає в майбутньому відмовлятися від автомобіля. Студентки і студенти також відзначали, що не намагаються частіше користуватися громадським транспортом і наголошували на його незручності та непрестижності. Водночас, у групі студент/-ів однією із найважливіших причин екологічних проблем визнали погане виховання, «менталітет» і відсутність пропаганди екосвідомих дій.
Відсутність стратегічного планування на рівні держави вважають однією з головних причин екологічних проблем у всіх групах. Також усі учасни/-ки обговорень згадували погану поінформованість про екологічні проблеми та неможливість впливати на них. У групах сімейних людей і активістів та активісток відсутність системи покарань вважали важливішою за пропаганду екоповедінки. Активіст/-ки також наголошували на поганій роботі комунальних служб. Натомість, студент/-ки називали «приватні бізнес-інтереси» серед основних причин екологічних проблем.
Оточення впливає на готовність практикувати екоповедінку. Учасники і учасниці, які регулярно бачать приклади екологічних дій серед знайомих або відомих людей, є більш відкритими до змін. Яскравим прикладом впливу оточення є використання вживаних речей. Більшість учасни/-ць хоча б раз купували речі на секонд-хенді. Проте вони оцінювали таку поведінку негативно і не стали би публічно говорити, що купують вживані речі через страх засудження і втрати соціального статусу.
Сортування сміття — найбільш очевидна екоповедінка. Учасни/-ки, які практикують сортування, скаржилися на відсутність доступної інфраструктури та неможливість віддати сміття на переробку.
Щоби заохотити людей користуватися громадським транспортом його потрібно покращувати. Таку думку висловлювали у всіх групах. Натомість, дехто з активіст/-ів і сімейних людей сам пропонував обмежувати в’їзд автомобілям у певні частини міста.
Основними джерелами інформації для учасниць та учасників усіх груп є агрегатори новин і соціальні мережі. На другому місці — телебачення і особисте спілкування з родичами або знайомими. Більшість опитаних не мають постійних джерел інформації на екологічні теми. Частина з них хотіла б дізнаватися про стан екології від незаангажованих експертів і науковців. Студентам і студенткам була б цікава така інформація, якби її надавали популярні блогер/-ки. На їхню думку, вдалим форматом може стати інфотеймент — поєднання наукового і розважального контенту. Дехто пропонував флешмоби та наводили приклад Ice Bucket Challenge.
Смерчи наблюдаются и в Америке, и в Европе, и в России, и Казахстане, и я сам наблюдал смерч в экспедиции.
Смерч возникает при сильной вертикальной неустойчивости воздушной массы, когда перегретый воздух от поверхности Земли в виде восходящей струи резко прорывается вверх, этот поток начиает быстро вращаться. Гидро- Аналог смерча (нисходящий) - когда вода при сливе из ванной начинает быстро вращаться в виде воронки, засасывающей воздух - это как бы мини- "водный смерч". В воздухе "толщина тела" смерча может быть в сотни м (см на ТВ сюжетах) , высота - до км (и более) , а скорость может достигать десятков м/с. Это вызывает сильные разрушения, при этом смерч как бы "засасывает" предметы вверх (даже крупные) из-за рязряжения воздуха в смерче и даже с подъёмом воды из водоёмов ( "водяной тромб", эффект "дождя с лягушками"). Явление мощное, опасное для людей, разрушающее строения, часто сопровождающееся "воем и рёвом" воздуха