Осадові гірські породи покривають понад 2/3 поверхні Землі і складаються з трьох основних категорій: уламкові, осаджувані хімічно й органічних. Уламкові осадові породи найбільша група, що складається з уламків гірських порід, тобто глини, піску і гравію. До осаджуваних хімічно належать вапняки, гірські породи крейди, і відклади типу гіпсу та нальоту (гірська сіль). Вугілля, нафта, вапняк, що складається з викопних матеріалів, є прикладами органічних осадових порід.
Осадові породи поділяються на чотири генетичні групи:
уламкові (теригенні),
глинисті,
хемогенні,
органогенні.
Між цими групами існують різноманітні переходи, що приводять до формування порід змішаного складу.
Різний генезис осадових порід є причиною їхнього великого різноманіття і неможливості об'єднання окремих груп за структурною ознакою. Тому структуру розглядають окремо для глинистих і уламкових порід, з одного боку, та хемогенних і органогенних — з іншого.
Уламкові та глинисті породи, що утворюються внаслідок осідання механічних часток, можуть зустрічатися як у незцементованому вигляді (піски, гравій), так і зцементованому (пісковики). Тому розрізняють також типи і структури цементу або співвідношення зерен та цементу. Характер цементації в породах має величезне значення, оскільки в основному саме він визначає їхню міцність.
Для уламкових і глинистих порід основною структурною ознакою, що визначає їхні якості, назву і місце у класифікації, є величина зерен. За величиною зерен (мм) розрізняють: грубоуламкову (псефітову) — 2–100 мм; піщану (псамітову) — 2–0,05 мм; пилувату (алевритову) — 0,05–0,005 мм та глинисту (пелітову) — <0,005 мм структури.
Під час визначення структури уламкових порід потрібно враховувати форму зерен — окатані (галька), напівокатані (гострокутні) або неокатані (щебінь, дресва).
Большая часть Бразилии лежит в жарком поясе, между тропиками и экватором, следовательно, здесь не бывает холодного времени года. Достаточное количество осадков на большей части территории дают возможности для развития сельского хозяйства. Это так же позволяет выращивать теплолюбивые культуры: каучук, бананы, маис, рис, сахарный тростник, виноград, кофе, батат, маниоку и пр. При этом можно собирать по два, а то и по три урожая в год. Гораздо меньше затрат на строительство, ибо защищаться нужно только от ветра и дождя, не нужны толстые стены.. . Равнинный рельеф даёт возможность довольно равномерно распределять производство по территории и осваивать почти любую часть страны. Обилие лесов дают возможность развивать лесную промышленность, экспортировать лес. Большая территория обеспечивает богатство и разнообразие ресурсов и развитию многоотраслевой экономики. . Амазония всё ещё остаётся мало освоенной территорией из-за непроходимости лесов, слишком влажного климата и заболоченности. Строительство Трансамазонской магистрали увеличивает возможности освоения этой территории.
Осадові гірські породи покривають понад 2/3 поверхні Землі і складаються з трьох основних категорій: уламкові, осаджувані хімічно й органічних. Уламкові осадові породи найбільша група, що складається з уламків гірських порід, тобто глини, піску і гравію. До осаджуваних хімічно належать вапняки, гірські породи крейди, і відклади типу гіпсу та нальоту (гірська сіль). Вугілля, нафта, вапняк, що складається з викопних матеріалів, є прикладами органічних осадових порід.
Осадові породи поділяються на чотири генетичні групи:
уламкові (теригенні),
глинисті,
хемогенні,
органогенні.
Між цими групами існують різноманітні переходи, що приводять до формування порід змішаного складу.
Різний генезис осадових порід є причиною їхнього великого різноманіття і неможливості об'єднання окремих груп за структурною ознакою. Тому структуру розглядають окремо для глинистих і уламкових порід, з одного боку, та хемогенних і органогенних — з іншого.
Уламкові та глинисті породи, що утворюються внаслідок осідання механічних часток, можуть зустрічатися як у незцементованому вигляді (піски, гравій), так і зцементованому (пісковики). Тому розрізняють також типи і структури цементу або співвідношення зерен та цементу. Характер цементації в породах має величезне значення, оскільки в основному саме він визначає їхню міцність.
Для уламкових і глинистих порід основною структурною ознакою, що визначає їхні якості, назву і місце у класифікації, є величина зерен. За величиною зерен (мм) розрізняють: грубоуламкову (псефітову) — 2–100 мм; піщану (псамітову) — 2–0,05 мм; пилувату (алевритову) — 0,05–0,005 мм та глинисту (пелітову) — <0,005 мм структури.
Під час визначення структури уламкових порід потрібно враховувати форму зерен — окатані (галька), напівокатані (гострокутні) або неокатані (щебінь, дресва).
Амазония всё ещё остаётся мало освоенной территорией из-за непроходимости лесов, слишком влажного климата и заболоченности. Строительство Трансамазонской магистрали увеличивает возможности освоения этой территории.