родóвище — належить до Індоло-Кубанської нафтогазоносної області Південного нафтогазоносногу регіону України.
Розташоване в північно-західній частині Керченського півострова за 15 км від селища Владиславівки.
Знаходиться в межах приосьової зони Індоло
Кубанського прогину. Перші припливи газу з конденсатом одержані в 1976 р. Газо- та конденсатоносні пісковики середнього майкопу. Колектори іранулярні порового типу з ефективною товщиною 2,0-6,6 м.
Поклад пластовий, склепінчастий, літологічно обмежений. Режим покладу водонапірний. ГВК на глибині -2258 м. Запаси початкові видобувні категорій А+В+С1: газу — 84 млн. м3; конденсату - 47 тис.т.
Климат Верхоянска — резко континентальный с экстремально холодной и продолжительной зимой и тёплым коротким летом.
Осадков выпадает мало — 150—200 мм, что сравнимо с количеством осадков в пустынях. Заморозки возможны круглый год, включая и лето.
Самая низкая температура, зафиксированная в Верхоянске — −67,6 °C[1], абсолютный минимум температуры в северном полушарии[2][3][4] (рекорд оспаривается Оймяконом); город считаетя полюсом холода.
В этой области зимой постоянно формируются температурные инверсии из-за чрезвычайно холодного и плотного воздуха Азиатского антициклона в глубоких впадинах, так что температура увеличивается, а не уменьшается с увеличением высоты.
родóвище — належить до Індоло-Кубанської нафтогазоносної області Південного нафтогазоносногу регіону України.
Розташоване в північно-західній частині Керченського півострова за 15 км від селища Владиславівки.
Знаходиться в межах приосьової зони Індоло
Кубанського прогину. Перші припливи газу з конденсатом одержані в 1976 р. Газо- та конденсатоносні пісковики середнього майкопу. Колектори іранулярні порового типу з ефективною товщиною 2,0-6,6 м.
Поклад пластовий, склепінчастий, літологічно обмежений. Режим покладу водонапірний. ГВК на глибині -2258 м. Запаси початкові видобувні категорій А+В+С1: газу — 84 млн. м3; конденсату - 47 тис.т.
Климат Верхоянска — резко континентальный с экстремально холодной и продолжительной зимой и тёплым коротким летом.
Осадков выпадает мало — 150—200 мм, что сравнимо с количеством осадков в пустынях. Заморозки возможны круглый год, включая и лето.
Самая низкая температура, зафиксированная в Верхоянске — −67,6 °C[1], абсолютный минимум температуры в северном полушарии[2][3][4] (рекорд оспаривается Оймяконом); город считаетя полюсом холода.
В этой области зимой постоянно формируются температурные инверсии из-за чрезвычайно холодного и плотного воздуха Азиатского антициклона в глубоких впадинах, так что температура увеличивается, а не уменьшается с увеличением высоты.
Объяснение: